Вже майже півтора року світ живе в новій реальності, де на вході в супермаркет у вас можуть вимірювати температуру, а зайти в закрите приміщення з незнайомими людьми без медичної маски вважається поганим тоном. Коронавірус вплинув на всіх без винятку. На когось більше, на когось менше, але немає жодної людини, чиє життя не змінилося б через пандемію.
Те ж саме і з бізнесом. Тією чи іншою мірою кожна компанія відчула вплив COVID-19. Українські девелопери не стали винятком. Вимушені зупинки будівництва через карантинні обмеження, хвороба співробітників, зменшення рівня продажів нерухомості — все це стало лише найбільш очевидними факторами, які впливали на нашу роботу.
Для когось криза на ринку стала важким ударом, інші сприйняли її як час можливостей. У той час як одні виживали, найбільш сміливі компанії скористалися цим часом для розширення — якщо не зараз, то в майбутньому.
У пандемійний період ситуація на ринку житлової нерухомості столиці розвивалася за досить цікавим сценарієм. Крім очевидного впливу коронавірусної кризи галузь постраждала від банкрутства низки великих забудовників столиці в 2019—2020 роках. З урахуванням того, що ще свіжі спогади про новобудови Войцеховського, ці події суттєво підірвали довіру до всієї галузі та девелоперів, як явища.
Основною проблемою минулого року, очевидно, стало тотальне скорочення продажів. У березні-квітні, на початку локдауну, активність на ринку практично припинилася. Інвестори зайняли вичікувальну позицію. Нових проектів було вкрай мало — більшою мірою компанії зосередилися на старих об'єктах, закладених в 2019 році та в більш ранній період. При цьому будувати зі збереженням динаміки змогли компанії, які мали фінансовий резерв або змогли налагодити продаж в період локдауну. Багато забудовників уповільнили темпи будівництва — хтось через карантинні обмеження, хтось через зниження обсягів фінансування. Частина компаній пробувала привабити покупця знижками та акційними пропозиціями. Але допомогло це не всім. Декому довелося піти на крайні заходи — скорочення персоналу. Інші при цьому скористалися ситуацією, щоб дістати до себе в штат фахівців, які за інших обставин були б недоступні на ринку праці.
Але вже влітку ринок почав оживати. Люди адаптувалися до реалій нового світу і почали реалізовувати відкладений весняний попит. До початку осені «первинка» повернулася до докарантинних показників продажів, а ціни потягнулися вгору, збільшившись приблизно на 10%.
Зросли і обсяги будівництва. Незважаючи на складний період, споживання будматеріалів значно зросло. Наприклад, бетону за 2020 рік використовували приблизно на 5% більше, ніж у 2019-му.
Зараз ситуація виглядає так: ціни на столичну нерухомість зросли за рік на 20%. При цьому тенденція зберігається, і у 2022-му не можна виключати сценарій, за якого ми побачимо показник 2008 року, коли вартість квадратного метра доходила до $3 тис. Основна причина такого тренду — це подорожчання ключових для будівельників матеріалів: вже згаданого бетону, арматури, пластику, дерева і багато чого іншого. Річ у тім, що світова економіка, що відновлюється, споживає сировину посиленими темпами, що роздуває ціни і підштовхує українських виробників до відповідної ринковим обставинам поведінки.
За підсумками півторарічного життя за ковіду, українські девелопери можуть винести для себе кілька уроків. Перший з них — завжди потрібно бути готовим до кризи й мати можливість продовжувати роботу незважаючи на несприятливі умови. Другий — у виграші залишається той, хто розглядає кризу як можливість для розвитку. І третій — завжди потрібно мати хоча б приблизний план роботи компанії за будь-яких, навіть найскладніших обставин.
https://biz.nv.ua
Коментарі