(Актуально - для власників будинків на землі, квартир в цокольному поверсі і небетонованих підвалу або льоху).
Радон - друга (після куріння) причина розвитку раку легенів у багатьох країнах.
Газ радон знаходиться в грунті і скельних породах, що містять радіоактивні елементи. Радон - інертний газ, не має ні запаху, ні смаку, прозорий і безбарвний.
Радон - важкий газ, тому він може накопичуватися в підвальних приміщеннях.
Радон може проникати в будівлю через тріщини, отвори в трубах і через пори будівельних матеріалів.
Будівельні матеріали, як правило, натуральні (глина, граніт, каміння), також можуть бути джерелом газу.
Слід зазначити, що темпи викиду газу радону з багатьох будівельних матеріалів досить низькі, у порівнянні з рівнем проникнення радону з землі.
У багатьох країнах таких, як США, Канада, Великобританія, Австралія та ін, проводяться дослідження для визначення зон з високими концентраціями радону. Також обстежуються приміщення, щоб виявити ті, в яких концентрація радону перевищує допустимий рівень.
Для повітря активна концентрація радону виражається в Бк/м3 (беккерель/м3).
У країнах Європейського союзу експертами з радіаційного захисту рекомендовані наступні граничні допустимі значення активності радону: 200 Бк/м3 для нових житлових будинків і 400 Бк/м3 для старих.
У США прийнято гранично допустиме значення активності радону - 150 Бк/м3 в повітрі житлових приміщень.
Міністерство охорони здоров'я України встановило наступні контрольні рівні радону в оселях:
в нових будинках - не більше 100 Бк/м3;
для існуючого житла - не більше 200 Бк/м3;
якщо не вдається знизити концентрацію нижче 400 Бк/м3, вирішується питання про переселення мешканців.
У 2002 році міністерством захисту навколишнього середовища Ізраїлю було проведено дослідження, метою якого було вимірювання рівня радіації в житлових приміщеннях.
Було проведено 138 випробувань з них 88 - короткострокових (7 днів-без вентиляції) і 50-довгострокових (3-6 місяців з природною вентиляцією). Вимірювався рівень радону. Для досліджень були обрані: як квартири на високих поверхах (щоб виключити випромінювання радону з землі), так і підвальні бетоновані приміщення.
Ось результати і висновки дослідження:
- Середній рівень газу радону в 50 довгострокових випробуваннях (у приміщеннях з природною вентиляцією) становить 66 Бк/м3 (допустимий рівень - нижче 200 Бк/м3)
- Середній рівень газу радону в 88 короткострокових випробуваннях (вимірювання проводились в приміщеннях повністю закритих і не вентильованих, протягом 7 днів) становить 806 Бк/м3.
Наведені результати показують низьку концентрацію радону (66 Бк/м3) у житлових приміщеннях з постійною природною вентиляцією.
Ці дослідження підтверджують необхідність інтенсивного провітрювання приміщень, як профілактичну міру по боротьбі з можливим накопиченням газу радону.
Профілактичні заходи.
- Хороше і систематичне провітрювання для більш інтенсивного надходження зовнішнього повітря.
- Герметизація підлоги і стін підвальних і напівпідвальних приміщень з ефективним їх провітрюванням, щоб виключити проникнення радону з землі.
- Покриття стін олійною фарбою або фарбою на епоксидній основі. Обклеювання стін шпалерами також зменшує виділення радону.
Визначення концентрацій радону вимагає спеціальної апаратури, яка не завжди доступна. Тому, в разі необхідності перевірки, доцільно звертатися до фірми, які проводять такі вимірювання.
www.zagorodna.com
Коментарі