Якими темпами розвиваються розвинені і розвиваючі ринки?

Мало хто з фінансових директорів вважає ефективною діючу в їхніх компаніях систему управління інвестиціями в ринки, що характеризуються різними темпами зростання. Такий висновок міститься в опублікованому звіті «Ернст енд Янг».

Як відзначили експерти, більшості керівників фінансових служб бракує впевненості у правильності підходу до доведення відповідної інформації до відома інвесторів.

З 759 фінансових директорів компаній з різних країн світу, які взяли участь в опитуванні, дві третини заявили, що їх організації нездатні ефективно розподіляти ресурси між розвиненими і швидкозростаючими ринками. Приблизно стільки ж учасників опитування відзначають, що при пошуку оптимального балансу інвестицій в ці ринки вони відчувають труднощі з коректним донесенням необхідної інформації до інвесторів.

У дослідженні «Два типи ринків - дві стратегії: інвестиції в розвинені і швидкозростаючі ринки» аналізується роль фінансових директорів в знаходженні оптимального балансу інвестицій і вивчається порядок донесення ними своїх рішень до інвесторів. Дослідження містить висновки, отримані з бесід з фінансовими директорами провідних компаній та інвесторами, а також результати двох опитувань, проведених спільно з аналітичним відділом журналу «Економіст» (Economist Intelligence Unit). У рамках першого було опитано 759 фінансових директорів компаній з різних країн світу, а в рамках другого - 244 професійних інвестори.

ЛЕС Кліффорд, партнер і керівник програми Ernst & Young LLP з підготовки фінансових директорів у Великобританії та Ірландії, прокоментував: «Враховуючи малоймовірність істотного зростання низки розвинених ринків у найближчі кілька років, фінансові директори дедалі частіше в пошуках майбутніх джерел доходу звертаються до швидкозростаючих ринків. Це вимагає від них вміння вирішувати складне комплексне рівняння, в якому невідомими виступають ринки, які характеризуються досить неоднорідними умовами, різним співвідношенням ризиків і прибутковості, а також перспективами зростання. В умовах жорсткої конкуренції за капітал крім гнучкості та виваженості від фінансового директора потрібна здатність грамотно взаємодіяти з інвесторами, щоб забезпечити останнім впевненість у тому, що керівництво компаній здатне контролювати ситуацію, незважаючи на неоднорідний характер ринків ».

Недостатня прозорість швидкозростаючих ринків

Спроби фінансових директорів виважено розподіляти інвестиції між ринками постійно наштовхуються на необхідність вирішення двох протилежних завдань: з одного боку - використовувати можливості динамічно розвиваються ринків для компенсації млявих темпів зростання в ряді розвинених країн, з іншого - захищати джерела доходів на цих самих розвинених ринках. Хоча всі надії на довгострокове зростання і інвестори, і фінансові директори пов'язують з динамічно розвиваються, результати дослідження показують, що обгрунтування необхідності спрямування коштів на такі ринки є для останніх непростим завданням. Двоє з трьох фінансових директорів вважають, що неповнота інформації і брак прозорості можуть ускладнити створення стійкої моделі оцінки на підтримку таких інвестицій.

Джей Ніббе, керівник практики «Ернст енд Янг» з розвитку бізнесу в регіоні EMEIA (Європа, Близький Схід, Індія і Африка), коментує ситуацію так: «Відсутність історичних прецедентів і надійних даних не дозволяє фінансовим директорам відповісти на питання інвесторів про те, коли ті можуть очікувати прибуток на свої вкладення. Незважаючи на очевидну привабливість динамічно розвиваються ринків, розвинені ринки при їх повільному зростанні, тим не менш, як і раніше забезпечують компаніям левову частку виручки і доходів. Саме ці кошти є джерелом фінансування стратегії зростання, тому їх рівень необхідно підтримувати. Враховуючи всі ці відмінності між ринками, цілком зрозуміло, чому фінансовим директорам настільки складно зберігати оптимальний баланс інвестицій ».

Фінансові директори не повинні дивуватися догляду інвесторів з тих чи інших швидкорослих ринків і повинні бути готові особисто переконувати їх

Фінансовим директорам має сенс задуматися про пошук інвесторів нового типу, що мають інше ставлення до ризиків. Більшість фінансових директорів (84%) та інвесторів (63%) вважають, що підвищення ризиків і волатильність прибутку, пов'язані з виходом на швидкорослі ринки, спричинять за собою оновлення бази інвесторів. Щоб запобігти відходу інвесторів, фінансові директори, опитані в рамках підготовки звіту, вважають, що вони повинні чітко сформулювати корпоративну стратегію і тримати інвесторів в курсі того, наскільки компанія дотримується обраного курсу.

Інвестори і фінансові директори зійшлися на думці, що основна відповідальність за доведення до відома інвесторів інформації про зміни у розподілі інвестицій між розвиненими і швидкозростаючими ринками лежить на керівниках фінансових служб. Крім того, і ті, й інші згодні, що збільшення інвестицій в швидкорослі ринки вимагає більш частого спілкування з інвесторами. Однак, незважаючи на це, при розробці інвестиційної стратегії фінансові директори в більшості випадків ставлять взаємодію з інвесторами в самий кінець списку своїх пріоритетних завдань.

Джей Ніббе коментує це так: «Коло обов'язків фінансового директора охоплює такі завдання, як управління оборотним капіталом, розподіл інвестицій, а також вирішення всіх інших питань, пов'язаних з капіталом організації. Не дивно, що спілкування з інвесторами виявилося в кінці списку пріоритетних завдань. Разом з тим інвестори все частіше вимагають прозорості інформації про ризики і перспективи прибутковості їх вкладень як в одні, так і в інші ринки. Таким чином, фінансовим директорам доведеться підвищити ефективність взаємодії з ринком ».

Олексій Кредісов, керуючий партнер компанії «Ернст енд Янг» в Україні: «Враховуючи динаміку глобальної бізнес-середовища, компанії змушені розробляти все більш складні і ризиковані моделі посилення присутності, як на розвинених, так і на швидко зростаючих ринках. При цьому інвесторів все більше цікавлять зміни конкурентного середовища, а також думку фінансових директорів про стратегії комплексного управління ризиками. Наявність чіткої інформації про зміни в профілі ризиків інвестори назвали найважливішим фактором для прийняття вірних рішень. Крім того, майже дві третини інвесторів висловлюють бажання отримувати від фінансових директорів більш докладну інформацію про перспективи розвитку тих чи інших ринків ».

Інвесторам потрібна актуальна і точна інформація, яка дозволяла б робити довгострокові прогнози

Стрімкі темпи розвитку швидкозростаючих ринків можуть привести до того, що традиційні форми звітності не зможуть задовольняти потреби інвесторів в актуальної інформації про найважливіші події. Інвесторам потрібна оперативність: найбільш зручною формою отримання інформації про інвестиції в швидкорослі ринки вони називають регулярні торгові зведення. Це говорить про те, що традиційні канали зв'язку (наприклад, річний звіт) вже не задовольняють вимоги інвесторів, для яких на перше місце вийшов часовий фактор. Менше половини опитаних інвесторів вважають річний звіт ефективним інструментом отримання інформації про ризики на розвинених і швидкозростаючих ринках, і лише 42% говорять, що він допомагає їм у прийнятті інвестиційних рішень.

«Все частіше ми чуємо від учасників ринку та фінансових директорів, що традиційний річний звіт і звітність більш не є для інвесторів основними джерелами інформації, - говорить ЛЕС Кліффорд. - Інвесторів куди більше цікавить те, що може статися в майбутньому, ніж, що вже відбулося. Крім того, інформація повинна бути достовірною, і чим оперативніше вона буде поступати, тим краще. Оскільки інвестори все активніше використовують інформацію, яка, як правило, не аудіюєтся, виникає досить цікавий і істотне питання про майбутньої моделі аудиту звітності ».

«Ернст енд Янг»