Цій темі був присвячений круглий стіл, організований компанією "ГУТА-Девелопмент": "Чи впливає архітектурна складова елітних проектів на купівельний попит?".
У ході бесіди експерти озвучили новий тренд на ринку елітної нерухомості. За оцінкою учасників конференції, за останні кілька років потенційні покупці житла преміум-класу стали звертати увагу не тільки на місце розташування будинку, метраж і вартість квартири, але й на архітектуру будівлі, в якому вони планують проживати. За словами генерального директора компанії Welhome Анастасії Могилатова, на другому місці, після незмінного першого параметра на ринку елітного житла - розташування - серед запитів покупців знаходиться архітектурна складова будинку. Таку тенденцію ріелтори пояснюють тим, що клієнти «намагаються знайти самовираження в архітектурі".
Втім, не всі учасники бесіди бачать такий явний інтерес покупців до цього критерію. Приміром, як розповіла генеральний директор компанії TWEED Ірина Могилатова, коли в компанію приходить клієнт із запитом, в ньому фігурують: местораспороженіе, кількість квадратних метрів, спалень, стояків, цінова політика, але ніколи архітектура. «Потенційний покупець ніколи не каже:" Хочу 200 кв. М в будинку в класичному стилі ", - запевняє вона. Однак, за її ж словами, коли менеджер починає працювати з клієнтом і показує пропозиції в різних будинках, покупець, сам того не усвідомлюючи, починає вибирати під себе стиль майбутнього будинку. "Той, хто тяжіє до сучасної архітектури, ніколи не купить квартиру в класичному будинку, навіть якщо за іншими параметрами його все влаштовує", - вважає експерт. На думку Ірини Могилатова, до певного моменту люди просто не розуміють, що насправді архітектура грає для них велику роль, і приходять до цього тільки в ході пошуку.
За словами керівника відділу продажів проекту "Італійський квартал" (компанія "ГУТА-Девеломент") Людмили Потапової, 80% покупців квартир в комплексі елітних особняків "Італійський квартал", побудованих в класичному стилі, серед трьох найважливіших критеріїв, які вплинули на їх вибір, назвали архітектуру. Причина такого вибору, на її думку, в тому, що в класичній архітектурі люди бачать якусь "вічність", а будинок в сучасному стилі з «скла і бетону» не викликає таких емоцій. "Купуючи дорогу квартиру, людина хоче бути впевнений, що онуки теж будуть у ній жити", - говорить вона.
У ході дискусії експерти зійшлися на думці, що проект, створений відомим архітектором, найбільш привабливий з інвестиційної точки зору. І в майбутньому такий об'єкт коштуватиме дорожче, ніж "безіменний" і непродуманий з архітектурної точки зору сусідній будинок. За оцінкою Людмили Потапової, успішний проект - це завжди баланс між його архітектурної та економічної складової, компроміс між девелопером та архітектором. "У довгостроковій перспективі якісна архітектура впливає на подальшу репутацію забудовника, а також на інвестиційну привабливість вдома впродовж усього періоду його існування", - вважає вона. Ірина Могилатова як приклад навела проект "Нова Остоженка", де вартість квартир на вторинному ринку зараз на 30% нижче, ніж, наприклад, ціни на вторинне житло в таких будинках, як Cooper House Сергія Скуратова або в Crystal House, спроектованому Юрієм Григоряном.
Крім того, учасники круглого столу дійшли висновку, що тільки якісна архітектура здатна поєднуватися з сучасною інженерією будинків, не ускладнюючи ланцюжок технологічних процесів і не підвищуючи тим самим вартість подальших експлуатаційних витрат, а навпаки - оптимізуючи їх.
Ольга Петрова
РБК-Нерухомість
Коментарі