Українській нерухомості європейська криза не страшна

У наступний рік Україна вступить з нереалістичним бюджетом, фантастичними макропоказниками розвитку, які не матимуть нічого спільного з дійсністю і курсом національної валюти, схильними до високої волатильності. Все це негативно позначиться на економіці країни, яка буде падати, а не зростати. Це зрозуміло вже зараз, тому райдужні показники з бюджетної резолюції 2013 не повинні нікого вводити в оману.

В Єврозоні прогнозується рецесія. Ринки будуть або стагнувати, або жити виключно за рахунок спекулятивних операцій, що підігріваються різноманітними варіаціями «кількісних пом'якшень по-європейськи», а простіше кажучи - за допомогою накачування банківського сектора нічим не забезпеченими емісійними грошима Європейського центробанку. Ніяких інших джерел підтримки падаючої економіки Європи не існує, якщо, звичайно, не розглядати можливість розпаду єврозони і повернення до національних валют частини аутсайдерів (Греції, Португалії, Іспанії і т.д.). Попит на основні експортні позиції України в ЄС вже скоротився і буде скорочуватися далі.

Не слід забувати і про ринки інших країн. Протекціоністські заходи Митного союзу також будуть перекривати дорогу для продукції українських металургів у Росію, Казахстан, Білорусь. Зниження економічного зростання в Китаї, прогнозоване на 2013 рік, зменшить і його частку покупок продукції українських металургів. У підсумку, всередині країни буде надлишок пропозиції металу.

Якщо комусь здається, що це призведе до переорієнтації на внутрішнє споживання, то про це можна забути. Україна виробляє продукти з низьким ступенем переробки, які практично не потрібні всередині країни самі по собі. Верстатобудування - згасає, оборонка - теж. Для фінансування інфраструктурних проектів в уряду немає ні грошей, ні реальних програм залучення інвестицій.

Мало того, низький рівень офіційної інфляції боляче вдарить по бюджету і змусить Кабмін запустити друкарський верстат або шукати нових кредитів. Згідно з даними Держстату, з початку року в Україні дефляція 0,4%. Нагадаю, що плановий показник інфляції - 7,9% на рік. Зниження інфляції призведе і до зниження надходжень до бюджету, так як номінальний ВВП буде менше. Якщо до кінця року збережеться така ж дефляція, то ВВП недорахується як мінімум 120 млрд грн, а держбюджет - 40 (!) Млрд грн надходжень.

Висока волатильність курсу гривні і девальваційні ризики будуть основними чинниками, які вплинуть на процентні ставки по іпотеці. Державна програма іпотечного кредитування працювати не буде взагалі, так як розрахована на компенсацію граничної ставки в 16% (3% вартості кредиту оплачує покупець, а 13% - держава). Проте вже зараз прибутковість депозитів набагато вище.

Вартість кредитування, відповідно, - на 5-6% вище. Кредитувати фізосіб у валюті заборонено. Отже, житлова нерухомість кредитуватися буде у вкрай незначних обсягах.

Ситуація з комерційною нерухомістю дещо краще, але теж далека від райдужної. До того ж ризики суттєвої девальвації гривні, які вже зараз вираженні в котируваннях кредитно-дефотних свопів України на рівні 870-950 пунктів, говорять про те, що в найближчі півроку очікується падіння гривні мінімум на 9-18%. Розуміючи це, банки пропонують законодавчо закріпити можливість змінювати процентні ставки за кредитами в односторонньому порядку, не інформуючи позичальників про подібної операції. У таких умовах кредитування буде нагадувати різновид рулетки.

Building.ua