Особливо проблема актуальна для прифронтових регіонів і населених пунктів, які звільнила українська армія. На цьому тлі спостерігається нова хвиля біженців. Наразі наші співвітчизники шукають місця, де можна безпечно перезимувати.
Зима – за розкладом, опалення – за обставинами
Цього року, як і всі роки раніше, централізоване опалення планують включити, коли середньодобова температура три дні поспіль не перевищуватиме +8 градусів. По суті, у жовтні, у крайньому разі в листопаді, вже може бути увімкнено централізоване опалення.
За встановленими урядом нормами, температура повітря у житлових приміщеннях (за умови їхнього утеплення) має бути забезпечена на рівні 18-16 градусів.
Ще не вирішено питання подачі тепла до прифронтових населених пунктів. Наприклад, Краматорськ. У місті, крім газу та тепла, у багатоквартирних будинках не буде водопостачання. Міська влада повідомляє, що відключить каналізаційну систему, щоб уникнути проривів під час замерзання. Через навантаження можуть бути проблеми з електрикою.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив, що комунальники готують місто до централізованої подачі тепла, та про всяк випадок будуть обладнані пункти обігріву. Критична ситуація може бути з опаленням і в Запоріжжі, про що неодноразово говорив мер міста Анатолій Куртєв. І якщо місто в опалювальний сезон залишиться без тепла та світла, то людям запропонують евакуюватися.
Не все ще готове до сезону в деокупованих Сумській, Чернігівській і Київській областях, а нині ще й додалася частина Харківської області, де зруйновано житло та інфраструктуру. Там люди залишилися без електропостачання, опалення, водопостачання та газу, немає зв'язку та інтернету. У таких умовах зимувати вкрай ризиковано, тому Міністерство з реінтеграції тимчасово окупованих територій пропонує жителям звільненої Харківської області залишити будинки та переїхати до стабільніших регіонів.
"Поки на звільнених територіях триває відновлення, ми робимо все, щоб допомогти їхнім жителям відновити зв'язок з рідними у вільній Україні та евакуюватися до безпечніших регіонів, де ми на них чекаємо і завжди підтримаємо", – розповів заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Бородай.
Як повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, станом на 26 вересня зі звільнених територій Харківської області евакуйовано близько 9 тисяч осіб. І досі там продовжують ремонтувати комунікації.
Друга хвиля переселення
Всі ці проблеми змушують людей із зазначених вище регіонів шукати місця, де ризик залишитися без опалення мінімальний. Як розповідають столичні ріелтори, попит на житло серед приїжджих уже зріс у рази.
"Пошуки житла зросли за останні кілька тижнів у рази. Однак найбільшим попитом користуються квартири в будинках із власною котельнею, а також з індивідуальним опаленням. Тому що люди хвилюються, щоби централізовані котельні не зупинили свою роботу у разі пошкодження. Але таких будинків дуже мало. Тому сьогодні люди розглядають як варіант ближнє передмістя Києва. Навіть Ірпінь, Бучу, Гостомель, де поступово активізується ринок оренди, і ціни не поступаються столиці", – розповідає ріелтор Валерій Сторожук.
Не падає попит на нерухомість у центральній Україні та на заході країни. Втім, як кажуть ріелтори, високий попит спостерігається не на Львів із високими цінами, і навіть не на тихі Чернівці. Популярністю користуються будиночки з пічним опаленням у сільській місцевості у центральній Україні.
"Ми зняли приватний будинок на Вінниччині у березні, коли вдалося вибратися з Ірпеня. Там пічне опалення, ми купили дрова ще тоді. Будинок винаймали аж до вересня. Зараз в Ірпені, проте, попросили його нікому не здавати. Якщо тут зникнуть газ, світло – ми туди повернемось і сподіваємося, що перезимуємо. Щоправда, з роботи доведеться піти, бо вона в Ірпені", – розповідає ірпінчанка Олена.
На думку голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, про те, куди переїжджати на зиму українцям із південно-східної частини країни, треба було думати ще влітку та підбирати місця проживання. Проблема в тім, що популярні міста на заході країни, які вважаються безпечними, вже перенаселені, а це означає, що там складно знайти роботу. А для людей, котрі кинули все, робота – це основа.
"Українцям потрібно обирати населений пункт, враховуючи сімейний стан, вік, професію. Держава та місцеві органи влади мають підготувати програму, в якій мають бути враховані всі нюанси – аж до фінансової допомоги, компенсацій за оренду житла тощо. У Запоріжжі, у Кривому Розі, у Краматорську, Слов'янську, Харкові, Миколаєві та інших прифронтових селищах та селах мали б давно подумати, куди їхати. Але вони до останнього сподіваються на те, що щось зміниться на краще, що інфраструктуру полагодять і запустять. І досі сидять", – розповідає Олег Попенко.
Та не виключено, що з початком холодів зросте кількість біженців за кордон. Як розмірковують українці, Європа, попри свої труднощі, гарантовано їх прогодує та обігріє.
Кожному українцю – по буржуйці з дровами
Поки що ситуація така – що далі від лінії фронту, то більше гарантій, що опалювальний сезон мине спокійно, вважає Олег Попенко. Так, він може бути зірваний через ракетні удари РФ по об'єктах критичної інфраструктури. Сто відсотків гарантій сьогодні не можна дати, що не зникнуть світло, вода, газ.
В уряді запевняють, що вугілля та газу для опалення Україні вистачає, також накопичують альтернативні види опалення, такі як деревина. Для захисту електростанцій купують додаткові генератори. Але, на випадок НП, уряд рекомендує:
– зменшіть тепловтрати (проведіть профілактику металопластикових вікон, ущільніть вікна та двері; визначте одну кімнату для обігріву на випадок надзвичайної ситуації);
– підготуйте батареї (відсуньте меблі від батарей, зберіть штори, зніміть декоративні панелі, наклейте відбивний екран на стіну за батареями);
– розгляньте можливість встановлення додаткових джерел тепла (наприклад, твердопаливний котел, підготуйте пічне опалення, якщо є);
– об'єднайте домогосподарства (підготуйте план, домовтеся з родичами, сусідами, друзями про спільні дії на випадок надзвичайної ситуації);
– для власників приватних будинків: запасіться твердим паливом, електрогенератором і пальним для нього – закупіть запас палива.
В Ірпені, наприклад, мерія звернулася до голів ОСББ на зиму забезпечити жителів металевими пічками та запастися дровами для приготування їжі й обігріву у разі відключення газу та електроенергії. Мешканці багатоквартирних будинків після такої заяви закидали мерію заявками на буржуйки.
Як зазначає Олег Попенко, поради хороші, але у реальному житті не всім допоможуть. По-перше, буржуйку в багатоквартирних будинках нема де встановити. Для цього, як мінімум, повинен бути добре обладнаний підвал – сухий, із хорошою вентиляцією, який би вміщав кілька десятків людей. По-друге, генератор коштує величезних грошей, і для 40 квартирного будинку він важить близько тонни та споживає близько 4,5 л дизпалива на годину. По-третє, дрова – що з ними робити, де їх зберігати, як і солярку.
"Потрібно думати про те, де робити громадські місця обігріву та як їх обладнати спеціальними засобами. Для цього підійде приміщення ДК, спортзал і таке інше. Але точно не в багатоквартирних будинках і не в наметах", – наголошує Олег Попенко.
Коментарі