Плюси і мінуси земельного кадастру





Google+
06.08.2011 06:30
Статті про нерухомість | Плюси і мінуси земельного кадастру Законом України «Про державний земельний кадастр» вперше на законодавчому рівні врегульовані питання реєстрації земельних ділянок згідно єдиній системі кадастрового обліку. Вперше зроблена спроба створення загальнодоступного відкритого кадастру, доступ до якого буде можливий через ресурси Інтернет.

Прийняття цього закону є необхідною умовою для скасування мораторію на відчуження сільськогосподарських земель, призначених для товарного сільгоспвиробництва.

Закон не має прямого впливу на встановлення термінів відведення земельних ділянок. Його завдання впорядкувати ведення обліку сформованих земельних ділянок шляхом їх державної реєстрації. Зазначимо, що алгоритм дій щодо відведення ділянок із земель державної та комунальної власності тепер обов'язково буде включати проведення державної реєстрації ділянки, що на практиці означатиме обов'язкове привласнення ділянці кадастрового номеру. Згідно зі статтею 24 прийнятого Закону зацікавлена ​​особа, наприклад, девелопер, який отримав від місцевого органу згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки, буде мати можливість звернутися до державного реєстратора із заявою про реєстрацію відведеного ділянки. Реєстрація в цьому випадку повинна бути проведена протягом 14 днів. Такими ж правами наділений і сам орган місцевого самоврядування.

Введення публічного доступу до інформації, що міститься в Державному земельному кадастрі, є великим кроком вперед для побудови прозорого та цивілізованого ринку нерухомості. Відповідно до статті 36 Закону з 1 січня 2013 р. передбачається надання вільного доступу всім бажаючим до відомостей про кадастрові номери, межі, цільове призначення, обмеження у використанні земельних ділянок. Такий публічний доступ повинен бути реалізований на веб-сайті Державного земельного агентства. Однак, частина інформації, все ж залишиться недоступною. На жаль, дані про власників конкретних ділянок залишаться інформацією з обмеженим режимом доступу. Серед позитивних моментів закону можна відзначити надання права доступу до земельного кадастру для банків і нотаріусів. Нотаріуси відповідно до статті 38 Закону зможуть при вчиненні нотаріальних дій самостійно оформляти витяги з кадастру. Це суттєво спростить процедуру посвідчення угод із землею.

Закон, на жаль, не врахував обгрунтованої критики з приводу дублювання органами кадастрового обліку функцій органів реєстрації прав на нерухомість. Редакція законопроекту, прийнята парламентом, створює колізію між двома реєстраційними системами: системою реєстрації речових прав, яка буде знаходитися в сфері ведення Мін'юсту (майбутня Державна реєстраційна служба) і системою Державного земельного кадастру (компетенцією Держземагентства). Така «конкуренція», приміром, відбилася у статті 24 Закону. Це положення передбачає, що державна реєстрація ділянки в кадастр анулюється у разі, якщо речове право на ділянку (право власності або користування) не буде зареєстровано в реєстрі речових прав протягом 1 року. Також встановлюється правило, що державна реєстрація прав на земельну ділянку можлива виключно після проведення державної реєстрації самої ділянки в кадастр. Зазначимо також, що законопроект недостатньо послідовно втілив принципи прозорості роботи Державних кадастрових реєстраторів. Наприклад, стаття 21 Закону вказує, що інформація про заяви про внесення відомостей в кадастр, а також про результати їх розгляду повинна бути опублікована на веб-сайті Державного земельного агентства. На жаль, законодавець не встановив термін, протягом якого ця інформація повинна бути опублікована, що робить малоефективним механізм контролю над діями Державних кадастрових реєстраторів.

Владислав Кисіль Партнер ЮК «КПД Консалтинг», голова Комітету з питань права Ukrainian Real Estate Club, ККД Консалтинг
Building.ua
 
Сподобався матеріал?Підпишись на розсилку
Ваші коментарі:
Ваша думка буде першою
 
 
Увійти