Українська земля: «заборонити не можна продати»

Мораторій на продаж землі, який депутати продовжили до 2016 року, може бути скасований так само швидко, як було прийнято рішення про його продовження - вважають експерти. Однак це не гарантує, що до того часу в Україні буде створений прозорий і ефективний ринок землі, що є умовою залучення інвестицій в одну з найперспективніших галузей української економіки.

Поки ж бізнес, пов'язаний з сільським господарством, повинен або прийняти відносну тимчасовість своєї діяльності та інвестицій, пов'язану з тим, що головний засіб виробництва - земля - ​​так і не стала приватною власністю, або працювати за "сірими" схемами.

Кому це вигідно?

Експерти не дуже охоче говорять про те, кому вигідно зберігати невизначеність на земельному ринку.

"Це вигідніше за все тим групам, які безпосередньо можуть використовувати владні важелі для вирішення своїх економічних інтересів", - говорить, не уточнюючи деталей, директор Всеукраїнської ліги сприяння розвитку ринку землі Віктор Заєць.

Володимир Лапа, керівник Клубу аграрного бізнесу, оцінює потенціал прихованого продажу землі під час хаосу з майновими відносинами в сільській місцевості приблизно в 10%. Він стверджує, що така прихована продаж стає все більш ризикованою, і серйозні інвестори розуміють, що згодом можуть і не захистити свої права власності, якщо будуть погоджуватися на схеми прихованої приватизації землі.

У той же час Андрій Кошиль з Ресурсного центру прав на землю вважає, що "на сьогодні вже більше половини українських земель стали приватними".

Програють, на думку експертів, найбільше страждають одинокі селяни, у яких немає спадкоємців, яким можна передати їм землю, і які при цьому не можуть її продати, щоб забезпечити свою старість. Як говорить Андрій Кошиль, з омента розпаювання землі близько 430 тисяч селян пішли з життя, так і не реалізувавши право на продаж своєї власності.

Таким людям належить до 10% сільгоспземлі - говорить Володимир Лапа. Інші 90% отримують орендну плату, яку також можна розцінювати як постійний додатковий дохід, від якого не всі відмовилися б, навіть якби могли цю землю продати.

Господарі свого слова: як дали, так і забрати можуть

Однак все може змінитися, і навіть ще до 2016 року, коли в черговий раз спливає термін мораторію на продаж землі.

Законодавчої необхідності в продовженні мораторію не було, при бажанні запустити продаж землі цей мораторій може бути дуже легко скасовано - пояснює Андрій Кошиль. І вже незабаром депутати знов можуть повернутися до розгляду законопроекту "Про ринок земель".

"Насправді в Земельному кодексі записано, що мораторій у нас безстроковий, тобто діє до прийняття закону про ринок земель сільськогосподарського призначення. Тому завершення мораторію 1 січня 2013, як це раніше передбачалося, могло статися лише за умови прийняття такого законодавчого акту", - говорить Андрій Кошиль, і додає, що "термін (мораторію - ред.) не має ніякого значення. Бо новий парламент може так само легко скасувати мораторій і підтримати введення ринку земель".

З цим погоджується і Володимир Лапа. Він пропонує згадати, як проходило голосування за продовження земельного мораторію в кінці листопада:

"Нагадаю: в один і той же день Верховна Рада не змогла продовжити мораторій, тому що не було більшості голосів для цього. А потім раптом до кінця дня ця більшість з'явилося. Що змінилося за півдня стосовно депутатів до такого серйозного питання - не зовсім зрозуміло . Як на мене, це красномовно характеризує і перспективи мораторію. Якщо будуть певні передумови для його скасування, я не виключаю, що він може бути скасований до 2016 року ", - говорить експерт.

Маємо те, що маємо

На сьогодні ж, за умови продовження мораторію на продаж землі, юридичні особи як працювали на правах оренди, так і будуть працювати - говорить Володимир Лапа. Більш того, якби закон про ринок земель був прийнятий у тому варіанті, в якому він був підготовлений до другого читання, в якому заборона на купівлю-продаж землі поширювався не тільки на юридичні особи, але і на фермерські господарства, то й тоді ті, хто займаються сільським господарством в промислових масштабах, все одно могли б залишатися лише орендарями землі.

Отже, говорить експерт, зараз варто сконцентруватися на формуванні умов роботи нормального земельного ринку, адже навіть найзапекліші прихильники вільного ринку землі визнають, що в нинішніх умовах дозвіл на купівлю-продаж призвело б до повного хаосу:

"Зараз навіть укладення договорів оренди фактично заблоковано через те, що триває процедура передачі прав на цю реєстрацію від Міністерства земельних ресурсів в реєстраційну службу Мін'юсту. Ми вже зібрали понад десяти серйозних недоліків цієї процедури, які роблять практично неможливою реєстрацію договорів оренди земель сільськогосподарського призначення . Якби на цьому тлі був введений ще і ринок землі, то це був би повний хаос і в сільському господарстві, і в сільській місцевості ", - говорить Володимир Лапа.

Перспективи - великі і туманні

Разом з тим експерти погоджуються, що без нормального ринку землі не варто очікувати надходження великих інвестицій у сільське господарство, а значить галузь, яка могла б стати однією з провідних в українській економіці, позбавлена ​​чітких перспектив розвитку.

"Ринок землі є недостатнім, але необхідною умовою ефективного сільського господарства", - говорить директор Всеукраїнської ліги сприяння розвитку ринку землі Віктор Заєць. Поки ж, за словами експерта, в Україні також існує ринок землі, - "це ринок прав оренди", який не може забезпечити стратегічного розвитку галузі, а селян - якийсь перспективою.

"Якби права власності були захищені, то земля могла б стати базою для величезного ринку капіталу, пов'язаного із землею, і з аграрним сектором. Звичайно, в умовах, коли землю або вирощений на ній урожай можуть відібрати рейдери, або уряд просто заборонить експортувати цей урожай, або змусить здавати його в держрезерв за смішними цінами, земля нічого не варто ", - говорить старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.

Тим часом в умовах скорочення промислового виробництва (тільки за грудень 2012 скорочення склало 7,6%), сільське господарство дає все більшу частку ВВП, доходів бюджету і експортних надходжень. Незважаючи на те, що врожай 2012 року був істотно менше урожаю 2011 року, сільськогосподарський експорт з України, не стримуваний квотами та обмеженнями, виріс на 35%.

За шість місяців з липня до грудня 2012 року надходження від експорту сільськогосподарської продукції склали 9 мільярдів доларів. Для порівняння, за 10 місяців - з січня по жовтень, надходження від експорту металу, традиційно головної статті українського експорту, склали 13 мільярдів доларів.
www.zagorodna.com