Було б наївно очікувати, що попит на українську землю сьогодні залишатиметься на довоєнному рівні. Адже ризики безпеки ніхто не скасовував, тому зараз коло інвесторів у щось українське значно звузилося. Однак кількість угод, які ми здійснюємо через нашу платформу у ці військові дні, помітно зросла порівняно з минулим роком. Так, уже у серпні-вересні кількість укладених нами договорів наблизилася до найкращих показників 2021 року, це 50+ договорів.
Головною причиною більш жвавої торгівлі землею бачимо збільшення пропозиції. Адже саме неквапливість продавців була основним чинником, який обмежує обсяг торгів 2021 року. Цього ж року все більше людей наважується на продаж. Так, якщо минулого року мало хто готовий був розглядати продаж своїх паїв за ціною, еквівалентною $1400-1500 за гектар, то цього року охочих набагато більше.
І причиною цього далеко не завжди є зменшення добробуту потенційних продавців. Все-таки у гривневому еквіваленті земля продовжує дорожчати, що підігріває інтерес до продажу серед продавців. Так, якщо (за нашою статистикою) «довоєнний» гектар обходився покупцеві в середньому 41,7 тис. грн., то після відновлення торгів у середньому за гектар уже одержують 57,2 тис. грн., або на 37% більше.
Хочу зауважити, що ці цифри не означають, що українська сільгоспземля дорожчає швидше за українську інфляцію, яка, як ми знаємо, вже сягає 25%. Якщо ми подивимося на землю приблизно тієї ж якості та локації, то можемо зробити висновок, що ціна на неї помітно зросла, але інфляцію все ж таки не перекрила. Однак, з огляду на те, що земля ще щорічно заробляє стабільний дохід від її оренди, ми очікуємо, що в довгому горизонті дохідність інвестиції в паї перекриватиме і інфляцію, і девальвацію гривні.
Про те, що українська земля залишається цінною в будь-яких умовах, свідчить кілька випадків із дільницями у Херсонській області, з якими ми мали справу у КупіПай. Ці ділянки інвестори забронювали на активну фазу війни, а також здійснили деякі передоплати. Незважаючи на те, що ці землі не обробляються, зі зрозумілих причин майбутні покупці попросили залишити броню за ними і не вимагали повернення передоплат.
Примітно, що пропозиція землі зростає не лише через частіші рішення пайовиків розпрощатися зі своїми гектарами. Ми бачимо все більше агрохолдингів, зацікавлених, щоб їхні пайовики продавали землю широкому колу українців. Минулого року переважна більшість агрохолдингів надавали перевагу покупцям землі у їхніх пайовиків власникам, менеджерам або, в крайньому випадку, співробітникам холдингів. Цього ж року багато аграрії змінили свою думку, оскільки і грошей у них поменшало (а вони все ще зацікавлені у добробуті своїх пайовиків), і факт переходу земельних ділянок до інших власників вже не виглядає для них катастрофою (тим більше, що покупці паїв) , як і аграрії, зацікавлені у довгострокових договорах оренди). Зміна пріоритетів аграріїв дозволила нам розширити потенційну пропозицію землі на платформі. Так, якщо торік із нами співпрацювали агрохолдинги, які сукупно орендують менше 500 тисяч гектарів землі, то сьогодні загальний земельний банк наших партнерів налічує майже 2 млн гектарів.1
Володимир Радько, керівник проекту КупиПай
Коментарі