18 справ, якими запам’‎ятався Лужков

Колишній мер Москви увійшов в історію своїми будівельними проектами і міжнародними скандалами на рівні СНД.<br /><br />Наймасштабніший на сьогоднішній день міське свято - День міста Москви - став щорічним завдяки ініціативі Юрія Лужкова. Традиція народилася в 1997 році, коли у мера виникла ідея широко відзначити 850-й день народження столиці.<br /><br />Свято вдалося, і з тих пір кожен перший вихідний день осені Москва відзначає черговий день народження. Урочистості зазвичай проходять з великою помпою і обходяться міському бюджету недешево.<br /><strong><br />Володар кілець</strong><br />У Московської кільцевої автомобільної дороги (МКАД) на початку 90-х склалася погана репутація: на ній часто відбувалися аварії, щорічно гинуло більше 200 осіб. Її реконструкція проходила в два етапи.<br /><br />У ході першого до 1995 року було проведено освітлення і зроблений бар’‎єр, що розділяє напрямки руху. На другому ширина дороги була збільшена до 50 метрів. Реконструкція МКАД стала першим значущим транспортним проектом московського уряду.<br /><br />Однак автомобілістам МКАД не полюбилася: на ній часто виникають несподівані багатокілометрові затори. Друге кільце Лужкова - Третє транспортне - теж не позбавило столицю від заторів.<br /><strong><br />Самовар всієї Русі</strong><br />Найбільш знаковим проектом Лужкова стало відтворення храму Христа Спасителя, який сучасники оригінальній версії називали самоваром. Роботи на місці басейну "Москва" почалися в 1994 році і завершилися рекордно швидко - через п’‎ять років.<br /><br />Під час закінчення будівництва був відсторонений початковий архітектор проекту Олексій Денисов, а добудовувати храм доручили Зурабу Церетелі, що викликало безліч нарікань серед фахівців. Наприклад, на стінах знаменитого храму з’‎явилися не мармурові, а бронзові горельєфи, незважаючи на те що оригінали зберігалися в Донському монастирі.<br /><strong><br />Зробив Росію єдиної</strong><br />Партія "Єдина Росія", яку в 2008 році очолив Володимир Путін, зобов’‎язана своєю появою в чому Лужкову. У 1998 році він створив рух "Вітчизна", метою якого стала участь у думських і президентських виборах. До "Батьківщині" стали приєднуватися як окремі політики, так і цілі рухи.<br /><br />У 1999 році до руху приєднався колишній прем’‎єр Євген Примаков. Однак партії "Вітчизна - вся Росія" не вдалося перемогти на думських виборах. Тоді перемогу отримала створена на швидку руку владою партія "Єдність", з якою у 2001 році під загальною назвою "Єдина Росія" об’‎єдналася ОВР. А сам Лужков увійшов до складу керівництва новоствореної партії.<br /><strong><br />Телекілери проти кепки</strong><br />У ході передвиборної кампанії 1999 року найбільш послідовним критиком Лужкова став журналіст Сергій Доренко. Тактика тих інформаційних воєн увійшла в підручники з PR та журналістики. Телекілери звинувачував мера і в причетності до замовленого вбивства співвласника готелю "Редіссон Слов’‎янська" Пола Тейтум, і в зраді президента Бориса Єльцина, і в грандіозній корупції в столиці.<br /><br />Іноді в програмі Доренко звучали відверто абсурдні заяви. Наприклад, повідомлення про те, що московський мер співпрацює з главою японської секти "Аум Сінрікьо", яка влаштувала заріновую атаку в токійському метро. Канали, підконтрольні меру, намагалися протистояти цим нападкам.<br /><strong><br />Архітектура в "Лужківському" стилі</strong><br />З колишнім градоначальником у москвичів чітко асоціюється особливий архітектурний стиль. "Лужківському" зодчество складно назвати класичним - скоріше це щось середнє між постмодернізмом і еклектикою.<br /><br />Також до особливостей архітектури цього типу відносяться запозичення з інших стилів, прикрашення різними башточками і маківками, використання матеріалів "під справжні". Класичними зразками "лужковського" стилю вважаються торговий центр "Наутілус" на Луб’‎янській площі, фонтан "Пушкін і Наталі" на площі Нікітських воріт, будинок "Патріарх" на Патріарших ставках.<br /><strong><br />П’‎ятиповерхова епопея</strong><br />Головний будівельний проект Микити Хрущова закінчився з приходом Юрія Михайловича. У 2003 року житлова площа п’‎ятиповерхівок становила 36 млн. квадратних метрів. З них до 2010 року повинні були бути знесені близько 6 млн., а інша частина - реконструйована.<br /><br />Через кризу терміни закінчення програми неодноразово переносилися. Цього літа стало відомо, що ліквідація "серій, що зносяться" п’‎ятиповерхівок триватиме до 2014 року. В даний час із запланованих 1,722 млн. будинків знесено близько 75%.<br /><strong><br />Нещаслива "уплотніловка"</strong><br />Будівлі періоду правління колишнього мера критикують за непродуману і безсистемну забудову. Так, невдоволенням багатьох городян обернулася програма "уплотніловкі". Точкова забудова почалася в 2002 році. На місці парків і скверів виростали нові будинки, що погіршило умови життя тих, чиї будинки знаходилися неподалік від будівництв.<br /><br />Москвичам не сподобалося, що перед їхніми вікнами стали рости нові житлові будинки. У 2008 році столична влада вирішила відмовитися від ущільнювальної програми, але на ділі нічого не змінилося: як ущільнювали, так і ущільнюють.<br /><strong><br />Утерти ніс Нью-Йорку</strong><br />Одним з найбільш амбітних і послідовних проектів "лужковського" зодчества став діловий район "Москва-Сіті" на Пресненський набережній.<br /><br />Мабуть, слава Нью-Йорка з його хмарочосами не давала спокою столичним начальникам. Тому комплекс був покликаний утерти ніс іншим столицям - територія в 100 га активно забудовується під діловий центр, апартаменти проживання та будівлі, відведені під дозвіллєві мети.<br /><br />Закінчення проекту перенесено з 2010 на 2015 рік.<br /><strong><br />Головний грузинський скульптор</strong><br />До числа культурних подвигів колишнього мера, безумовно, відноситься його допомога піднесенню скульптора Зураба Церетелі. Першим його гучним проектом в столиці стала участь у будівництві комплексу на Поклонній горі у 1995 році.<br /><br />Слідом за цим скульптор доклав руку і до відтворення храму Христа Спасителя, і до оформлення комплексу на Манежній площі. Найбільш одіозним і сумнівним з художньої точки зору став пам’‎ятник Петру I на Москві-річці, побудований за замовленням уряду Москви.<br /><br />Монумент є переробленою і видозміненій статуєю Христофора Колумба, яку Церетелі безуспішно намагався продати країнам Латинської Америки, США та Іспанії напередодні 500-річчя відкриття американського континенту.<br /><strong><br />Без "Військторгу" і Теплих рядів</strong><br />Масштабний проект з реконструкції садиби Царицино почався в 2005 році. Відтворення комплексу відбувалося зі скандалами. Багато архітекторів говорили, що це призведе до спотворення історичного вигляду Царицино, екологи заявляли про екологічну катастрофу через масової вирубки дерев у парку.<br /><br />Проте в 2007 році роботи були завершені. Садиба Царицино стала популярним місцем відпочинку у москвичів, але до історичного пам’‎ятника вона вже відношення не має.<br /><br />За підрахунками архітекторів, за роки роботи Лужкова було знесено або перебудовано більше 700 історичних будівель, у тому числі будинок знаменитого "Військторгу" в 2003 році і більшої частини Теплих рядів у 2008-му, на місці яких планувала будувати готель компанія "Інтеко".<br /><strong><br />Будівельна гігантоманія</strong><br />Поява великих будівельних компаній - також одна з прикмет правління Лужкова. Наймогутнішою з них є "Інтеко", якою керує дружина мера Олена Батуріна. Багато хто схильний вважати, що саме адміністративна підтримка чоловіка допомогла Батуріної створити з фірми з випуску пластмасових тазиків і стаканчиків найбільшу будівельну компанію Росії. Виручка "Інтеко" в 2009 році склала близько 54 млрд. рублів. Активна діяльність компанії на будівельному ринку почалася практично одночасно з набранням Юрія Лужкова на посаду мера.<br /><strong><br />Феміда на короткому повідку</strong><br />Лужков увів так звані мерські надбавки до зарплат ряду категорій працюючих в Москві фахівців. Додаткові виплати з міського бюджету отримують столичні вчителі, лікарі, співробітники міліції і судді. Рівень фінансовий підтримки у кожної категорії свій.<br /><br />Так, у середній московської вчительської зарплати в 26 тисяч рублів доплати мера становлять приблизно 11 тисяч. А ось платню столичного міліціонера без лужковські надбавок було б майже на 60% менше, розповів "Труду" джерело в ГУВС Москви.<br /><strong><br />Нелегали прописалися в столиці</strong><br />Особа середньостатистичного жителя столиці вже давно не слов’‎янське, а скоріше середньоазіатську. Проблема трудових мігрантів особливо гостро постала в Москві в останні роки багато в чому через непродуману політику міської влади, які фактично відкрили місто для нелегалів. Масовий приплив почався в 2000-2001 роках.<br /><br />На словах Лужков неодноразово заявляв про необхідність віддавати робочі місця москвичам і росіянам: були спроби скоротити кількість двірників-іноземців, заборонити приїжджим працювати водіями маршруток і торгувати на ринках. Однак гастарбайтерів у столиці менше не ставало, і не всі вони виявлялися тут на законних підставах.<br /><strong><br />Політик міжнародного масштабу</strong><br />Участю у долі Севастополя і Чорноморського флоту Лужков, без сумніву, вийшов далеко за рамки обов’‎язків столичного градоначальника. Він постійно особисто бував у місті, ініціював будівництво в Севастополі будинків і дитячих садів на московські гроші.<br /><br />Але в травні 2008 року спонсорський проект перейшов у розряд політичних. Лужков, виступаючи на концерті з нагоди 225-ї річниці заснування ЧФ РФ, заявив, що Севастополь не входив до складу територій, які Хрущов передав Української РСР, тому питання про приналежність цього міста залишається відкритим. Українська влада у відповідь заборонили меру в’‎їзд на територію країни. Прикладом українських колег скористалися і грузинська влада, також заборонили Лужкову показуватися на території країни через позитивних відгуків про визнання Абхазії і Південної Осетії. Конфлікт був вичерпаний перемогою на виборах глави Україні Віктора Януковича, який дозволив Лужкову в’‎їзд.<br /><strong><br />Спасибі меру за гідну старість</strong><br />Навіть ті пенсіонери, які недолюблюють Лужкова, нескінченно вдячні йому за московську надбавку до пенсії. Крім безкоштовного проїзду, яким пенсіонери дуже дорожать, Лужков одним з перших керівників суб’‎єктів Росії ввів регіональну доплату до пенсії.<br /><br />Ним був введений так званий соціальний стандарт у розмірі 10 275 рублів. Різниця між соцстандартів і розміром пенсії виплачується владою Москви з міського бюджету.<br /><strong><br />Москвичем стати важко</strong><br />"Понаїхали в нерезіновую" легко, але жити в ній на законних підставах стало важко. При Лужкова в 2006 році в Москві був встановлений новий, більш жорсткий порядок тимчасової реєстрації і прописки. Він значно розширив перелік підстав для можливої відмови у реєстрації. Якщо раніше власники і наймачі прописували, виписували і реєстрували практично кого завгодно - як родичів, так і друзів, знайомих і навіть незнайомих, - то за новим порядком квартиронаймачі муніципальних метрів цього привілею були позбавлені. Максимальний термін тимчасової реєстрації обмежений п’‎ятьма роками.<br /><strong><br />Скандальний Генплан</strong><br />В кінці травня цього року Юрій Лужков підписав постанову, схвалює розвиток Москви за новим Генпланом. По ньому до 2025 року столиця повинна перетворитися наступним чином: знесенню зазнають не тільки п’‎ятиповерхові, але і панельні і блокові дев’‎яти-і двенадцатіетажкі, тенденцією стане зведення хмарочосів.<br /><br />Особливе місце приділено проблемі пробок. Для її вирішення в Генплані закладено будівництво двох рокад - діагональних трас, що йдуть паралельно Москві-річці, дублерів Варшавки, Дмитрівки, Ленінградки і Кутузовського проспекту. Відомі громадські діячі та прості москвичі критикували документ. Основним їхнім аргументом було те, що центр міста залишиться без історичного вигляду, а пробки залишаться кілометровими.<br />/ / Праця <br />