Лужков: ТОП-10 нереалізованих проектів

Юрій Лужков пробув на посаді 18 років, встигнувши зробити чимало добрих справ. Однак, є в архівах мерії столиці проекти, які окрім як безглуздими не назвеш, хоча на них виділялися кошти і вони ставилися до планів уряду. ПОГЛЯД склав свій ТОП-10 нереалізованих проектів мерії Москви.<br /> <br /> Прикладів «мало» не реалізованих екс-мером Юрієм Лужковим нестандартних проектів досить багато. До них, в міру спадання екзотики у змісті, слід віднести створення підводних паркінгів, скляних ковпаків для вулиць, опалювальних тротуарів, бджолині пасіки в парках, лазерних гармат для збивання бурульок, податок на шиповану гуму, дирижаблі для боротьби з пробками і монорельсову дорогу і автобани по дахах житлових будинків.<br /> <br /> <strong>Номер перший</strong> - підводні паркінги під Москвою-рікою. «Хочемо ми цього чи ні, але в центрі наші паркінги повинні опуститися під землю. Причому не тільки під землю, але і під воду. Необхідно побудувати такий паркінг під цією протокою, яка йде в центрі паралельно Москві-річці », - заявив Лужков 25 липня 2004.<br /> <br /> Через півтора року мерія розробила концепцію будівництва підводних гаражів. Перша стоянка на 800 машиномісць і 38 місць для автобусів повинна була розміститися під Водовідвідним каналом. Паркінг за задумом проектувальників повинен був бути безпосередньо пов’‎язаний як з підземним простором під пішохідною зоною, так і з Якиманской набережної та Малої Якиманка. Ще один підводний автостоянку планувалося побудувати під каналом у районі Болотної площі.<br /> <br /> Плани залишилися на папері через надмірну дорожнечу проекту. Інвестор для цього будівництва так і не знайшовся.<br /> <br /> <strong>Номер 2 в рейтингу</strong> - скляна вулиця. «Головне, що заважає москвичам і гостям столиці насолоджуватися красою міста, - це погана погода», заявив мер Москви на святі міста в 2005 році і запропонував склити кілька столичних вулиць від Ленінського проспекту до району Москва-Сіті.<br /> <br /> Гуляють за задумом мера повинні будуть підніматися на мости через Москву-ріку і двічі спускатися під землю (під Комсомольським і Кутузовським проспектами): довжина маршруту - 4,5 км. Детальний проект застекольного маршруту розробив архітектор Юрій Платонов. Однак знайти інвесторів на реалізацію цієї ідеї не вдалося.<br /> <br /> <strong>3-е місце в рейтингу</strong> - підігрів Арбата. «У всьому світі існує технологія вирощування трави взимку - підігріваються футбольні поля сьогодні є і в Москві. Чому б не зробити те ж саме на Арбаті? »- З таким питанням Юрій Лужков звернувся до містобудівній раді Москви 4 березня 2005 року.<br /> <br /> Проектувальники моментально запропонували два варіанти реконструкції вулиці та її підігріву. У першому на Арбаті повинні були з’‎явитися дерева і підняті над загальною пішохідною зоною тротуари уздовж будинків. Другий варіант передбачав переробку Арбата, як висловилися архітектори на раді, в «пунктирний бульвар»: уздовж осі вулиці повинні були бути висаджені групки дорослих дерев. Весь простір між деревами покрито гранітною плиткою, під яку мали намір укласти труби з проточною теплою водою, - загальна площа робіт повинна була скласти 25 тисяч квадратних метрів.<br /> <br /> Ідея канула незрозуміло куди, але частково була реалізована в пішохідній зоні на кордоні Манежу і Олександрівського саду. Підігрів відбувся 26 грудня 2005 року. Правда, пропрацював не довго. Дуже дорого і трудомістко в обслуговуванні.<br /> <br /> <strong>4-е місце в рейтингу</strong> зайняв проект автомобільних доріг, прокладених по дахах будинків. Ідея німецької компанії припала екс-столичному меру настільки до смаку, що експерти навіть почали підготовку «пілотних» варіантів будівництва автодоріг, вибравши кілька вулиць на півдні Москви. Як повідомляв ВЗГЛЯД, у 2008 році нікого з урядових фахівців не збентежило новаторство німецьких «креативників», які не мали подібного досвіду, ні відсутність опрацьованих технологій. Не кажучи вже про те, що навряд чи хто задумався про тих мешканців будинків, по чиїх дахах носилися б автомобілі і самоскиди.<br /> <br /> <strong>5-е місце</strong> - це проект монорельсової дороги від ВДНГ і до історичних місць столиці. Почалося проектування майже 10 років тому, а в якості полігону була обрана траса біля телецентру «Останкіно». Але на зимових випробуваннях поїзд виявився непридатним до наших умов. Він наполегливо буксував по зледенілому металу. Після вирішення цих проблем монорейка був пущений в екскурсійному режимі, два з гаком роки тому, вже в 2006 році - у робочому.<br /> <br /> Проблеми проекту в наявності: дорога може перевозити дуже мало пасажирів - приблизно по 200 осіб у поїзді. Інтервали великі - близько 15 хвилин. Крім того, гілка монорейки від метро «Тімірязєвська» до «ВДНХ» дуже невдало розташована географічно: від станції «ВДНХ» до монорейки близько 300 метрів.<br /> <br /> Монорейка виявився надзвичайно збитковий. У бюджеті 2008 року на його утримання виділено 500 млн рублів. Всього ж на споруду лінії і розробку рухомого складу було витрачено більше 200 млн доларів з міського бюджету. Трамвай обійшовся б у десятки разів дешевше. У результаті перша гілка монорейки так і залишилася єдиною. Інші дві гілки (навколо ВВЦ і по території Москви-Сіті) поки існують тільки у вигляді незрозумілих планів.<br /> <br /> <strong>6-е місце в рейтингу</strong> - «гіперболойда Лужкова» - новаторський пристрій зі знищення бурульок. «В недалекому майбутньому бурульки і крижаною наліт на московських будинках будуть збивати лазерними установками. Зараз у Москві ведуться розробки спеціальних лазерних і механічних приладів для боротьби з бурульками », - цю заяву Юрій Лужков зробив на засіданні московського уряду 2 жовтня 2001 року. «Гіперболоїд Лужкова» повинен був пройти випробування і поступити на озброєння столичних двірників протягом наступного зимової кампанії, у грудні-січні 2002 року.<br /> <br /> Ідея «померла» сама по собі. Але взимку 2009-2010 рр.. несподівано мало не отримала продовження в Санкт-Петербурзі. Щоправда, мерія все ж таки вирішила не ризикувати і обійтися традиційними способами боротьби з бурульками.<br /> <br /> <strong>На 7-му місці рейтингу</strong> ПОГЛЯД розмістив проект перекладу міського транспорту на електротягу. 1 квітня 2008 на засіданні уряду Юрій Лужков пообіцяв, що незабаром на дорогах Москви з’‎явиться кілька сотень вантажівок і автобусів на електротязі, в місті будуть споруджені заправки з розетками для підзарядки акумуляторів, а для покупців електромобілів, можливо, введуть податкові пільги. Крім того, мер порекомендував не закуповувати за кордоном дорогу техніку, а збирати вітчизняні електромобілі на базі «газелей» і «бичків».<br /> <br /> Поки ідея нездійсненна через те, що електромобілі в 2-2,5 рази дорожче звичайних бензинових і в 3 рази - дизельних.<br /> <br /> <strong>На 8-му місці</strong> - повітроплавний проект Юрія Лужкова, який був готовий вирішити проблеми із заторами в місті не за рахунок будівництва нових автодоріг, що було б зрозуміло і очевидно, а за рахунок переведення громадського транспорту в небо. Вирішити біди столиці повинні були дирижаблі.<br /> <br /> Після численних випробувань досвідчений У 2002 році повітроплавний центр «Авгур» отримав замовлення від столичної мерії на виготовлення 5 повітроплавних апаратів, з допомогою яких інспектори ДІБДР повинні були спостерігати за столичними пробками. Два пілотованих дирижабля Au-12 і три прив’‎язних аеростата «Барс» повинні були передати в ГУВС до кінця 2003 року. Будівництво літальних апаратів обійшлося місту в 2,5 млн доларів.<br /> <br /> Однак досвідчений Au-12 піднявся в повітря тільки на один метр. Злетіти вище дирижабль не зміг. У небі над столицею він з’‎являвся тільки одного разу - у день святкування 860-річчя міста. Ідея польотів над Москвою «лопнула» через те, що згідно з федеральним законодавством, польоти над Москвою дозволені тільки повітряним судам МНС, МВС, ФСБ та державної авіакомпанії «Росія», і то за наявності спеціального дозволу.<br /> <br /> Свої візи на дозволі ставлять ФСТ, ФСБ, Генштаб Міноборони і столичний уряд. Тільки зібравши всі ці папери, можна отримати дозвіл на разовий політ. Чи знав про ці обмеження екс-мер, починаючи «Повітроплавне рух» чи ні - невідомо.<br /> <br /> <strong>На 9-й місці рейтингу</strong> - озонування питної води в столиці. «Москва у відносно короткі терміни планує перейти на озонування питної води при очищенні замість хлорування», - повідомив Юрій Лужков 13 лютого 2008 в Держдумі РФ.<br /> <br /> Так, хлорування веде до вкрай серйозних негативних наслідків, у тому числі впливає на збільшення онкологічних захворювань. Проте сьогодні озонується установка працює тільки на одній станції водоочищення міста. Інших немає і не передбачається через відсутність відповідних видаткових статей міста.<br /> <br /> Виявилося, що повністю від хлорування відмовитися не можна через зношених водопровідних труб, які сприяють розвитку негативних бактеріальних процесів. Простіше кажучи, потрапляючи в іржаві труби, чиста озонована вода тут же стає небезпечною для пиття. Щоб озонування стало доступне всім городянам, треба поміняти 70% водопровідних труб в Москві. Поки ж у столиці щороку змінюють по 1,5% труб.<br /> <br /> <strong>На 10-му місці</strong> - бджоли. Екс-градоначальник Москви серйозно вважав, що мед виліковує від всіх хвороб і не бачив нічого проти того, щоб пасіки були встановлені повсюдно, як металоплавильні заводики в Китаї в розпал «культурної революції».<br /> <br /> За вказівкою Юрія Лужкова планувалося встановити пасіки в усіх зелених зонах і парках столиці. Проект зійшов нанівець після чергової медової виставки, відзначитися на яку прийшли чиновники не лише столичного, а й федерального уряду. Вони то і здивувалися цінам на мед, які опинилися багато вище цін найдорожчого в місті Дорогомилівського ринку.<br /> <a href="https://www.zagorodna.com ">www.zagorodna.com </a><br />