Читайте також:
ВРУ реформує оцінку нерухомості в Україні
Велике урядове будівництво має набрати обертів в 2020 році, проте планам влади в частині енергомодернізації житлового фонду заважає корупція, кадровий дефіцит і пасивне населення. Заплановані заходи щодо поліпшення енергоефективності, незважаючи на масштаб, за заявою прем'єра Гончарука, перевищує всі попередні роки разом узяті, в повному обсязі відповідають поставленими перед Україною викликами.З метою реалізації проекту і подальшого збільшення темпів модернізації уряду довелося розробити новий спосіб фінансування держпрограми "Енергодім", яка надає компенсацію на роботи по підвищенню енергоефективності для ОСББ. Умови будуть остаточно затверджені через два тижні. Однак відомі вже зараз аспекти концепції викликали у опитаних UBR.ua експертів питання.
Перше слово за ОСББ
Уряд вже спростив для ОСББ участь в програмі енергомодернізації багатоквартирних будинків "Енергодім", по якій можна отримати компенсацію від 40% до 50% на всю суму проведених робіт по енероаудиту, утеплення та загальної термомодернізації житла.
З 18 лютого в силу вступили зміни правил подачі заявки на участь у програмі, які зняли деякі з бюрократичних перепон і частину фінансового навантаження на ОСББ за рахунок можливості верифікувати проект роботи до здійснення його повної оплати. Часткове коригування, що поліпшило зручність входження в програму, неабиякою мірою пов'язане з амбітно поставленим урядововим завданням.
На 2020 рік в Україні заплановано зробити енергоефективними в рамках пакету "комплексний" (з урядової компенсацією до 50%), від 700 до 1000 багатоквартирних будинків, а частково термомодернізувати по пакету "легкий" близько 5000 (компенсація - 40%).
"Це мало в масштабі країни, проте значно перевищує весь обсяг робіт по енергомодернізації за попередні роки. Завдання амбітне, але часу у нас немає - інакше і далі будемо обігрівати космос", - заявляв з цього приводу Олексій Гончарук.
Сумарно за 5 років раніше влада хоче за програмою модернізувати 16 тисяч будинків, що має скоротити споживання газу до 1,5 млрд куб. м. При цьому безпосередньо для мешканців модернізація в рамках пакету комплексний може зменшити витрати на опалення в два-три рази.
Виконати цей обсяг робіт можна, вважає Денис Шмигаль. Однак для цього знадобитися змінити підхід до фінансування програми.
Так, збільшити темпи держава спочатку хотіла за допомогою моделі "зверху-вниз", згідно з якою ініціатором проведення робіт могли виступати місцеві адміністрації. Це вирішувало б проблему пасивності ОСББ, які з початку запуску проекту у вересні по грудень подали лише 18 заявок на участь в програмі, розповідала екс-глава Мінрегіону Альона Бабак.
Однак дане рішення, як розповів Інтерфаксу-Україна Денис Шмигаль, не підтримали європейські донори. Євросоюз і ФРН, спільно вклали в вітчизняний Фонд енергоефективності € 100 млн., побачили в муніципальному замовленні можливості для корупції і наполягали на тому, що ініціатива ОСББ в проведенні робіт повинна бути першочерговою. Підсумкову модель довелося підкоригувати, зробивши її компромісною.
"ОСББ збирається, приймає перше рішення, проводить енергоаудит, складає кошторис, звертається до підрядника, підрядник отримує кредит, робить за свої кошти, частково або із залученням співфінансування проводить роботи, а далі йде відшкодування від фонду та власний внесок ОСББ", - пояснював новий принцип Денис Шмигаль, назвавши його "реально ефективним".
Підрядник не захищений
"Чим довший ланцюжок, тим більше шансів, що він порветься. Це закони механіки", - коротко прокоментував анонсовану Шмигалем систему підключення до програми "Енергодім" експерт Платформи енергоефективності Ігор Черкашин.
Експерт у сфері житлово-комунального господарства Андрій Никончук, в свою чергу, позитивно оцінив майбутні зміни.
"Енергодім" спочатку пробуксовував, але цей механізм, по суті є державно-приватним партнерством, першорядну роль надає ОСББ, і створює додатковий механізм використання фонду енергоефективності. Через нього до робіт будуть залучатися ті суб'єкти госпдіяльності, які вірять ОСББ, з якими у них вже є спільна історія взаємин, які розуміють, що ОСББ їх не кине ", - коментує Никончук.
При цьому Андрій Никончук зазначив, що озвучена віце-прем'єром модель поки залишає ризики для підрядників. Так, Денис Шмигаль зазначив, що компенсація за програмою і внесення власного внеску від ОСББ будуть здійснюватися лише після завершення робіт підрядником, який проведе їх за свій рахунок, зокрема, із залученням кредитного ресурсу.
"З якого дива підрядник повинен витрачати свої кошти на проведення робіт і відшкодовувати відсотки по кредиту?", - задається питанням Никончук і вказує на відповідні ризики:
"Промоделюємо ситуацію: ОСББ вийшло на підрядника, і він виконав роботи. Але з якихось причин фонд енергоефективності забуксував, і ОСББ послав під три чорти цього підрядника. Що, в такому випадку, йому робити? Стрілятися? Де механізм захисту його інтересів? Саме в такому ключі бізнес буде міркувати, приймаючи рішення про участь в програмі ", - пояснює Андрій Никончук.
Так чи інакше, повні умови оновленої програми фінансування, - "можливо, кредити будуть надаватися держбанком", передбачає Никончук, - стануть відомі вже через два тижні. До 15 квітня планується завершити всі енергоаудити і підготовку проектно-кошторисної документації, а станом на 1 травня приступити до початку робіт.
Чи можна збільшити темпи енергомодернізації?
Никончук впевнений, що ОСББ вигідно брати участь у програмі "Енергодім", але серед об'єднань не так багато здібних до активного представництва. Експерт зазначив, що "з 32 тисяч ОСББ, можливо, 10%" ядерних ", а інші перебувають в пасивному режимі".
"Використовувати можливості фонду енергоефективності можуть тільки високоорганізовані ОСББ, які здатні приймати рішення для накопичення коштів для своєї пайової участі в проекті, і які можуть виступити замовником і контролером проведення робіт, енергоаудиту. Якщо це об'єднання існує на папері, то цього мало для участі в програмі ", - констатує Никончук.
Незважаючи на обмежену масовість участі, програма так чи інакше здатна підстьобнути масштабніше "енергомодернізаційний" рух.
"В цілому, програма створить можливість для приватного бізнесу: вони будуть змушені самі надавати свої послуги, контактувати з ОСББ, щоб мати необхідний обсяг замовлень", - зазначає Никончук.
Ігор Черкашин також вважав, що можливостей для активізації робіт і виконання поставлених завдань більш ніж достатньо, проте якісний результат буде залежати не тільки від вкладених грошей.
"Ці проекти - пілотні і не дають точного результату. Розрахунок класу енергоефективності не відповідає реальному стану об'єкта після реновації. Потрібно спрощення підходу і впровадження сучасних методів експертизи, наприклад, тестом" аеро-двері ", - охарактеризував в розмові з UBR.ua пілотні проекти термомодернізації житлового фонду Черкашин.
"Кредити можуть бути не тільки фінансові, а й товарні, можуть бути лізингові інструменти для обладнання, а можна використовувати кілька варіантів одночасно. Головне, перестати гратися в" маніловщину ", будуючи плани про комплексну реновацію за копійки. Цього не буває. Немає і верифікованих проектів комплексної реновації масових будівельних серій до класу "А" або "В". Навіть у випадку з класом "С" існує багато питань щодо відповідності ", - звертає увагу Черкашин, і також радить владі зосередитися на іншому способі вирішення проблеми:
"Поки йдуть дебати, як краще провести реновацію, триває будівництво бетонних коробок. Нам же потрібно поставити першочергову задачу - перестати будувати будівлі нижче класу" А ". Саме це дасть реальне оновлення житлового фонду в Україні", - дає рецепт Ігор Черкашин.
Нагадаємо, що з грудня цього року в Україні вступили в силу оновлені державні будівельні норми, згідно з якими нове житлове будівництво не може мати клас енергоефективності нижче "С".
www.zagorodna.com/uk
Коментарі