Читайте також:
На допомогу дачникові: як зібрати водну систему опалення
Залишимо осторонь варіант, при якому для підтримання позитивної температури в будинку залишаються включеними електричні обігрівачі, наприклад, теплі підлоги. Таке рішення загрожує пожежею у разі виходу з ладу електрообладнання або, що буває значно частіше, «розморожуванням» всього, що наповнене водою, при аварійному відключенні електрики. Проведемо «класичну» підготовку будинку до зими.Водопровідні труби
На що ж звернути увагу? Що і звідки зливати? Давайте разом пройдемося по дому і подивимося. Очевидно, що в першу чергу слід подбати про злив води з водопровідних труб. Конструкції водопроводу у всіх можуть бути різними, різним може бути також матеріал труб і типи запірної арматури, робочий тиск і місце установки насоса, але в правильно зробленій системі повинно бути декілька загальних властивостей:
- Труби прокладені так, що мають ухил у бік джерела води (наприклад, криниці), що сприяє її сливу.
- На трубі, по якій вода подається в будинок, встановлений зворотний клапан», який в робочому режимі перешкоджає її зливу.
Залежно від довжини цієї труби і глибини колодязя або свердловини, клапан може бути встановлений або у колодязі, або в будинку, поруч з гідроакумулятором. Завдання господаря - «нейтралізувати» його і забезпечити злив води назад в колодязь (якщо використовується колодязь), або в спеціально влаштований стік (якщо використовується свердловина).
Для цього на подаючій трубі монтується зливний кран, розташований між зворотним клапаном і гідроакумулятором. У разі якщо кран розташований в колодязі, він забезпечується довгою ручкою-тягою, що дозволяє керувати ним, не спускаючись вниз. Замість крана, який відкривається вручну, може використовуватися електромагнітний клапан, так званий «нормально закритий». При подачі на нього напруги він відкривається, дозволяючи воді стекти. Переваги та недоліки такого рішення очевидні - злити воду можна, не виходячи з дому, простим натисненням кнопки, але для цього потрібно або мережева напруга, або підключення до альтернативних джерел живлення.
Якщо зворотний клапан розташований у будинку, у гідроакумулятора, то тут все набагато простіше - в правильно змонтованій системі ділянка труби, з таким клапаном, дублюється паралельною трубою, на якій встановлено зливний кран, і для ручного керування їм не треба лізти в колодязь. Якщо такої труби з краном немає, то доведеться розбирати вузол підведення води, зливати її вручну. Деякі господарі розбирають цей вузол іноді і для того, щоб переконатися в спорожненні гідроакумулятора, вважаючи, що замерзання в ньому залишків води може пошкодити гумову мембрану. Проте багаторічний досвід експлуатації цього пристрою показав, що замерзання в ньому невеликої кількість води не призводить до його руйнування.
Закінчивши злив води за допомогою зливного крана (до речі, крани на змішувачах при цьому повинні бути відкритими), слід переконатися, що вона пішла з труб, прокладених по дому. При грамотному монтажі системи встановлюють трійники із зливними кранами в нижній точці кожної гілки цих труб. Тим не менш, для повної впевненості в успіху, незайвим буде продування системи. Але про цю операцію ми поговоримо трохи пізніше.
Фільтри та насоси
Як правило, до і після гідроакумулятора встановлюються фільтри - механічні грубої і тонкої очистки, вугільні, іонообмінні та інші - доводять воду до потрібних параметрів.
Фільтр грубого очищення, встановлений на самому вході в систему, як правило, самоочищається методом зворотного промивання, після якого його слід залишити без води. Інші фільтри мають змінні картриджі. Всі вони після зливу води повинні бути розібрані, картриджі, термін придатності яких не закінчився, промиті і покладені на зберігання (якщо їх конструкція допускає довге перебування без води).
Наступний елемент системи, який слід проінспектувати - це насос. Він може знаходитися в колодязі або свердловині, тоді нема про що турбуватися - колодязі не замерзають, принаймні, не промерзають до тієї глибини, де зазвичай підвішений насос. Якщо насосна станція встановлена в будинку, то слід відкрити спеціальні зливні пробки і переконатися, що в корпусі насоса не залишилося води.
Іноді його слід нахилити, щоб переконатися, що вода витекла повністю. Ця операція повинна бути описана в інструкції до насоса.
Водонагрівачі
Тепер слід зайнятися водонагрівачами. З проточних електронагрівачів вода йде при зливі системи, хоча перевірити, чи це так сталося, буде правильним рішенням. Однак частіше зустрічаються накопичувальні водонагрівачі бойлерного типу. Я знайомий з кількома «дачниками», які у свій час обладнали будинки накопичувальними нагрівачами, і після першої зими викинули їх - не зуміли правильно злити воду. Як же уникнути помилок? В першу чергу, слід мати на увазі, що труба, по якій гаряча вода подається до змішувача, забирає її з верхньої частини бака, і для зливу слід використовувати патрубок подачі холодної води. На ньому штатно встановлюється запобіжний клапан, призначення якого - в аварійних ситуаціях виключити можливість роботи нагрівальних елементів без води, або почати скидання води при перевищенні робочого тиску. Розмірковуючи формально, через запобіжний клапан, відкривши його вручну, можна злити воду з бака. Однак для цього треба запастися терпінням. Рекомендується між запобіжним клапаном і вхідним патрубком для холодної води розмістити трійник, обладнаний зливним краном, які мають відвідний шланг.
Можна обійтися і без крана, але тоді кожен раз при зливі води доведеться знімати запобіжний клапан і підставляти, наприклад, відро. У разі якщо обсяг бака перевищує 40-50 літрів, зливний кран, шланг від якого з'єднаний з каналізацією - єдиний спосіб швидко і зручно звільнити нагрівач. В цьому випадку не забувайте, що при наявності септика зливати в нього гарячу воду не можна - мікрофлора цього не витримає.
Зливаючи воду з бака, слід забезпечити доступ до нього повітря. Краще всього для цього від'єднати трубу, яка підводить гарячу воду до змішувача. Як правило, накопичувальні нагрівачі підвішені за верхню частину на стіну таким чином, що нижня їх частина тільки спирається на неї. Коли вода перестане витікати, слід кілька разів покачати бак, не знімаючи зі стіни. Швидше за все, з нього витече ще деяка кількість води. Після цього можна спокійно залишити його до весни.
Продувка системи
Після того, як водонагрівачі будуть звільнені і труби, що підводять до них воду, від'єднані (як правило, такі нагрівачі підключають до мережі за допомогою гнучких шлангів у металевій оплітці), водопровідна система розділиться на кілька фрагментів, у яких не повинно залишитися значної кількості води. Тепер, для повної впевненості в її відсутності, їх можна продути. Для цього використовується спеціальний вентиль, до якого приєднується насос або компресор для накачування автомобільних шин. Вентиль пригвинчують до кінців труб або гнучким шлангам, звільнених після зливу води з нагрівачів. Закривши крани змішувачів і відкривши зливні крани, пускають у хід компресор, і звільняють труби від залишків води. Іноді такий клапан встановлений в системі стаціонарно.
Оскільки вся запірна арматура в подібних системах являє собою кульові крани, то треба мати на увазі, що вони мають порожнину, в якій у зимовий час не повинно залишитися води. Таке може статися, якщо до зливу води з труби на ній знаходиться закритий кульовий кран. Те ж саме справедливе і для «одноруких» змішувачів. Тому по закінченні операції по осушенню труб слід відкрити всі крани - змішувачів і зливні - і залишити їх у такому положенні. Душову сітку, особливо ту, яка забезпечена перемикачем режимів, слід зняти з трубки, вилити (або навіть витрусити) з неї воду, прибрати до весни.
Пральна і посудомийна машини
В наш час сусідів по дачі не здивуєш пральними і посудомийними машинами. Як підготувати їх до зими?
Пральну машину слід відключити від водопроводу і каналізації і опустити кінці шлангів в посудину з невисокими краями, наприклад, в таз. Включити режим зливу. По закінченні роботи - від'єднати машину від електромережі і відкрутити кришку зливного насоса, підставивши якусь невелику плоску посудину. Тепер в машині залишилася невелика кількість води в товстому гумовому шлангу, що з'єднує бак і зливний насос. Замерзання води допустимо, але іноді радять перевернути машину догори дном, і так залишити до весни. Деякі машини оснащені спеціальною трубкою для зливу води, що залишилася.
Менш однозначно йде справа з посудомийними машинами.
Їх конструкції дуже різноманітні, шляхи руху води і порожнини, в яких вона може залишатися, розрізняються в залежності від виробника машини і її типу - наприклад, підлогова і настільна машини мають помітні відмінності. Якщо в інструкції до машини прямо не вказано, що вона може перебувати взимку в неопалюваному приміщенні і не приведений алгоритм підготовки її до цього, то краще не ризикувати.
Дрібниць не буває
Не забудемо, що крім водопроводу у нас є система водовідведення, воді і в ній також є де замерзнути. Слід, як мінімум, розібрати сифони під раковинами. При наявності унітазу, воду з бачка слід злити, а з гідрозатворів - відкачати шприцом, гумовою грушею і т. д. Щоб після відкачування будинок не наповнився «ароматами» септика, в гідрозатвор заливають антифриз. Навесні його відкачують таким же способом, як воду восени. Звичайно ж, зливати антифриз в септик не можна.
Як правило, в дачних будинках зустрічається ще один прилад, який вимагає уваги в кінці сезону, хоча до водопроводу він не має ніякого відношення. Це мобільний кондиціонер. Наш «нервовий», як кажуть метеорологи, клімат змушує купувати цей пристрій і активно користуватися ним влітку для охолодження, а в дощове міжсезоння - для обігріву та боротьби з вогкістю.
Не забувайте, що на відміну від віконних кондиціонерів і спліт-систем підлоговий мобільний кондиціонер не має дренажних трубок, і воду, що забирається їм з повітря в процесі роботи, накопичує в спеціальній ємності.
www.zagorodna.com
Коментарі