Андрій Кошиль: «Місцеві влади ми поставимо перед фактом: частиною земель ви більше не розпоряджаєтеся»

Найближчим часом уряд має намір внести на розгляд парламенту пакет "земельних" законопроектів, покликаних розблокувати продаж сельхознаделов, спростити землевідведення під будівництво і знищити поширені схеми махінацій із земельними ділянками.

Про зміст майбутніх законів "Коментарям" розповів член Ради підприємців при КМУ, президент Земельного союзу України Андрій Кошиль

- Одним з ключових законопроектів у сфері регулювання земельних відносин буде проект документа, який обумовлює процедуру розмежування земель державної та комунальної власності, хоча відповідний закон вже існує. Чому виникла необхідність прийняти нову версію цього документа?

- Ще не проведено розмежування, місцеві ради і обласні адміністрації можуть розпоряджатися державними землями. У результаті приватним власникам дістаються землі над комунікаціями, газопроводами, ділянки, які планувалося використовувати під будівництво доріг. З близько 34 млн. га підлягають розмежуванню, 29,25 млн. га залишаються неразмежеваннимі. З них близько 11 млн. га - сільськогосподарська земля. Тяганина з розмежуванням на місцях пояснюють відсутністю необхідних коштів. Адже відповідні роботи, згідно з чинним законодавством, повинні фінансуватися з місцевих бюджетів. Підготовлюваний зараз законопроект про розмежування земель буде припускати, що розмежування відбудеться відразу по всій країні і за гроші держбюджету. Тобто ми не будемо роками чекати, поки місцева влада зважаться на розмежування, а просто поставимо їх перед фактом: частиною земель ви більше не розпоряджаєтеся.

- Хто буде управляти державними землями?

- Для цього буде створений спеціальний орган - фонд з управління державними землями. Причому бажано, щоб це була незалежна державна структура, а не департамент в структурі Фонду держмайна або Держкомзему. У завдання фонду також буде входити регулювання ринку сільгоспземель. Наприклад в Росії такий досвід є. За нашими оцінками, зараз у країні є як мінімум 4,5 млн. га такої землі. Ціна такого викупу буде своєрідним індикатором для ринку, тобто інвестор не зможе запропонувати селянинові менше за його наділ. Багато власників паїв - люди похилого віку, які будуть більш охоче продавати землі державі, ніж підприємцям. Думаю, можна також закласти механізм, згідно з яким, перш ніж продавати пай, селянин повинен буде запропонувати його фонду.

- Що фонд буде робити з цими землями?

- Те ж, що і ФДМУ з держмайном, - здавати в оренду, продавати стратегічним інвесторам з аукціонів. Перспективним напрямком могло б бути вирощування на цих землях сільгосп культур для одержання біомаси і використання її для опалення та отримання біопалива, біогазу (природно з дотриманням всіх норм з охорони родючості земель). Також фонд зможе стати стороною у проектах державно-приватного партнерства, вносячи в проекти землю як внесок від імені держави.

- Коли очікувати впровадження в життя цих ініціатив?

- Технічно розмежування можна буде провести максимум через півроку. Зі створенням нового земельного фонду можна укластися в цей же термін. Однією з головних заковик може стати відсутність нормально функціонуючого земельного кадастру. На сьогодні з 26 млн. ділянок в нього внесені дані лише про 10 млн., тобто менше 40% земельних ділянок. Межі багатьох населених пунктів не визначені. Найяскравіший приклад - Київ. Це означає, що на прикордонні землі може претендувати і Київрада, і, наприклад, Броварська районна адміністрація (недавній приклад - відведення земель на острові Муромець). Тому паралельно потрібно вирішувати питання наповнення і функціонування земельного кадастру - без цього неможливо контролювати ситуацію і гарантувати права власності на землю.

- Може бути, кращим вирішенням цієї проблеми стала б повна ліквідація міститься зараз в Земельному кодексі норми, обумовлюють можливість безкоштовного виділення землі?

- На нашу експертної думки, безоплатну приватизацію земель потрібно згортати. Адже зараз часто саме таким способом забудовники отримують ділянки. У результаті наживається конкретний чиновник, а до місцевих бюджетів гроші не надходять. Поки існує можливість отримати привабливу ділянку по "безкоштовної" схемою, неможливо організувати повноцінні земельні аукціони. Але проблема полягає в тому, що Конституція не дозволяє звужувати діючі права і свободи громадян. Хоча справедливості заради треба сказати, що мораторій на продаж земель сільгосппризначення - це теж порушення конституційних прав. Зараз ми думаємо над тим, як в рамках чинного правового поля розв'язати це питання.

- Які процедури в земельній сфері планується спростити?

- Кінцева мета, яку декларує уряд, - можливість оформлення всієї земельної документації протягом двох-трьох місяців. Зараз у великих інвесторів бюрократична тяганина може займати роки. По-перше, скрізь, починаючи від ліцензійних умов у земельній сфері, фахівців з картографії та геодезії і закінчуючи оформленням ділянки, немає остаточного необхідного для цього переліку документів. Відповідно, які документи необхідні, вирішує чиновник. По-друге, немає уніфікованої процедури оформлення проектів землевідведень. Наприклад, в одному районі Київської області потрібно принести довідку про відсутність забудови на ділянці, а в іншому - що вам більше не виділялися ділянки на території Україні. Так як кадастр сьогодні не має вичерпної бази, теоретично потрібно їздити в управління земресурсів у кожній області і брати там цю довідку. Природно, проблема швидко вирішується при належній "аргументації". Якщо ця документація буде уніфікована, встановлені чіткі терміни і відповідальність чиновників, а також запрацює принцип мовчазної згоди, це і буде головним спрощенням.

Юрій ЩЕРБИНА
Коментарі