У сегменті преміальних об'єктів або якісному бізнес-сегменті в центральних ділових районах столиці частка іноземців може становити 10–12%. Раніше ми говорили про 3–5% іноземців у загальній когорті покупців.
Львів та Одеса, як і раніше, борються між собою за пальму першості в розмірі частки іноземних покупців житла. Перемагає поки що Львів, але вже із суттєво меншим відривом. У Львові частка іноземних рантьє зросла до 18%, в Одесі — до 15%.
Київ та інші українські міста приваблюють іноземців передусім низьким порогом входження на ринок порівняно з таким у країнах їхнього резидентства. Ми маємо на увазі в першу чергу інвесторів із Туреччини, Ізраїлю, Азербайджану, а також громадян Німеччини, Китаю. Доходність оренди в їхніх країнах нижча за українську часом в 1,5 раза (нагадаю, в нас можна розраховувати на доходність до 15% річних, в середньому на 10–12%), а окупаються інвестиції у два-три рази довше. Це десятки років! В той час як в Україні можна вкластися в 10–15 років залежно від суми інвестицій, якісних характеристик об'єкта та рівня попиту на нього.
Ставку роблять передусім на добову оренду. Зазвичай купують або лоти в історичному центрі, або якісні формати комплексних житлових проєктів із високим рівнем сервісу, приватності та безпеки, багатопрофільною інфраструктурою, де задовольняються всі базові потреби резидентів.
У Києві особливий попит інвесторів мають Печерський, Шевченківський, Подільський, Оболонський райони. Вибирають зазвичай однокімнатні квартири в 50–60 кв.м, а також трикімнатні лоти з гарними видовими характеристиками, приватною терасою або зоною патіо. Популярні 12–25 поверхи.
Початковий поріг інвестицій становить у середньому $100 тис. Іноземці зазвичай не заходять на старті будівництва, але не відмовляються від початкових етапів, розраховуючи таким чином заощадити на нижчій ціні. Зазвичай вони заходять у новобудову, коли є мінімальна готовність, від 25% і вище.
Новобудови більш популярні, оскільки дають змогу заощадити або заробити внаслідок зростання вартості квадратного метра в процесі будівництва: 30–35% у сегменті комфорт-плюс (у форматах мініміста, екополісу, рекреаційних ЖК), а також до 40% в бізнес-класі (у форматах багатофункціональних комплексів, сервісних ЖК, поліфункціональних районів). Купівля з метою перепродажу також приваблює іноземних громадян, до того ж за останній рік-півтора навіть частіше, ніж орендна інвестиція.
Перед угодою замовляють юридичний аудит і повний супровід, але не завжди отримують якісну послугу, на жаль. Це пов'язано з хаотичністю ринку консалтингу в житловій нерухомості.
Натепер іноземні рантьє помітно не впливають на ринок житла, тому говорити про суттєве зростання цін на квартири та причини ажіотажного попиту не варто. Вірогідніше, намітилася тенденція підвищення інтересу та готовність інвестувати в українську нерухомість з причин високої прибутковості, зрозумілих процедур придбання та оформлення права власності.
https://thepage.ua
Коментарі