Тут народилася сім’‎я

Скандальну історію процесу розлучення цієї артистки знає вся країна. Але з тих пір, як вона вийшла заміж вдруге, плітки навколо її особистого життя швидко стихли. Ось уже кілька років Алла Перфілова, відома своїм численним шанувальникам як співачка Валерія, щасливо живе з чоловіком і продюсером Йосипом Пригожиним. У своїй просторій квартирі вони разом організовують побут і виховують трьох чудових дітей

Валерія, розкажіть, ктоі де в цьому будинку живе?

Квартира у нас невелика, але затишна. Є наша з Йосипом спальня, кімната дочки Анни і одна дитяча для двох синів, Сені і Теми. І, нарешті, вітальня, де зустрічається вся родина, щоб поговорити або подивитися телевізор.

А як Ви стали власниками цієї квартири?

Житло мені запропонував Йосип, коли ми познайомилися. Квартира належала його другові професора-офтальмолога. Він володів їй вже років сім, але бував тут рідко, вважав за краще жити в заміському будинку. І ось одного разу Пригожин звернувся до нього з проханням допомогти Валерії, і той, не роздумуючи, дав ключі. Йосип потім розповідав, що у них в голові не вкладалося, як це матері трьох дітей, відомій співачці, що відіграв десятки концертів, ніде жити. Дійсно, після розлучення з чоловіком і продюсером Олександром Шульгіним мені довелося мандрувати по чужих квартирах. Тому що вся нерухомість загадковим чином опинилася оформлена на нього. Але все це позаду. Тепер у мене інше життя, і це квартира, яка нам з чоловіком дуже дорога. Тут зародилися наші відносини. Саме тому Йося запропонував своєму другові продати її нам, на щастя, той погодився.

Валерія, Вам дісталася вже облаштоване житловий простір. Ви щось змінили в інтер’‎єрі цієї квартири?

Коли я вперше побачила цю квартиру, то подумала, що потрапила в шикарний готель. Обстановка мені дуже сподобалася. Тому, коли ми стали власниками житла, ніяких глобальних змін робити не стали. Вітальня така, як і була, так у нас навіть вино від колишнього господаря залишилося. (Сміється) Правда, меблі частково поміняли, ну і звичайно, дитячу переробили повністю. А ось те, що вона раніше вже належала іншій людині, мене абсолютно не турбує. Тут практично ніхто не жив, і я відчуваю, що аура тут наша.

Але напевно Ви хочете придбати квартиру більше? Адже у Вас ростуть троє дітей ...

Звичайно, бажання таке є, але поки це тільки плани. У свій час ми хотіли купити сусідську квартиру, але господар запросив занадто велику суму, і ми відмовилися від цієї ідеї. Так що в даний час всі основні кошти вкладаємо у виховання і навчання дітей. До того ж у кожного з нас багато родичів - і всім потрібна допомога. Втім, не так давно нам вдалося придбати прекрасне приміщення під офіс. Він знаходиться в самому центрі столиці, в районі Тішінкі, і поки там триває ремонт.

Валерія, а як Ви ставитеся до заміського життя? Зараз модно будувати котеджі. А Ви не думали переїхати на ПМЖ у який-небудь елітне селище?

Чесно кажучи, при всіх плюсах заміського життя, мені абсолютно не хочеться їхати з міста. Розумієте, мені подобається жити в цивілізації, серед людей. Та й дітям зручно, тому, що школа поруч.

А як же екологія, чисте повітря?

Ну хіба в радіусі 50 кілометрів від Москви може бути чисте повітря? Думаю, все так же загазованому. До того ж з досвіду знаю, що зміст котеджу вимагає великої праці і чималих коштів. Адже з колишньому чоловіком ми жили у власному будинку. Хоча, швидше, це була "хатинка на курячих ніжках": всього одна кімната, яку ми постійно перебудовували і розширювали. При цьому ніякого цивілізованого ремонту в ній не робили. Але цього мені вистачило, щоб зрозуміти, що жити за містом важко. Хіба що для маленьких дітей є перевага. Наприклад, я могла спокійно залишити своїх малюків одних на вулиці. Я так і поступала: вивозила коляски, щоб діти поспали на свіжому повітрі, залишала "радіоняню", а сама поверталася до дому. Почую, що прокинулися - вугільної у вікно, подивлюся, як у них справи, чи все в порядку. А коли діти підросли, заміське життя виявилася для них убогою. Зайнятися нічим, та до того ж прийшла пора вчитися, а хороших навчальних закладів в окрузі немає. Віддали старших в музичну школу в селищі Апрелівка. Але малокваліфіковані педагоги відбили у них будь-яке бажання займатися музикою. Тепер мої діти навчаються в Гнесінської музичній школі, все по класу фортепіано.

Як Вам вдається поєднувати роботу і виховання трьох дітей?

У нас є наша няня. Вона з нами вже 11 років, і без її допомоги я навряд чи б впоралася. Звуть її Маша, і вона для нас вже рідна. Це інтелігентна і освічена дама, до речі, вона хрещена мати моїх дітей. Звичайно, коли я вдома, то кожну вільну хвилину присвячую дітям. Із задоволенням допомагаю їм з уроками, особливо з англійською мовою і математикою. Я ж і сама любила вчитися в школі.

Я чула, Ви прекрасно говорите по-французьки.

Я завжди вчила англійську мову, але після відвідин Франції зрозуміла, що не всі і не завжди його там розуміють, особливо в глибинці. І от мені стало цікаво. Тоді я зайшла в книжковий магазин і купила підручник початкового курсу з вивчення мови, потім придбала другий і третій. А недавно прочитала свою першу книжку французькою!

А що це за книга?

Я спеціально купила книгу, яку російською мовою вже читала, щоб розуміти, що в принципі там написано. Цей твір Гі де Мопассана "Милий друг".

У Вас все в сім’‎ї начитані?

Аня вже виросла і дуже полюбила літературу. Я цьому рада. У нас прекрасна бібліотека, і часто дочка підходить і просить у мене поради, що б цікавого ще почитати. Ми разом вибираємо книги.

Чим ще Ваші діти захоплюються?

Ані подобається вивчати тваринний світ, вона займається біологією, хімією. Тема і до цього дня не кинув заняття музикою. А також сини захоплюються теквондо. Це я їх постаралася привчити до спорту, тому що сама це люблю. Після закінчення Гнесінки я захоплювалася аеробікою. Тепер ось прийшла до йоги. Завдяки якій можу витримувати такий ритм життя.

Коли я вдома, ми з дітьми граємо в ігри, займаємося музикою або просто балакаємо про те про се. Загалом, нудьгувати не доводиться, завжди знайдеться якесь заняття. А мене ще запитують: "Ви ходите на тусовки?". Які тусовки, коли у мене троє дітей? І кожен хоче уваги, турботи і ласки. Я намагаюся бути для них хорошою мамою.

Валерія, а коли хочеться відпочити, усамітнитися, як Ви спасаетесь від галасливого сімейства?

Я дуже люблю проводити час у ванній кімнаті, вода заспокоює і заглушає шум, що доноситься з дитячої. Можу також піти до себе в спальню. Там я займаюся своєю улюбленою йогою або просто лежу в ліжку з книжкою. Вітальня у нас громадське місце, діти там збираються, дивляться кіно і мультфільми. А ось я не дуже люблю телевізор. Раніше я його взагалі не виключала, дивилася постійно. Але зараз у мене така активне життя, що, приходячи додому, хочеться просто полежати в тиші, розслабитися. Я навіть Йосипу подарувала навушники, щоб він вечорами міг дивитися телевізор, нікому не заважаючи.

На Вас лежить виконання будь-яких домашніх обов’‎язків?

Є заняття, які я люблю робити, наприклад гладити. Ще стежу, щоб у шафах був ідеальний порядок. Це у мене з дитинства. Коли мама влаштовувала генеральне прибирання, мені завжди довірялася відповідальна робота - розбирання речей в шафі. Тепер я дуже швидко це роблю і з великим задоволенням. І пристрасть до прасування мені теж батьки прищепили. Пам’‎ятаю, я часто прасувала татові сорочки і постільну білизну. Ставила улюблені пластинки, включала праску - і вперед з піснею!

А дітям своїм Ви прищеплюєте любов до праці?

Ми їх не балу, а навпаки, намагаємося привчити до самостійності. Хочемо, щоб вони були готові до життя. Діти знають, що таке гроші і як з ними поводитися. Знають, що, перш ніж щось отримати, це потрібно заробити. На жаль, труднощі у дітей уже виникають. Наприклад, два роки тому, коли вони перейшли в іншу школу, у них з’‎явилися проблеми у спілкуванні з однокласниками. Багато хто вважав їх зазнайки, тому що в них відомі батьки. Одного разу в серцях Тема випалив: "Мамо, краще б ти не була артисткою!". Тоді я відповіла, що якщо б я не була артисткою, він не їздив би відпочивати за кордон, не вчився б влітку в Англії і не потрапив би в літній табір у Швейцарію. "Терпи, - сказала я, - плюсів більше ніж мінусів".

Ви можете назвати свій другий шлюб ідеальним?

Добре вивчити свого чоловіка мені вдалося ще до весілля, адже нас зв’‎язувала робота і ми багато часу проводили разом. Я бачила, як веде себе Йосип, коли злиться і радіє. Коли я виходила заміж, то вже знала всі позитивні і негативні сторони характеру Йосипа. А він так само все знав про мене. Тому неприємних сюрпризів не було. Та й зараз не сваримося, нам ділити нічого. Єдиний привід, коли я дійсно можу вилити на чоловіка свої негативні емоції, може звучати так: "Вже, зрештою, вимкни телефон, я тебе прошу, ти можеш поїсти спокійно?". Ось тут я Кипла. Але це навряд чи можна назвати з’‎ясуванням відносин. Так, мій чоловік постійно зайнятий, то роботою на комп’‎ютері, то розмовами по телефону. Але тут я нічого змінити не можу, та і розумію, що така особливість його професії. Тому терплю. (Сміється) А взагалі я, безумовно, дуже щаслива!

https://www.zagorodna.com/uk