• {{ item.product_type }}

    {{ item.brand_name }}

    {{ item.product_name }}

    {{ item.old_price }} грн/кв.м

  • Список повідомлень порожній

Недобуд, довгобуд: хто обдурив вкладників?

Читать статью на русском

Афери з нерухомістю

Одеська область

02.04.2013

Недобуд, довгобуд: хто обдурив вкладників? фото
Важко не погодитися, що недобудови для нашої країни вже давно стали таким же безрадісним атрибутом низького рівня життя, як і розбиті дороги або стихійні звалища.
Читайте також: Чиновник на Вінниччині передав в оренду 70 гектарів землі за заниженою вартістю
Сьогодні в Україні налічується більше чотирьох тисяч житлових недобудов, в яких вже давно повинні були жити інвестори. Але замість цього люди роками чекають бажані квадратні метри, проклинаючи той день, коли вони залишилися без квартир і без грошей.

Але чому ж проста схема інвестування житла, яка так популярна в розвинених країнах світу, в нашій країні найчастіше асоціюється з «російською рулеткою»? Щоб зрозуміти, на яких підводних каменях тонуть квартирні мрії українців, ми вирішили проаналізувати ситуацію на конкретному прикладі кількох одеських будинків, які вже більше шести років не можуть добудувати.

Сьогодні більше п'яти тисяч бездомних сімей регулярно пікетують Одеську міськраду та перекривають рух у центрі міста з надією, що громадськість зверне увагу на їх горе. Одна з ображених інвесторів на ім'я Марина охоче розповідає про мету таких акцій: «Наші будинки не добудовано і ніхто навіть не збирається доводити їх до розуму! Мерія самоусунулася, а забудовники давно заморозили будівництво. Люди в розпачі! Ми стільки років просимо владу нам допомогти, може хоч так на нас нарешті звернуть увагу?! »

Сьогодні люди рішуче налаштовані боротися за свої права, хоча починалося все з оптимізму і мрій, як це буває з усіма трагічними історіями. У 2005 році Одеська міська адміністрація уклала з будівельною компанією «Альянс» контракт на будівництво житла соціального типу. Тоді ж людям запропонували вкласти чесно зароблені кошти в будівництво власних квартир на пільгових умовах.

Що саме пішло не так, ми вирішили запитати в першу чергу у забудовника. За словами глави корпорації «Альянс» Ліани Фещук, виділених приватними інвесторами грошей не вистачало для завершення масштабного будівництва. Тому в січні 2008 року компанія звернулася до банку за кредитом. АКБ «Укрсоцбанк» охоче погодилася на співпрацю, зазначивши, що спочатку треба провести ряд перевірок. Протягом півроку банк неквапливо проводив різноманітні аудити. Весь цей час підрядники «Альянсу» працювали, так би мовити, за обіцянки, що з ними розрахуються відразу, як тільки отримають кредитні кошти.

Нарешті «Укрсоцбанк» завершив перевірки і запропонував т.зв. схему кредитування «РЕПО», коли банк купує частину акцій компанії-позичальника (грошові кошти за акції - це і є тіло кредиту), а «Альянс» поступово буде викуповувати свої цінні папери з відсотками. У липні 2008 року сторони підписали генеральний договір про співробітництво, сума угоди (угоди) склала більше 55 мільйонів гривень. От тільки під час укладення домовленості раптово виникла «невеличка» проблема.

«Укрсоцбанк» заявив, що не має вказаної суми в гривнях. Взамін «Альянсу» запропонували оформити т.зв. «Технічний» кредит у доларах США (обмінний курс на той момент складав приблизно 4,5 гривні за долар). Простіше кажучи, ця схема виглядала так: банк оформив забудовнику кредит РЕПО, грошей на який у банку не було. Тому позичальник був змушений оформити ще один кредит, але вже в «валюті» - для того, щоб обміняти долари на гривні. Суму клали на депозитний рахунок, відкритий банком спеціально для цієї оборуткі, а вже з цього депозиту банк і видавав «Альянсу» траншами гроші.

Але навіть на цьому кредитні зміни не закінчилися. Якщо слідувати «залізної» логіки акул банківського бізнесу, оскільки тепер оформили новий кредит, то і заставу під нього повинен бути суттєвішими. Тому при підписанні угоди про надання валютного кредиту «Укрсоцбанк» висунув умову: «Прийняти в забезпечення майнові права на квартири в недобудованих об'єктах на загальну кредитну лінію». На практиці це означає, що для отримання «валютного» кредиту, в якому корпорація «Альянс» практично не потребувала, їй довелося закласти майно на загальну вартість 100 млн. грн.

За словами Ліани Фещук, від цієї угоди вже тоді починало «погано пахнути», адже таким нехитрим способом в заставі у банку виявилося у два рази більше квартир, ніж це було зазначено в генеральному договорі. Не кажучи вже про те, що всі юридичні витрати майже в півтора мільйона гривень теж лягли на плечі «Альянсу». Але на той момент у компанії-забудовника не залишалося вибору - треба було терміново розраховуватися з підрядниками, щоб будівництво не зупинилося.

Проте вже у вересні 2008 року кредитні транші обірвалися. В односторонньому порядку банк припинив перераховувати обіцяні кошти. Не може не насторожувати той факт, що піти «по-англійськи» АКБ «Укрсоцбанк» вирішив саме в період обвалу гривні, коли приліплений на «Альянс» «технічний» кредит в одну мить підскочив в два рази. Зайве говорити, що переговори між забудовниками і банком так і не принесли ніякого результату.

Весь цей час «Альянс» намагався продовжувати виконання своїх зобов'язань, каже Ліана Фещук. В експлуатацію було здано п'ять будинків. Але єдине, що залишалося інвесторам - це безпорадно спостерігати за тим, як зупиняється будівництво їхнього житла.

На сьогоднішній день сім багатоквартирних будинків компанії «Альянс» в Одесі, незважаючи на 80%-ву готовність, все ще не добудовані. Весь цей час люди мітингують і намагаються достукатися хоча б до когось із посадовців, які так завзято клялися їм у підтримці напередодні виборів. Знедолені інвестори більше нікому не вірять, зриваючи зло то на забудовника, то на мерії, від якої за ці роки вони наслухалися чимало порожніх обіцянок. Люди не хочуть, та й не повинні розбиратися в чужих інтригах і схемах кредитних кидків, вони всього лише хочуть жити у власній квартирі. Розуміючи патової ситуації, керівництво будівельної компанії «Альянс» вирішило віддати всі будинки місту, щоб нарешті поставити крапку в цій історії. Ліана Фещук відзначає, що незважаючи на високу готовність будинків, в деяких з яких вже навіть поселилися люди, передати їх місту було єдиним правильним рішенням.

Однак не все трапилося так, як хотілося б. Після підписання всіх відповідних паперів, за день до проведення сесії міської ради, на якій повинні були вирішувати питання по добудові житла, на адресу Одеської мерії надійшов лист від уже призабутого «Укрсоцбанку». У ньому цинічно повідомлялося, що ніякого права передавати недобудови місту «Альянс», виявляється, не має, оскільки тепер, згідно з кредитними зобов'язаннями, ці будинки належать вже не забудовникові і людям, а банку ... Отримавши цей лист, Одеська мерія швиденько умила руки, залишивши недобудови в їх нинішньому стані.

Найбільше в цій історії шокує не безпорадність забудовника і навіть не свавілля вітчизняних банків, драконівські методи роботи яких більше нагадують «романтиків з великої дороги» ... Подібні речі давно сприймаються як даність, з якою всі звикли миритися. Зате здивування викликає аморфність місцевої влади, яка ховається в кущі замість того, щоб розрубати «гордіїв вузол» недобудов південної Пальміри.

Звичайно, ніхто не знімає зобов'язань з «Альянсу», який повинен був діяти набагато розумніше і обачнішими. Але ж з 55-ти мільйонного кредиту банк видав лише 38 млн., а тепер вимагає у компанії 200 мільйонів компенсації! Не треба бути економістом, щоб зрозуміти, що це, без перебільшення, суперечить здоровому глузду. Сам забудовник вже неодноразово заявляв про готовність погасити заборгованість в межах зобов'язань по кредиту «РЕПО», однак це, очевидно, не влаштовує керівників «Укрсоцбанку».

Зрозуміло, що заручниками цієї війни стали, перш за все, приватні інвестори, які вже довгі шість років за свої ж гроші почувають себе бездомними. Саме тому влада й повинна була запропонувати компромісний варіант вирішення житлової проблеми, використавши при цьому весь інструментарій, подарований їй законом. Але, на жаль, скривджені інвестори з сумом констатують: місцеві можновладці і вусом не ведуть, щоб хоч трохи зняти напругу навколо цієї ситуації.

Подібні історії для України не рідкість, адже у нас, як це не сумно усвідомлювати, досі діє «закон сили», згідно з яким можна затягувати в кредитну кабалу цілі компанії і диктувати свою волю навіть міськрадам. Але ще прикріше усвідомлювати, що найбільше від цього страждають звичайні люди, яких просто нікому захистити.
www.zagorodna.com

Теги:

афери на ринку нерухомості і землі , нерухомість у регіонах

Коментарі

До цієї новини немає коментарів

Читайте також

Используя сервисы Zagorodna.com, вы соглашаетесь с Политикой использования файлов cookie. Мы используем файлы cookie, необходимые для аналитики, персонализации и рекламы.