До суду звернулась компанія Нью-трейдінг та домоглась скасування наказу Міністерства культури про затвердження історико-архітектурного опорного плану міста. Позивач орендує земельну ділянку на вул. Липинського, що в трьох кілометрах від площі Ринок, та хотів би збудувати там 25-поверховий офісно-готельний центр. Але при діючому опорному плані це неможливо: на половині території міста включно із вулицею Липинського, історичному ареалі Львова, будівлі не можуть будуть вищими аніж шість поверхів. Тиск на Львів посилюється, визнає заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач. З якими ризиками стикнувся Львів?
Судові баталії
Львів почав займатись розробкою опорного плану ще у далекому 2017 році, розповідає Любомир Зубач. Він каже, що документ стосується історичного ареалу, а це половина міста, територія якого розділена на 25 секторів і для кожного прописані правила забудови — вказані відстані від пам’яток архітектури державного значення та максимально допустима висотність будівлі. В січні цього року план затвердило Міністерство культури, тож він став обов’язковим для всіх, хто хоче будувати у місті Лева.
Обмеження жорсткі, визнає СЕО та співзасновник Archimatika Дмитро Васильєв. За його словами, у більшості районів міста вони обмежені шістьма поверхами, навіть у місцях із кварталами радянської епохи. «Там можна було б будувати комплекси по 7−9 поверхів, багато таких проєктів вже розроблено», — каже він. Та визнає, що Львову вдалось зберегти свій історичний ансамбль на відміну від того ж Києва.
Рішення влади, схоже, роздратувало бізнес. Львів'янка Тетяна Карпенко вже пробувала оскаржити Наказ обласної військової адміністрації про становлення меж при будівництві біля пам’яток архітектури місцевого значення, повідомляє zahid.net. Вона орендує ділянку площею 0,045 га по сусідству із Нью-Трейдінг Львів. Та згодом позивачка відмовилась від своїх претензій.
А в жовтні Шостий апеляційний суд Києва за позовом Нью-трейдінг Львів скасував і сам історико-архітектурний план, повідомив мер Львова Андрій Садовий. Засідання відбулося у закритому письмовому провадженні, тому ні Міністерство культури, ні Львівська міська рада не мали можливості публічно захистити свою позицію. Садовий повідомив, що місто готується оскаржити це рішення. «Наш обов’язок — зберегти історичну спадщину Львова для майбутніх поколінь львівʼян, а не забудовників. — Каже він. — Це ще один доказ того, що Україна потребує якісної судової реформи. Усі рішення, які стосуються громад, мають прийматися та обговорюватися у публічному процесі».
В Нью-трейдінг Львів від коментарів відмовились. Зубач розповідає, що ця компанія орендує земельну ділянку на вул. Липинського для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Тут вона планує побудувати 25 поверхову будівлю з офісами та готелем, хоча жодних дозволів поки не отримала. «Мова йде про будівлю висотою 83 метри, хоча дозволено лише 10 метрів, тобто не більше трьох поверхів», — розповідає NV Бізнес заступник Львівського міського голови.
Сама компанія Нью-трейдінг, за даними youcontrol, належить Ользі Панчук та ТзОВ Західні будівельні інвестиції. Останню контролюють Любомира Буля та Петро Федишин. Західні будівельні інвестиції, за інформацією zahid.net, будує дві багатоповерхівки на вул. Перфецького та планує забудувати територію колишнього мотозаводу.
Історична цінність Львова
Львівський ринок нерухомості приваблює девелоперів, хоч поки він і не повернувся на довоєнний рівень. За даними ЛУН, на лютий 2022 року у Львові і області зводилось 172 ЖК, на жовтень 2024 року — 154.
У 2021 році у Львові було введено в експлуатацію 1,2 млн кв м житла, у 2022-му — 720, 5 тис. кв м, а вже у 2023-му — 769, 5 тис. кв м житла. Даних за 2024 рік ще немає, але за перші два квартали у Львівському районі області було прийнято 304,9 тис. кв м, що на 15% більше порівняно із аналогічним періодом минулого року.
До повномасштабного вторгнення Львівський регіон входив у топ-3 найцікавіших для забудовників, насамперед завдяки платоспроможному попиту, розповідає бренд- та бізнес-директор ЛУН Денис Суділковський. Значна кількість людей бачили своє майбутнє у Львові та агломерації і були готові вкладати власні кошти у житло для себе чи для своїх дітей. Кількість університетів також позитивно вплинула на розвиток ринку, бо молоде покоління і після диплому зазвичай залишається в регіоні, де проводить навчання. З початком великої війни до економічних чинників додалися і безпекові аспекти.
«Цікаво, що ключовим фактором розвитку будівництва у Львові нині є не тільки внутрішні переселенці — їх частка зараз у продажах загалом становить менше 10%, — помітно менший відсоток людей виїхали до ЄС і не повернулися у порівнянні з Києвом. — Каже Суділковський. — Така відносна економічна, безпекова стабільність та передбачуваність приваблює забудовників з інших регіонів розглядати Львів місцем для їх майбутніх обʼєктів».
Коментарі