Так, серед позитивних сторін змін Закону України «Про містобудівну діяльність» можна назвати визначення чіткого строку, протягом якого необхідно затверджувати детальний план територій. Тепер на затвердження даного документа повинне йти не більше 30 днів. Також в цій редакції Закон прописує обов'язкове внесення в план зонування прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів. Раніше дана інформація у відповідні документи не включалася.
Серед негативних моментів, експерти відзначили можливе нав'язування замовникові (крім розробки за свій рахунок детального плану території) додаткової розробки проекту землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних робіт. Таким чином, замовника обтяжують все новими і новими обов'язками по розробці містобудівної документації, що відкрито вступає в протиріччя з концепцією звільнення замовника від фінансування функцій органів держави і місцевого самоврядування, що реалізується в ході будівельної реформи.
У продовження негативної тенденції - внесення змін в ч.3 ст.10, згідно з якою тепер уже не лише розробка містобудівної документації, але і внесення інформації в містобудівний кадастр здійснюється за рахунок коштів замовника. На думку фахівців, таке положення не відповідає ні потребам ринку, ні логіці того, яким чином і за чий рахунок державні органи повинні виконувати покладені на них функції.
Коментуючи зміни, внесені до Закону України «Про містобудівну діяльність», які набули чинності з 01 січня 2013 року, Владислав Кисіль, голова Комітету з питань права URE Club, партнер ЮК «КПД Консалтинг» зазначив, що «дані зміни відображають потреби галузі лише частково . Зокрема, серед позитивних моментів можна відзначити зміцнення принципів трансферабельного (можливості передачі) прав на забудову, і встановлену набрали чинності змінами закону незалежність частини дозвільної документації (містобудівних умов і обмежень забудови, технічних умов) від особистості замовника. Іншими словами, нововведеннями прямо передбачено, що містобудівні умови (нинішній аналог АПЗ) та технічні умови зберігають свою дію при зміні замовника. Крім того, позитивним можна назвати встановлення обов'язку органів ДАБК у разі порушення процедури подачі повернути декларацію про початок будівельних робіт або введенні в експлуатацію, вказавши причину повернення. У той же час, у змінах і раніше недостатньо врегульовано питання з реєстрацією моменту подачі декларацій ».
Друга частина комітету була присвячена аналізу проекту постанови Кабміну, яким планується затвердити порядок знесення самовільно побудованих об'єктів («Порядок»).
Серед основних моментів даного Порядку фахівці виділили неможливість знесення самовільно реконструйованих будівель (оскільки Порядок не поширює свою дію на приведення об'єктів в початковий стан), а також нерозповсюдження Порядку на знесення малих архітектурних форм, гаражів і частин існуючих будівель.
За результатами аналізу Порядку, Комітет з питань права URE Club рекомендує доопрацювати проект. Експерти були одностайні в думці, що в документі необхідно більш чітко визначити характеристики об'єкта, що дозволяють однозначно вирішити - чи підпадає такий об'єкт самочинного будівництва під дію Порядку або ні. Комітет зазначає, що на даний момент Порядок містить у собі здебільшого технічні, ніж юридичні характеристики об'єктів, що ускладнює ідентифікацію. «Таке становище неодмінно призведе до суперечок у визначенні кола об'єктів, на які процедура знесення не поширюється» - резюмує Владислав Кисіль.
www.zagorodna.com
Коментарі