Відповідно до соціологічних досліджень, проведених у Києві в 2021 р., 94% опитаних не підтримують знищення зелених зон, 83,3% опитаних негативно ставляться до знищення водойм під будівництво. На питання з чим пов’язане зменшення зелених зон, кияни дають - 87% відсотків опитаних, абсолютно правильну відповідь - із забудовою.
За останні 10 років, згідно з нашими дослідженнями, забудовниками в Києві знищено понад 700 га київських парків.
Однак зараз стало ще гірше. За останні три роки у Києві різко зросло знищення заповідних об’єктів чи спроби їх знищити (забудувати) з вини забудовників.
Знищення заповідних об’єктів, що захищають зелені зони, веде до збільшення забруднення повітря та посилення спеки влітку. Київ поступово перетворюється на кам’яні джунглі, непридатні для життя.
Недаремно в 2023 р. українська столиця нещодавно потрапила до десятки міст світу з найгіршими умовами для життя — місто зайняло 165 місце зі 173 у рейтингу найкомфортніших для життя міст світу. Сусідні місця зайняли Дуала, найбільше місто Камеруну, (164) та Хараре, столиця Зімбабве, (166). Про це стало відомо із рейтингу Global Liveability Index 2023, який розробляє Economist Intelligence Unit (EIU). Таким чином місто опинилося в десятці найгірших міст світу за придатністю для життя, поряд з Дуала (Камерун), Хараре (Зімбабве), Дака (Бангладеш) та Порт Морсбі (Папуа Нова Гвінея) та Дамаском (Сирія). Одним із показників цього рейтингу є стан навколишнього середовища.
За три останні роки забудовники 11 разів робили замах на заповідні об’єкти, що в кілька разів перевищує кількість подібних спроб у попередні роки у 3 рази.
Заказник «Троєщинські луки» створений влітку 2020 р. на площі 381 р. у Києві. Тут є велика популяція червонокнижної коручки болотної. На цій території планувалася забудова, тому забудовники подали позов до суду, бажаючи привласнити територію під забудову. У 2021 р. почалися суди. У 2023 р. Київрада та КЕКЦ виграли Верховний суд та захистили заказник.
Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва державного значення “Парк Нивки” (західна частина). На площі 16 га у 1972 р. Київська влада незаконно виділила ділянку під будівництво житлово-офісного торговельного комплексу 0,6 га у цьому заповідному парку. У 2021 р. громадськість почала протестувати проти незаконного будівництва. 2021 року київська прокуратура подала до суду. Наразі суди продовжуються.
Заказник «Урочище Церковщина» створено у 2020 р. на площі 130 га у Києві для захисту луків із дубовими лісами. Восени 2022 р. одно з київських КП незаконно розпочала там видобуток піску. Ми виявили незаконний котлован, викликали поліцію. Було порушено кримінальну справу за фактом псування заказника, якому завдано збитків у 155 тис. гривень.
Регіональний ландшафтний парк «Лиса гора» було створено у Києві 1994 р. на площі 137 га . Тут охороняється 21 вид флори та фауни, занесений до Червоної книги України, зокрема ковила волосиста, сон розкритий, коручка чемерникоподібна, гніздівка .Восени 2022 р. Київрада незаконно прийняла рішення про розробку документації будівництва на Лисій горі військового кладовища, що обурило київську громадськість. КЕКЦ подав до суду на це рішення Київради . В результаті це незаконне рішення було скасовано Київрадою.
Заказник «Бабин Яр» було створено у Києві у 2019 р. у парку «Бабин Яр» на площі 41 га. Влітку 2022 р. Київрада ухвалила незаконне рішення про вичленування із заказника ділянки площею 17 га під будівництво військового кладовища. Екологи організували з цього приводу кампанію протесту. В результаті було вирішено шукати інше місце під військовий цвинтар.
Заказник “Протасів яр” імені Романа Ратушного, який загинув рік тому на війні, створили в 2020 році. Однак, забудовники з цим не погодилися і вирішили закрити заказник. Для цього вони подали до суду на Київраду та ведуть з нею та громадськістю суди.
Заказник «Деснянські луки» було створено у Києві у 2020 р. на площі 322 га. Він охороняє популяції червонокнижних рослин-іриса сибірського та коручки чемерникоподібної. Навесні 2023 р. "Київміськводканал" незаконно став прокладати територією заказника, мабуть під забудову, труби. Ми звернулися у прокуратуру, було порушено кримінальну справу, будівництво припинено.
Заказник «Озеро Алмазне» було створено у Києві у 2022 р. на площі 185 га . Тут були взяті під охорону місця зростання двох видів рослин з Червоного списку м. Києва-іриса болотного та латаття білого. У липні 2023 р., через технічну помилку, озеро було передано під розробку піщаного кар’єру. КЕКЦ вдалося оперативно зв’язатися з керівництвом Міндовкілля, і цей заказник був викреслений зі списку місць, де дозволялося вести видобуток піску. Якби озеро Алмазне не мало статусу заказника, ніщо не завадило перетворити його на піщаний кар’єр.
6 жовтня 2023 р. забудовники через псевдоекологічну організацію звернулися до керівництва Києва з пропозицією закрити два заказники – «Озеро Тягле» та «Осокорківські луки».
І зовсім новий приклад. Заказник «Озеро Тягле» було створено також за нашою ініціативою у 2019 р. У середині листопада 2023 р. забудовники почали незаконно прокладати через нього дорогу, для чого велику площу засипали будівельним сміттям. Ми звернулися до Генеральної прокуратури з проханням знайти та покарати винних.
Забудовники не лише постійно намагаються знищити існуючі заповідні об’єкти, а й заважають створювати нові. Приклад - ТОВ «Галерна затока», представники якої намагаються блокувати створення заказника «Ліс орхідей» в урочищі Покол у Голосіївському районі Києві. Також забудовники два роки тому заблокували заповідання озера Вирлиця, заважають привласнити заповідний статус іншим озерам – Небреж та Мартишів в Осокорках,а також створити заказники «Вікова діброва», «Горбачиха», «Труханів острів".
Крім цього забудовники організовують у ЗМІ цькування екологів, що захищають об’єкти природно-заповідного фонуд, публікуючи для цієї мети платні статті, які пише працюючий на них колишній архітектор, а зараз інтернет-троль Глєба.
Започатковану забудовниками кампанію проти заказників відкрито підтримують навіть деякі депутати Київради, наприклад депутатка Ю.Лимар, яка нещодавно у своєму інтерв’ю заявила, що, нібито, – «Перетворення величезних територій в межах столиці на заповідники завдає більше шкоди, ніж приносить користі».
Кампанію проти створення заказників у Києві, як ми вважаємо, відкрито веде ТОВ «Галерна затока», яку пов’язують із забудовниками Івановим та Семеновим, ТОВ «Мрія-Інвест», а також «Столиця груп», яку пов’язують із забудовницею Молчановою.
При цьому забудовники нерідко порушують закон. Так, забудовники з ТОВ “Галерна затока” за 13 років не заплатили до бюджету Києва близько 200 млн. гривень за оренду землі на Галерному острові. Влітку 2023 р. Голосіївське відділення поліції м. Києва відкрило на цю організацію кримінальне провадження за статтею «шахрайство».
Чому це так відбувається? По-перше, екологічна інспекція зараз позбавлена права проводити перевірки незаконних забудов в зелених зонах. По-друге, увага суспільства та ЗМІ переорієнтована на війну. По-третє, міська влада та депутатський корпус не достатньо приділяють уваги захисту від незаконної забудови існуючих заказників та створення нових.
Цим користуються забудовники, ловлячи рибку в каламутній воді. До речі, знищення у Києві зазнають не лише пам’ятки природи, а й пам’ятки культури.
Хочете отримувати актуальні новини про ринок нерухомості першими?
Підписуйтесь на наш Telegram-канал або Гугл-новини.
Коментарі