Читайте також:
Без інвестора генплан не потрібен
Building.ua: Якою Ви бачите ідеологію розвитку Києва сьогодні?О.Попов: Історична самобутність і сучасність - це два кити, на яких повинен триматися Київ. А третій кит - це його неповторна природа. Пам'ятаю, в дитинстві, приїжджаючи в Україну на канікули з Тюмені, де працювали відряджені туди з Полтавщини мої батьки, я найбільше чекав подорожі на «Метеорі» або «Ракеті» по Дніпру. Зелені схили з золотими банями церков, потім заливні луки - ця краса запам'яталася мені на все життя. Ці три кити лягли в основу Стратегії розвитку Києва до 2025 року, розроблену за участю вітчизняних і зарубіжних експертів, спеціалістів державних установ, громадської ради при КМДА та безпосередньо жителів усіх районів Києва. Упевнений, що тільки завдяки широкому обговоренню створюються ефективні стратегічні проекти. Більш того, кращих експертів в цій галузі, ніж жителі міста, знайти неможливо.
Ключовими аспектами Стратегії розвитку Києва є:
• Збереження культурної та історичної простору Києва (заборона на забудову центру міста, масштабна реконструкція вулиць, створення пішохідних зон і велосипедних доріжок). Незабаром відбудеться перший київський референдум, рішення якого змусять депутатів Київради і забудовників дотримуватися рекомендацій ЮНЕСКО.
• Розвиток міської інфраструктури (розширення і оновлення парку громадського транспорту, заміна і ремонт комунікацій, будівництво нових станцій метро і дорожніх розв'язок). Життя в місті повинна бути комфортною, особливо якщо це столиця України.
• Збільшення площі зелених зон (облаштування парків, скверів, лісосмуг на околиці міста). Ми плануємо значно збільшити площу парків і скверів за рахунок благоустрою лісових територій на околицях міста, біля житлових масивів. На даний момент там скупчуються гори сміття. Ми хочемо очистити територію, побудувати дитячі та спортивні майданчики, обладнати місця для цивілізованого вигулювання собак, поставити ліхтарі, урни. Щоб люди почували себе комфортно і безпечно. Звичайно, доведеться привчати жителів викидати сміття у встановлених місцях, а не залишати в лісі. Ми прагнемо до того, щоб на одного киянина припадало не менше 20,5 кв. м зеленої зони. Але для цього нам необхідні бажання і підтримка жителів міста.
• Створення ефективної системи очищення міста від сміття.
• Залучення інвестицій, розвиток у Києві штаб-квартир міжнародних компаній і нових ділових центрів.
Building.ua: Чи зміг Київ піти від практики точкової забудови та пов'язаних з цим проблем?
О.Попов: У цьому році ми винесли на обговорення київської громади важливий містобудівний документ - проект Генерального плану розвитку Києва на період до 2025 року. Його завдання якраз у тому, щоб ліквідувати саму можливість хаотичної точкової забудови.
У проекті Генплану-2025 вперше визначені межі та режими використання територій, розроблені основні містобудівні умови і обмеження забудови в межах кожної зони. Зокрема, міститься пряма заборона на будівництво в історичному ядрі міста висотних будівель, а в охоронних зонах - заборона на нове будівництво.
Проектом Генплану-2025 передбачено заборону висотного будівництва в буферних зонах Софії Київської, Києво-Печерської Лаври, жорстка регламентація забудови в зонах-пам'ятках національного значення.
Ключові принципи Генплану-2025:
- Компактність;
- Енерго-та ресурсозбереження;
- Впровадження сучасних транспортних систем, зокрема легкого наземного метро;
- Будівництво автомобільних тунелів;
- Організація велодоріжок і пішохідних громадських зон;
- Створення громадської рекреаційної зони «Дніпровська перлина» на Дніпровських островах.
Точкова забудова стала можливою через те, що в період з 2002 по 2009 рік Київрадою було прийнято низку рішень про зміну цільового призначення ділянок в зелених зонах і виділення їх під забудову комерційними об'єктами. У старий Генплан було внесено більше двох тисяч змін. Тоді кияни втратили 34% від загальної площі парків, скверів та лісів. Коли я очолив Київську міську адміністрацію, багато незаконні рішення вдалося скасувати за допомогою правоохоронних органів. Однак на тілі Києва ще залишилися «плями» незаконних землевідведень, розробники нового Генплану були зобов'язані включити їх в проект як чинні рішення Київради. Тому зараз за моїм дорученням всі матеріали нового Генерального плану ретельно перевіряються і допрацьовуються з урахуванням історичних обмежень, нормативних вимог і побажань громадськості. Незаконні будівництва будуть скасовані.
Building.ua: Як пропонуєте вирішувати питання, пов'язані з конфліктними і проблемними об'єктами (довгобудами, занепадають історичними)?
О.Попов: Для цього в минулому році створено спеціальну комісію, яка займається перевіркою об'єктів, що будуються в центральній історичній частині Києва, на відповідність державним будівельним, санітарним та екологічним нормам.
Особливо це стосується тих будівництв, проти яких протестують кияни. Однак Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» сильно обмежує право органів виконавчої влади впливати на ситуацію. Тим не менш, ми розробляємо рекомендації про усунення порушень законодавства щодо кожного об'єкта і добиваємося позитивних рішень судів за допомогою правоохоронних органів.
Крім того, всі конфліктні питання розглядаються на архітектурно-містобудівній раді при КМДА.
З приводу реконструкції застарілих будівель. Головним управлінням містобудування та архітектури спільно з Інститутом урбаністики в рамках Програми комплексної реконструкції кварталів застарілої забудови проведено комплексний аналіз та визначені характеристики об'єктів, що підлягають реконструкції.
У 2010 р. затверджено Концепцію стратегічного розвитку Києва і його приміської зони до 2025 року, її частиною є схема розміщення кварталів комплексної реконструкції застарілої житлової забудови (перша черга будівництва). Визначення інвестора-забудовника, згідно зі ст. 2 Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду» проходить на умовах інвестиційного конкурсу.
Building.ua: Які інфраструктурні завдання вважаєте першочерговими?
О.Попов: Відповідь на це запитання слід шукати в потребах жителів міста. Кияни шляхом відкритих громадських слухань визначили 9 ключових завдань, які увійшли до Стратегії розвитку Києва до 2025 року.
Першочергове завдання, на думку більшості киян, які взяли участь у слуханнях, - повернути Дніпро, острови і береги жителям. На жаль, цей величезний рекреаційний потенціал досі фактично не був використаний. Так, там є якась інфраструктура, якісь заклади громадського харчування, часто сумнівної якості, але все це настільки хаотично, настільки безсистемно і безконтрольно, що далі з цим миритися не можна. Тому ми провели конкурс серед талановитих архітекторів на кращий проект рекреаційної інфраструктури. Нещодавно я підписав розпорядження про розробку Концепції реновації дніпровських островів. Вона буде створюватися за безпосередньої участі киян - такі масштабні проекти неможливо реалізувати без суспільної підтримки. Адже острови - це не тільки пляжі. Дніпро є важливою транспортною артерією. Тому всі питання треба розглядати виважено і обережно. Швидких рішень тут не буває.
Друге завдання - розкрити туристичний потенціал Києва. Чемпіонат Європи з футболу показав, що столиця України приваблює туристів. У нас багата історія, прекрасна архітектура і привітна атмосфера. Архітектура Києва унікальна. Тому сьогодні багато інфраструктурні проекти розробляються з урахуванням підвищення туристичної привабливості. Наприклад, реконструкція Поштової площі. Ми змінили початкову концепцію, яка передбачала виключно транспортний рішення. Місто таки для людей, а не для машин, як би цього не хотілося багатьом водіям. Тому ми повернемо Поштову площу пішоходам. Більш того, на даний момент розглядається можливість створення київського «Золотого кільця» - туристичного пішохідного маршруту від Лаври через парк Слави, Аскольдову могилу, Маріїнський і Хрещатий парки, Поштову площу, вулицю Сагайдачного (яку також слід зробити пішохідною), Контрактову площу, Андріївський узвіз , Михайлівську площу, Софію Київську, Майдан Незалежності та Хрещатик.
З рештою пріоритетами розвитку Києва можна ознайомитися в Стратегії-2025 на сайті КМДА.
Building.ua: Новозбудовані офісні центри показують високий рівень вакантності. Наскільки виправданий в даних умовах проект «Київ-Сіті»?
О.Попов: Перш за все, хочу підкреслити, що «Київ-Сіті» - це не бізнес-центр. Це абсолютно різні масштаби. «Київ-Сіті» - це окремий проект у рамках стратегічної ініціативи «Центр поруч з домом». Його головною метою є створення нових центрів ділової активності в сенсі додатка трудових ресурсів. Жодна транспортна модель не в змозі забезпечити комфортне переміщення людей, коли вранці, практично в один і той же час, сотні тисяч працюючих з'їжджаються в центр, а ввечері, навпаки, їдуть по домівках. В ідеалі робота повинна бути якомога ближче до будинку. 2-3 години на дорогу щодня - це дуже багато. Це той час, який можна провести з рідними, близькими, друзями.
«Київ-Сіті» - це не бізнес-центр, це бізнес-район. Крім створення нових робочих місць, місія цього проекту в тому, щоб перенести ділову активність ближче до густонаселеним спальним районам і таким чином розвантажити історичну частину міста.
Building.ua: Чи достатньо повноважень у міської влади, аби контролювати всю систему питань, пов'язаних із забудовою столиці?
О.Попов: Як я вже говорив вище, на сьогодні наші повноваження суттєво обмежені Законом «Про регулювання містобудівної діяльності».
Вони зведені лише до надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки. КМДА втратила контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності на етапі розробки замовником проектної документації на будівництво, реконструкцію, реставрацію (реабілітацію) окремих об'єктів містобудування.
За чинним законодавством всі дії по веденню будівництва покладено на державну інспекцію: ведення реєстру отриманих повідомлень про початок виконання будівельних робіт, реєстрація декларацій, видача дозволів, контроль за виконанням будівельних робіт, відповідність об'єкта проектній документації, а також прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
При цьому необхідність контролю з боку місцевих органів влади присутнє в законодавстві. Відповідно до статей 14, 26 Закону України «Про основи містобудування» та ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до компетенції виконавчих органів міських рад у сфері містобудування належить:
1. Забезпечення державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій.
2. Зупинка будівництва, яке ведеться з порушенням містобудівної документації або може принести шкоду навколишньому середовищу.
Я вважаю, що в Києві - столиці держави з чисельністю понад 3 млн чоловік, де активно змінюється містобудівна ситуація - контроль за будівництвом нових об'єктів та реконструкції старих повинен здійснюватися за безпосередньої участі органів місцевого самоврядування та громадськості. Ми підготували в порядку законодавчої ініціативи зміни в закони, пов'язані з розширеннями повноважень міської влади, зокрема з точки зору впливу на забудовників. Думаю, що парламент прислухається до наших словами.
Building.ua: У пропонованому зараз для обговорення варіанті Генплану Києва зонінг не прописаний. Чи має сенс приймати Генплан в такому вигляді?
О.Попов: У новому Генплані вперше з урахуванням нових нормативних вимог розроблена загальна схема функціонального зонування території, визначено функціональні зони, основні види використання земель та параметри забудови. План зонування території або зонінг повинен розроблятися тільки у відповідності з затвердженим Генеральним планом.
У зонінгу будуть визначені всі допустимі види забудови, містобудівні умови і обмеження для кожного кварталу і мікрорайону, виробничих і ландшафтно-рекреаційних частин Києва. Перший план зонування буде розроблено для центральної планувальної зони (Печерський і Шевченківський райони).
Building.ua: Чи вважаєте Ви в світлі змін до Генплану можливим перегляд виданих раніше дозволів на будівництво?
О.Попов: В даний час проект Генерального плану Києва до 2025 року допрацьовується з урахуванням державних і громадських інтересів.
Створено робочу групу, яка займається коригуванням графічних і текстових матеріалів згідно з умовами центральних органів державної і виконавчої влади, головних та районних управлінь КМДА, Київської облдержадміністрації, а також пропозицій громадськості, які надійшли на громадських слуханнях.
Спірні питання розглядаються та погоджуються на засіданнях Погоджувальної комісії за участю представників громадських організацій.
Наприклад, за результатами засідань депутатам Київради направлені вимоги про скасування рішень про передачу забудовникам земельних ділянок на вул. Гоголівській, 32-34, 32в, і просп. Героїв Сталінграда, 44б, а ділянки на Броварському проспекті, 31, і вул. Попудренка, 63, віднести до території зелених насаджень загального користування.
Наша позиція повністю співпадає з позицією киян - жодних будівництв в зелених зонах та історичному центрі міста. Ми змусимо депутатів скасувати свої незаконні рішення про землевідведення в парках і скверах за допомогою громадськості та правоохоронних органів.
Однак ми можемо діяти тільки в рамках закону, що вимагає дуже багато часу. Тому не поспішаємо виносити новий Генеральний план на сесію Київради, поки не очистимо його від усіх корупційних схем.
Building.ua
Коментарі