Найбільша небезпека загрожує успішним країнам Північної Європи. Про це пише internationalinvestment.biz з посиланням на Politico.
Що відбувається на ринку
Коли розпочалася пандемія, аналітики припускали, що ціни на житло в кращому випадку залишаться стабільними і що вони можуть навіть знизитися в міру поглиблення економічного спаду. Але цього не сталося. Після того, як громадяни були замкнені в своїх будинках і не могли витрачати гроші на ресторани або подорожі, багато людей звернули свою увагу на поліпшення житлового простору.
Дані показують, що інтерес до купівлі великих квартир або в ідеалі - приватних будинків привів до зростання середніх цін на ринках житла, особливо в деяких країнах Центральної і Північної Європи. Згідно з нещодавніми даними компанії Valueguard, в Нідерландах ціни підскочили на 15% у минулому році, тоді як в Австрії зростання склало 12%. У Німеччині ціни підвищилися на 11%, у Великобританії — на 10%, у Швеції — на 19%.
Нещодавно швейцарський банк UBS назвав Мюнхен, Франкфурт, Париж і Амстердам містами, яким загрожують «бульбашки» на ринку житла, а Стокгольм і Лондон були віднесені до категорії переоцінених ринків житла.
Водночас багато центральних банків продовжували підливати масла у вогонь, підтримуючи процентні ставки на рекордно низькому рівні, щоб допомогти компаніям вижити. Це також дозволило домогосподарствам позичати більше грошей, щоб купити будинок своєї мрії.
Що робитимуть банки
У міру відновлення економіки в цілому центральним банкам доведеться підвищувати процентні ставки, щоб стримувати зростання цін, а покупці житла можуть опинитися в боргах, які вони не в змозі будуть обслуговувати. Якщо вони скоротять витрати, то це вдарить по відновленню економіки. Якщо їм доведеться продати свої нові будинки, то це розкриє «бульбашку» і вона лусне.
«Я не хочу вживати такі слова, як „занепокоєння“, але динаміка цін на житло за останні 12−15 місяців була несподіваною. У нас не було пандемії в сучасній історії, тому ми не знали, що станеться, і тепер ми бачимо, що ціни зростають не тільки в Швеції, а й в багатьох інших подібних країнах, таких як Франція, Великобританія і т. ін.», — заявила заступник голови Центрального банку Швеції Сесілія Скінгслі.
Одним з перших банків, які відмовилися від стимулювання, став центральний банк Ісландії, який минулого тижня підвищив ключову процентну ставку на 0,25 в. п. — до 1%. Інші центральні банки Європи також спостерігають зростання цін на житло.
У травневому звіті про фінансову стабільність Європейський центральний банк повідомив, що, хоча ціни на житло виросли в 19 країнах, що використовують євро, тенденція до підвищення зберігається. «Ціни на житло продовжують різко зростати, але ризики коригування цін залишаються високими», — йдеться в заяві ЄЦБ.
У Великобританії податкові пільги, впроваджені для купівлі житла в липні 2020 року, будуть скасовані з 30 червня цього року. Хоча економісти вважають, що при належному управлінні центральними банками, органами фінансового нагляду і законодавцями проблем на ринку житла можна уникнути, але багато хто стурбований ризиками у наступному році.
«Я трохи хвилююся, адже через стимули з боку центрального банку і влади є ризик перегріву ринку. Це створює небезпеку виникнення „бульбашок“ у багатьох сегментах», — зауважила головний економіст великого скандинавського банку Nordea SVD Аніка Вінст.
https://www.zagorodna.com/uk
Коментарі