Забудовники витрачають на хабарі до 30% від вартості об'єкта

В Україні розмір хабарів при оформленні дозволів на будівництво в 2012 році становив 2,5-6% і доходив до 30% від вартості будівництва об'єкта.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомила на прес-конференції науковий керівник Європейської дослідницької асоціації Марина Соболевська, оголошуючи результати дослідження громадської думки на тему впливу закону «Про регулювання містобудівної діяльності» на рівень корупції в будівництві.

Як уточнила керівник експертної ради Європейської дослідницької асоціації Світлана Горіна, порівняно з 2008 і 2009 роками, в 2012 році розмір хабарів у відсотковому відношенні від вартості об'єкта будівництва залишився приблизно на тому ж рівні.

Згідно з результатами опитування забудовників, закон «Про регулювання містобудівної діяльності», прийнятий у лютому 2011 року, не вплинув на зниження рівня корупції в будівництві. Зокрема, 18% респондентів вважають, що жодне запроваджена законом зміна не вплинуло на рівень корупції у сфері видачі дозволів на будівництво.

На думку 63% опитаних, найбільш корумпованими є органи, відповідальні за введення об'єктів в експлуатацію, а 66% респондентів вважають такими органи, відповідальні за підключення об'єктів до комунальних мереж.

С.Горина додала, що причиною останнього забудовники називають те, що інженерними мережами володіють монополісти, які диктують свої правила.

Найбільш поширеними корупційними практиками в 2012 році були використання особистих зв'язків і вимагання хабара (51% проти 48% в 2009 році і 37% проти 34% відповідно). При цьому виріс і рівень добровільного хабарництва (31% проти 24% у 2009 році).

Зокрема, під час введення об'єктів в експлуатацію 43% опитаних використовували особисті зв'язки, у 33% вимагали хабарі, а 27% самі пропонували хабар.

Згідно з дослідженням, серед позитивних наслідків впровадження закону опитані назвали зменшення частки компаній, які почали будівництво до отримання дозволу або реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (18% проти 22% в 2009 році). Також забудовники відзначають скорочення кількості візитів в дозвільні органи - з 5,4-11,5 в 2009 році до 3,9-6,7 візитів в 2012 році.

При цьому зі 106 в 2009 році до 38 в 2012 році скоротилася кількість днів, необхідних для реєстрації декларацій на право виконання будівельних робіт. Разом з тим, задеклароване в законі кількість днів для виконання окремих процедур (які в більшості випадків не повинні перевищувати 10 днів) не виконується на практиці.

Результати опитування продемонстрували зростання обізнаності забудовників про антикорупційних діях уряду в будівельній галузі (з 15% в 2009 році до 27% в 2012 році). 74% респондентів загалом позитивно оцінюють закон «Про регулювання містобудівної діяльності».

Підводячи підсумки дослідження, С.Горина зазначила, що антикорупційного ефекту від впровадження закону немає, рівень корупції виріс майже на всіх етапах дозвільних процедур у будівництві. Крім того, корупція розцвітає і в центрах надання адміністративних послуг.

«Деяким чином реформа в будівництві стоїть на місці. Справжні іноземні інвестори в Україну не йдуть, кількість іноземних інвесторів зменшується... І тому очікувати, що житло подешевшає і люди зможуть отримати його за помірними цінами, поки не можемо», - сказала вона.

У свою чергу директор Департаменту містобудування, архітектури та планування територій Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Ігор Соколов зазначив, що ще більше скоротити кількість дозвільних процедур на будівництво не можна, оскільки існує технологічний процес, який повинен гарантувати безпеку і надійність споруджуваних будинків і споруд для населення.

«Технологічні процеси диктують свої правила гри, і ми не можемо їх зменшувати без кінця. Тому виникає дискусія серед фахівців про те, що існуючий закон створює деякі ризики технологічного характеру. Раніше фахівці погоджували об'єкти з метою переконатися, що або проектна документація, або інші проектні рішення приймаються згідно з державними будівельними нормами. Сьогодні узгодження всі скасовані, дизайнер вже винятково зобов'язаний виконувати проектно-кошторисну документацію згідно з державними будівельними нормами», - додав він.

І.соколов також повідомив, що міністерство відстежує впровадження норм закону на місцях, оскільки нормативні документи не на всіх територіях виконуються в повному обсязі.
УНІАН