«Олімпік-Парк»: послідовники «Еліти-центр» у Київській області?

Ошукані інвестори «Олімпік-Парк» (проект котеджного будівництва) вже зареєстрували у Мін'юсті своє громадське об'єднання, написали заяви про злочин у правоохоронні органи та масово подають позови до суду на організаторів земельно-будівельної афери.

До порушеної за фактом шахрайства кримінальної справи додається все більше і більше епізодів. Головні фігуранти справи: Кирило Дмитрієв - президент фонду прямих інвестицій Icon Private Equity і Микола Лагун - власник «Дельта-банку», пише Україна Кримінальна.

19-й кілометр траси Київ-Житомир, межа Києво-Святошинського і Макарівського районів. Поворот на село Колонщина. Відразу ж - зелений паркан, оперізуючий величезну територію розміром в 290 гектарів. Це має бути тут ...

«Унікальний сучасний котеджний комплекс європейського рівня, що не має аналогів у країнах СНД. Це перше в Україні котеджне містечко класу "комфорт", концепція будівництва якого була розроблена на основі успішного зарубіжного досвіду і включає в себе передові досягнення в сфері заміського котеджного будівництва. "Олімпік-Park" гармонійно поєднує переваги заміського життя із сучасною інженерною та торговельно-сервісною інфраструктурою.

Близькість до Києва, гарна мальовнича місцевість, чисте повітря, низька щільність забудови, великі рекреаційні зони і сучасна торгово-сервісна інфраструктура як в місті, зроблять Ваше життя в "Олімпік-Park" максимально безтурботним і комфортним. Площа рекреаційних зон в "Олімпік-Park" складає більше 60 га, з яких 40 га займають три великих живописних парки з сучасними ландшафтами і рукотворними водоймами ... »

Так розповідали про котеджне містечко кожному інвестору, який відвідував офіс компанії «Європа», розташований в одному з найпрестижніших офісних центрів Києва, з метою дізнатися якомога більше інформації про розрекламоване по всьому місту котеджне містечко «Олімпік-Парк. Так до цих пір розповідає про нього сайт проекту (www.olympik-park.com.ua). Правда, уточнити інформацію про те, коли ж все-таки буде побудоване обіцяне «місто-сад», за вказаними на сайті телефонами вже не вдається - ніхто не відповідає.

Не тільки по телефону, але і за допомогою всіх інших доступних на сьогодні людству форм комунікації отримати інформацію про стан будівництва котеджного містечка не можуть ось вже більше року близько 200 інвесторів «Олімпіка», які вклали в «унікальний, який не має аналогів» проект власні гроші . На загальну суму, за попередніми оцінками, більше 60 мільйонів доларів. І мали всі підстави розраховувати на вселення у свої котеджі в 2009 році. Саме такі терміни зведення і здачі в експлуатацію заміських будинків вказані в договорах переважної більшості інвесторів.

Але ось настав вже і 2011 рік, а немає не тільки котеджів, не кажучи вже про обіцяні інфраструктурі, рекреаційних зонах, комунікаціях, але і тих, хто все це обіцяв.

Кожна нова спроба інвесторів отримати достовірну інформацію про стан справ, була все менш і менш успішною - в один прекрасний день з'ясувалося, що казати й ні з ким. Топ-менеджмент, що колись чинно засідав у м'яких кріслах розкішних офісів «Олімпіка», зник безслідно. Компанії «Європа» і «Траверз-Буд», яких підсовували інвесторам для підписання договорів, виявилися всього лише вручну керованими «пилососами», висмоктує гроші з інвесторів і перераховували їх невідомо куди.

Сьогодні ці компанії в «боргах як у шовках» перед залученими ними субпідрядниками, оскільки ні «Європа», ні «Траверз-Буд» самі будувати котеджі не збиралися або були не здатні. Того й чекай - ось-ось ці компанії оголосять себе банкрутами, після чого всі борги перед інвесторами будуть вважатися погашеними. Крок, неодноразово випробуваний в сучасних правових умовах і дозволяв реальним власникам таких юросіб не тільки не розраховуватися за боргами, а відповідно - безпідставно збагачуватися, не тільки залишатися безкарними, а й слугувати прикладом для інших «бізнесменів» українського розливу.

Очевидно, розрахунок був саме на це. Адже, невідомо чому, але так повелося в нашій країні, що подібні ситуації державними органами розглядаються виключно як цивільно-правові спори. Що, на їхню думку, виключає кримінальне переслідування. Отже, і відповідальність може бути тільки цивільна, причому тільки щодо тієї особи, з яким укладено договір, - стягнення грошей, яких, якщо немає, то, як кажуть, «на" ні "і суду немає». Справа ж ніколи не доходило до тих, хто стоїть за цими схемами, договорами, компаніями, - реальних власників і організаторів всього цього дійства.

Тому й «господарі» проекту «Олімпік-Парк» до цих пір сплять спокійно і не реагують на хвилю обурення, обурення і абсолютно законних вимог інвесторів. А хто ж вони, ці «господарі життя»?

Інформації достатньо у вільному доступі.

Лагун Микола Іванович, засновник ТОВ «Девелоперська компанія« Європа », власник 100% акцій« Дельта Банку », через який був придбаний білоруський« Атом-банк », створено ТОВ« Кредит Колекшн Груп »(колекторська компанія); через кіпрську компанію Watkino Investments Limited володіє також страховими компаніями «Брама життя» (зараз «Дельта Життя»), «Українська брокерська страхова група» (зараз СК «Дельта»), у власності також білоруські страхові компанії «Пенсійні гарантії», «Бенір». Крім того, Микола Лагун якийсь час шукав своє місце і на політичній арені.

У 2002 році балотувався до парламенту під № 31 у списку політичної сили «Команда озимого покоління», а в 2006 році, повинна бути, вирішивши, що бути ближче до «землі» простіше і вигідніше, стає депутатом Київської обласної ради від «Нашої України» . Саме на період перебування Миколи Лагуна в якості «народного представника» припадає розквіт його бізнесу та початок масштабного проекту «Олімпік-Парк». Саме він виступає продавцем частини земельних ділянок в котеджному містечку.

Дмитрієв Кирило Олександрович, другий власник проекту, відомий не стільки як власник якого-небудь бізнесу, скільки своїми амбіціями бути визнаним інтелектуалом і меценатом. Сам про себе любить розповідати, що він - управлінець високого рівня, «топ-менеджер», який знає, як заробити великі гроші для кого-то, оскільки знання про це отримував ні де-небудь, а в Стендфорда та Гарварді, завдяки Соросу. З'явився відразу на найпопулярніших телевізійних ток-шоу країни як «експерт, що знає як виводити країну з кризи».

Журнал «Фокус» повідомляє, що нібито в 2009 році він був включений в список наймолодших і впливових лідерів світового (!) Масштабу. Кирило Дмитрієв - президент фонду прямих інвестицій Icon Private Equity, який до цих пір не має сміливості відкрито визнати своє пряме відношення до афери «Олімпік-Парк»: адже частина землі, яка продавалася і продається інвесторам, оформлена на його батька - Дмитрієва Олександра Петровича.

Цілком слушно виникає питання, причому син до бізнесу батька? У тому-то й річ, що «бізнес» якраз сина - батько лише формальний власник. І, очевидно, це зроблено для того, щоб не було правових підстав «заплямувати» таку блискучу репутацію Кирила, створену за допомогою безмежних PR-можливостей могутніх покровителів.

Адже про Кирила Дмитриеве можна почитати-послухати тільки те, що він «велика розумниця», абсолютно готовий мало не очолити світовий уряд. І цей віртуально створений імідж як-то вже зовсім не в'яжеться з таким примітивним, зовсім неінтелектуальними способом заробляння грошей, який він демонструє всім жертвам «Олімпік» ...

Саме Кирило Дмитрієв, а не його батько, в листопаді 2010 року під тиском інвесторів «Олімпіка» погодився зустрітися з ними і пообіцяв займатися проектом, якщо ... Микола Лагун теж буде ним займатися. Проте подейкують, Кирило зовсім посварився з Миколою, справа дійшла навіть до рукоприкладства. З тих пір вони не розмовляють один з одним.

Чого ж у такій ситуації чекати інвесторам? І скільки? Деякі з них чекають, кожен свого, вже майже два роки. Наприклад, одному інвесторові, який останні 16 років працює в Англії і хотів до свого повернення на батьківщину забезпечити собі житло, сплатив 100% вартості землі та будівництва, заклали будинок не паралельно дорозі і сусіднім будинкам, а по діагоналі (!), І, без тіні збентеження, встигли побудувати перший поверх.

Коли це виявилося, з боєм і нервуванням, на словах начебто вдалося домовитися про заміну земельної ділянки та новому будівництві за ті гроші, які вже були сплачені. На ділі ж, під час підписання документів, інвестору запропонували поміняти його ділянку розміром 0,15 гектара на ділянку розміром ... 0,04 гектара, мотивуючи це тим, що на решту 0,11 гектара немає держакта на право власності. І підсунули документи, в яких нічого не було сказано про залік грошей за будівництво.

У підсумку, сплативши вартість і вдома, і землі, інвестор залишився з шматком землі, зіпсованим горе-будівельниками. Про цю ситуацію знають і М. Лагун, і К. Дмитрієв, оскільки зіпсований будівництвом ділянку продавали інвестору удвох (0,13 га і 0,02 га відповідно).

Іншому інвестору Дмитрієв продав земельну ділянку, на якому його ж будівельники не можуть побудувати будинок. Причина - близькість до поверхні грунтових вод - була названа інвестору лише за його наполегливим неодноразовим вимогам пояснити, чому не починається будівництво будинку, адже і вартість землі, і вартість будівництва були сплачені повністю. Понад півроку інвестора «водили за ніс» обіцянками вирішити питання, пропонували замінити ділянку.

Інвестор кілька разів оглядав вільні ділянки, вибирав з решти нерозпроданими. Але як тільки інвестор запропонував підписати, в тому числі і Дмитрієву, документи про заміну землі та будівництві будинку на іншій ділянці, йому прямо «порадили» вирішувати свою проблему самостійно. З тих пір ситуація не змінилася, хоча про неї також знають і М. Лагун, і К. Дмитрієв. Гроші інвестора в розмірі 250 000 доларів фактично привласнені.

У багатьох інвесторів, незважаючи на повну оплату вартості землі, взагалі відсутні акти на право власності на землю - громадяни Лагун і Дмитрієв до сих пір є її власниками. Адже подбати про видачу новим власникам правовстановлюючих документів повинні були саме Лагун і Дмитрієв. Виходить, що навіть погано-бідно добудовані вже самими інвесторами будинки стоять на чужій землі без формальних правових підстав. Один з інвесторів вже повідомила про наміри, зокрема Дмитрієва, вважати такий будинок самобудом і вимагати його зносу.

Тому інвестори вирішили не чекати, коли ж Лагун з Дмитрієвим звернуть свої погляди у їхній бік, а зареєстрували в Мін'юсті своє громадське об'єднання, написали заяви про злочин у правоохоронні органи та масово подають позови до суду. Така активність інвесторів вже дала свої плоди: до порушеної за фактом шахрайства кримінальній справі додається все більше і більше епізодів - історій про застосовані в рамках схеми «Олімпік-Парк» способи заволодіння грошима інвесторів.

У процесі розслідування і розгляду справ судом з'являються все нові подробиці, які дозволяють зрозуміти масштаби діяльності двох бізнесменів. З'ясувалося, що якимось дивним чином Дмитрієву в кінці 2006 року вдалося домогтися дозволу Колонщинської сільської ради на зміну цільового призначення аж 79,20 га землі, призначеної для ведення особистого селянського господарства.

Адже за положенням Земельного кодексу України власники таких земель не мали права на їх відчуження. Але вихід був знайдений: перевести таку землю в землі, наприклад, «для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд». Або «вхід» ... в Колонщинська сільраду. Подібне рішення було прийнято цим же сільською радою та відносно земель Лагуна.

Таким чином, всі бар'єри реалізації схеми «Олімпік-Парк» були зняті. На даний момент з 79,20 га землі у власності Дмитрієва залишається трохи більше 36 га. Все інше розпродано «щасливим» інвесторам. Але ось-ось земельні активи Дмитрієва в Колонщина поповняться. За рахунок Лагуна. За укладеним ними мировою угодою, затвердженою судом, Дмитрієву відходить ще 30,43 га землі, що належить Лагуну.

Оцінка всьому цьому з точки зору відповідності закону буде дана судом найближчим часом, але вже сьогодні очевидно, що без допомоги чиновників різного рівня і заступництва сильних світу цього навряд чи було б можливим розкрутити таку схему. Можливо, віра у всемогутність заступництва або уторована доріжка у владні коридори самого високого рівня дозволяють Лагуну і Дмитрієву відчувати свою недосяжність для ошуканих інвесторів.

Однак демонстрована останнім часом суспільству активність правоохоронних та судових органів у боротьбі за дотримання законів дає привід сподіватися, що «по всій строгості» розслідуватися будуть не лише виявлені в бюджетній сфері зловживання, а й факти відвертого шахрайства з особистими грошовими коштами простих громадян. Тим більше, що така надія вже знайшла своє реальне втілення - на вимогу одного з інвесторів судом накладено арешт на гроші і землю учасників цієї схеми.
Україна Кримінальна