Чим загрожує нецільове використання землі?

Не так давно Верховна Рада збільшила розміри штрафів за порушення земельного кодексу. Однак діяти за законом і розібратися що і де можна будувати, а що й де не можна, буває досить непросто.

Класифікації земель присвячений розділ 4 Земельного кодексу України, де вказується, що «землі по основному цільовому призначенню розділяються на категорії». Віктор Кобилянський адвокат, начальник юридичного відділу компанії «Вега консалтинг» звертає увагу, що слово «основному» тут особливо важливо, оскільки на практиці дуже часто плутають основне цільове призначення із цільовим призначенням.

Сенс поділу земель на категорії визначений у тій же статті, де сказано «Категорії земель України мають особливий правовий режим». Цей правовий режим містить у собі можливість віднесення певних земель до даної категорії, умови надання земельних ділянок у власність або користування певним особам, види цільового призначення земель у даній категорії, обмеження на їх використання і багато інших чинників.

Категорії земель

Відповідно до класифікації, таких усього дев'ять:

• землі сільськогосподарського призначення;

• землі житлової та громадської забудови;

• землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

• землі оздоровчого призначення;

• землі рекреаційного призначення;

• землі історико-культурного призначення;

• землі лісогосподарського призначення;

• землі водного фонду;

• землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Як видно, останні слова в останній категорії не виключають можливість існування яких-небудь ще категорій земель. За логікою, будь-яку ділянку, який не потрапляє в перші вісім категорій, автоматично виявиться в дев'ятій.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Вони ж установлюють і конкретне цільове призначення для кожної ділянки. Це відбувається при наданні такої ділянки у власність або користування.

Найпопулярніша

Такою, безумовно, є категорія земель житлової та громадської забудови. У главі 6 Земельного кодексу є визначення: «До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування». Таким чином, очевидна неможливість законного одержання земельної ділянки для будівництва офісного центру чи адмінбудівлі за межами населених пунктів.

Всередині категорії земель житлової та громадської забудови виділено кілька окремих видів цільового призначення землі:

• будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

• індивідуальне гаражне будівництво;

• житлово-будівельні (житлові) кооперативи;

• гаражно-будівельні кооперативи;

• багатоквартирні житлові будинки.

За словами Віктора Кобилянського, цим переліком можливі види цільового призначення не обмежуються. Це очевидно хоча б з тієї причини, що серед не згаданих виявилися адміністративні (офісні) будинку, лікарні, театри, об'єкти торгівлі та послуг. Всі вони (точніше земельні ділянки під ними) безумовно, попадають у розглянуту категорію.

На жаль, відсутність нормативно певних видів цільового призначення створює певні складності в оформленні прав на землю для забудови. Правда, існує Український класифікатор цільового використання земель. Але документ цей безнадійно застарів, тому що затверджувався ще до прийняття ЗКУ. Крім того, він не має сили нормативного акту, оскільки затверджено листом Держкомзему України від 24.04.98 р. № 14-1-7/1205. Тому на практиці визначення цільового призначення земельної ділянки часто залежить від розуміння чинного законодавства чиновником. Але в будь-якому випадку формулювання виду «для будівництва і обслуговування (найменування об'єкта)» буде правомірною.

Порушників - до відповіді

Віктор Кобилянський звертає увагу на досить строге відношення законодавства до порядку встановлення та зміни цільового призначення і відзначає, що його порушення є підставою для:

• визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачі) земельних ділянок громадянам і юридичним особам;

• визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

• відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

• залучення до відповідальності громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

За словами Станіслава Горбатович, начальника управління Держкомзему України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво та введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень тягнуть за собою накладення штрафу.

У квітні Верховна Рада збільшила розміри штрафів за порушення земельного законодавства. Зокрема, збільшені штрафи за псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (з 8-15 до 10-20 неоподатковуваних податком мінімумів) за порушення правил використання земель (з 3-12 до 15-20 і з 10-20 до 15-30 неоподатковуваних податком мінімумів). Також введена нова стаття про відповідальність за зняття та перенесення грунтового покриття земельних ділянок без спеціального дозволу.

Крім того, Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за порушення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя і здоров'я людей або довкілля. Такі порушення, можуть спричинити за собою не тільки сплату відповідного штрафу, але й позбавлення винного права займати певні посади або здійснювати певну діяльністю на строк до трьох років.


www.zagorodna.com/uk