Іван Салій: «Драйвером добробуту українців має стати будівництво»





Google+
28.03.2019 00:15
Штрихи до сьогодення будівельної галузі країни – в сьогоднішній розмові з президентом Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів, яку очолює Іван Салій. Інформаційним приводом до бесіди є такий факт – у Києві відбулася міжнародна будівельна виставка InterBuildExpo, під час якої похвалилися здобутками більше п’ятисот підприємств, в тому числі з 12 країн.
Іван Салій: «Драйвером добробуту українців має стати будівництво»
- Увагу суспільства як торік, так і з початку 2019-го було прикуто до низки знакових подій, я би назвав їх вікопомними: це і вручення Томосу, і запровадження воєнного стану, і боротьба з корупцією, і передвиборча кампанія, – розповідає Іван Миколайович. – Звичайно, вони вплинули на громадську думку, активізували її. Але у цьому подієвому вирі дещо випадає тема будівництва. Якщо, наприклад, узяти житлове будівництво за 2018 рік, то тільки у чотирьох-п’яти областях бачимо плюс. Сьогодні вже закінчується березень, чому ж не чуємо аналітичних висновків про причини цього спаду? Хто розмірковував над цим? Ми ж чуємо і бачимо, що в обласних центрах відбуваються різні наради з управлінцями, чиновниками, активом регіону. Мені дивно, що навіть Київ здав житла стільки, що не до оплесків – 75 % до попереднього 2017-го. Чим пишаємося? Отож і думається, що бурхлива громадська діяльність не заряджає на позитив у житловому будівництві, не сприяє до пошуків шляхів зростання у галузі.

- А які ж міста, на вашу думку, показують приклад?

- Нещодавно я побував у відрядженні в Харкові. В місті, області (якщо плюсувати цифри) – 152 відсотки зростання обсягів житлового будівництва, порівняно до попереднього . Але ж 83 відсотки – в Харкові, 6 – в Харківському районі. А про який розвиток можна говорити у Зачепилівському районі, де побудовано житла обсягом… 170 квадратних метрів?! Це ж одна хата на район! Хтось із урядовців усвідомлює, що відбувається в будівельній галузі? А є ще Краснокутський район – там 83 квадратних метри житла здано. Водночас з різних трибун часто наголошують: треба дбати про добробут українців, житлову перспективу, енергозбереження… Але ж слова повинні бути підкріплені реальними справами. Тому треба постійно привертати увагу до будівництва. До речі, в Харкові не припиняють будівництво метро. Там на дорогах немає латок, жодної ями ми не «спіймали» на вулицях міста. В центральних районах міста немає жодної «розвалюхи».

- Натомість у країні багато хто звик всі мінуси списувати на затяжну економічну кризу.

- Майже 30 років долаємо труднощі. Ну, не можна ж так. Дещо про сьогодення. Мене здивувало, що на київських базарах (вони розгортаються на певних вулицях у певні дні) вже не продають мед в трилітрових слоїках. Його розфасовують тільки в півлітрові і майонезні баночки. Підійшовши до знайомого земляка, який торгує цим продуктом, поцікавився, чому так. «Це свідчить про рівень добробуту наших людей», – почув. Спостерігав я і за м’ясними ятками: продавці гучно закликають,пропонуючи добру свинину, яловичину. Але майже ніхто не купує. Тим часом люди метушаться біля інших яток – беруть моркву, бурячки, зелень, тобто дрібноту. Народ збіднів, немає грошей. Тупцювання на місці – не вихід з кризи.
Потрібно робити ставку на пріоритетну галузь. Тому наголошую: будівництво – це драйвер, можливість дати людям нові робочі місця, ось звідси й починається добробут кожного.

Нагадаю, як свого часу Рузвельт виводив Америку з кризи. Там побудували 77 тисяч мостів, 122 тисячі громадських споруд. (До слова, а у Києві один міст на Шулявці «втомився», його зупинили, розпочали ремонт. І пишаємося… Та у нас мають будуватися десятки таких об’єктів!) Той де Рузвельт говорив: людям потрібні не подачки (сьогодні у нас перед виборами спостерігаємо щось на кшталт цього), а робота. Невже в Україні цього не можуть запропонувати? Є ж великі можливості, є потреба будувати! Водночас спостерігаємо тривожну картину – люди усе ще виїжджають з України (із них 42 відсотки – будівельники). Багато хто їде до Польщі. Там обіцяють зарплату 500 або тисячу євро. Тисячу євро (і більше) будівельник і в Україні заробить, якщо не лінивий і має фах. Бо уже галузь відреагувала на трудову міграцію.

Я постійно наголошую: будівельна галузь потребує більшої уваги. В січні (здавалося б, несприятливий місяць для економічного розвитку) Вінниця «дала» 118 відсотків зростання порівняно до аналогічного періоду 2017-го, Волинь – 136, Дніпро – майже 150, Одеса – 170 (незважаючи на зусилля Генпрокурора Юрія Луценка зупинити будівництво в Одесі, влаштувавши перевірки будмайданчиків). В Києві – 78 відсотків (і це дивно, бо ж сюди, до столиці йдуть інвестиції). Тобто проблем накопичується чимало, потрібно концентрувати зусилля на тому, щоб галузь працювала на повну і відчувала максимальне сприяння.
Ми бачимо колосальну потребу в будівництві, велику ініціативу людей. Єдине, що влада повинна організовувати ці процеси, бути ефективною у цих справах. А ефективності нема.

Ось пишаємося зростанням ВВП аж на 3,3 відсотки. Урядовці задоволені цим, але ж обсяг валового внутрішнього продукту в будівництві (у підсумку до відповідного періоду 2018-го) – 2,3 відсотка. Замість 10 відсотків! Зрештою, не знаю у яких галузях є зростання: приміром, сільське господарство,добувна промисловість, переробна – мінус, роздрібна торгівля, охорона здоров’я – також мінус. А де плюс? Постачання газу і електроенергії. Запитується: це і є валовий продукт? Чим вищі тарифи, тим більше валового продукту? Це ж неправильно! Ми ж втрачаємо конкурентоздатність нашої продукції. Бо деякі цукрові, цегляні заводи «не піднімуться» через високу вартість газу. І ще у яких галузях є плюс за статистикою? Освіта, операції з нерухомим майном (але ж це не продукція на експорт!). А ось експорт – мінус.

Під час будівельної виставки я розмовляв з вітчизняними виробниками цегли. Вони бідкалися, що, наприклад, «впала» торгівля з Казахстаном (мінус 17 % відсотків). Цьому є низка причин, одна з них – спробуйте нашими вагонами відправити цеглу до Казахстану чи у Європу (взимку вагонів удосталь, а потім їх нема).

Ця виставка показала, що українці хочуть будувати, вони – ініціативні, творчі, працелюбні. Треба їм лише допомогти у цьому, надати повне сприяння, і ми відразу побачимо, як змінюватиметься країна.

Розмову вів Леонід Борисенко
Теги до контенту: житло будівництво
Сподобався матеріал?Підпишись на розсилку
Ваші коментарі:
Ваша думка буде першою
 
 
Увійти