Відтепер виділення земельних ділянок під забудову можливе лише за допомогою плану просторового розвитку (ППР).
Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.
«З 1 січня 2025 року вступила в силу заборона щодо ДПТ і відтепер виділення земельних ділянок під забудову можливе лише за допомогою плану просторового розвитку (ППР), що означатиме фактичний знак „стоп“ для хаотичної забудови і різних видів земельного рейдерства», — повідомила вона.
За словами Шуляк, понад половина українських міст не має актуального генерального плану.
«Столиця — не виключення, оскільки Київ живе за генпланом, ухваленим ще у 2002 році, тобто він дуже застарілий. Відтак, законодавство дозволяло уточнювати генплан детальними планами території (ДПТ)», — повідомила Шуляк.
При цьому, за її словами, межа допустимого «уточнення» законодавчо визначена не була — як для Києва, так і для інших населених пунктів.
«Цим користувались недобросовісні забудовники, які у зговорі з місцевою владою проштовхували ДПТ, які „уточнювали“ генплан так, що прямо суперечили йому», — зазначила Шуляк. — «У подальшому, саме на підставі таких ДПТ визначалось цільове призначення земельних ділянок, які відводились під забудову та отримувались відповідні дозвільні документи. Як наслідок — постійна авральна боротьба з хаотичними забудовами, перевантаженими автошляхами, комунальними колапсами і т.д».
Вона наголосила, що з 1 січня використання ДПТ стало неможливим — вступив в силу закон № 711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель».
Згідно з ним, щоб змінити цільове призначення землі, або виділити ділянку під забудову громада відтепер має керуватись комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або актуальним, а не застарілим генпланом планом населеного пункту.
«Новий документ є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні та документацію із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку», — пояснила Шуляк. — «І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись садок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки».
Так комплексний план ділить територію громади на функціональні зони — житлова забудова, промисловість тощо.
Для кожної такої зони визначено переліки видів цільового призначення земельних ділянок, і саме з цього переліку власник може самостійно обрати той, який на його думку є найбільш перспективним.
«Тобто не можна, наприклад, обрати „житлове будівництво“ на території, яку комплексний план визначив, як „промислову“ і навпаки», — зазначила Шуляк. — «Це правило стосується як приватних власників, так і органів, уповноважених розпоряджатись земельними ресурсами: не можна виділити комусь земельну ділянку, цільове призначення якої не узгоджується з функціональним зонуванням, визначеним комплексним планом».
За її словами, надважливим пунктом закону № 711 є те, що плани просторового розвитку поширюються не лише на населені пункти громади, а і на території поза її межами. Тобто, будувати у передмістях також можна буде лише за умови, якщо це узгоджується з ППР.
Хочете отримувати актуальні новини про ринок нерухомості першими?
Підписуйтесь на наш Telegram-канал або Гугл-новини.
Коментарі