Гройсман анонсував революцію на земельному ринку

З середини жовтня всі комерційні земельні ділянки продаватимуться виключно через аукціони, повідомив віце-прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Також Гройсман має намір відкрити Земельний кадастр, що дозволить всім бажаючим бачити реальних власників земельних ділянок. На думку віце-прем'єра, такі заходи дозволять значно знизити корупцію при продажу земельних ділянок.

Нагадаємо, що Державне агентство земельних ресурсів у вересні перейшло в підпорядкування Міністерству регіонального розвитку і ЖКГ, яке очолює Гройсман.

Ми поцікавилася у юристів, що може перешкодити Гройсману довести розпочату реформу до логічного кінця. (Відкриття земкадастру може суперечити Закону "Про захист персональних даних".)

Сергій Кримчак, депутат Київради:

- Кадастр може і повинен бути відкритий. За даними юросіб взагалі не бачу проблеми і солідарний з Гройсманом, а ось по фізичних особах не впевнений, що всі люди з розумінням поставляться до розкриття інформації про себе в повному обсязі. Багато в цьому випадку ризикують стати жертвами тиску. Тому у випадку з фізичними особами я б не відкривав всі особисті дані, але вичерпні відомості про ділянку однозначно мають бути: категорія, площа, цільове призначення, фактичне використання, прив'язка до Генерального плану та інше.

Я підтримую ідею, що земля повинна продаватися тільки на відкритих аукціонах. Погано тільки те, що шлях до проведення торгів займає не менше року. Припустимо, я підприємець, знайшов ділянку для комерційної діяльності. Нижче наведено порядок дій і реальні терміни реакції держорганів.

1. Звертаюся до Київради. Чекаю відповіді до 15 днів.

2. У разі позитивного рішення Департамент земельних ресурсів КМДА готує проект рішення про включення ділянки до переліку ділянок, що підлягають продажу на аукціоні. Терміни: місяць-півтора проект буде проходити комісії Київради, через 14 днів після цього буде включений до порядку денного на голосування і через два тижні після голосування остаточно випустили і по розсилці потрапить в Департамент земельних ресурсів КМДА для виконання! Тобто два - два з половиною місяці.

3. Тільки за умови виділення коштів з бюджету починається тендерна процедура закупівлі послуг з розробки проекту землевідведення, незалежну оцінку, процедурою. Це не менше трьох-чотирьох місяців.

4. Після розробляється проект (ще місяць), передається на погодження до Департаменту архітектури та територіальний орган по земельних ресурсах (за законом проект в кожному з них знаходиться по 10 днів, в реальності - до місяця). Разом півтора-три місяці.

5. Після цього узгоджений проект здається в Державний земельний кадастр для реєстрації земельної ділянки як об'єкту правовідносин. Далі проводиться оцінка (20-30 днів), потім підготовка проекту рішення Департаментом земельних ресурсів та винесення на розгляд сесії (це ще півтора місяці в кращому випадку), потім випуск рішення (ще 14 днів). Тобто ще три місяці.

6. Підготовка лота до самого аукціону (ще місяць). І тільки тепер відбудуться торги, після чого буде підписано договір купівлі-продажу і документи про реєстрацію права власності.

Разом від початку до кінця процедури - мінімум рік!

Ось і виходить, що через термінів покупці відразу ж розбігаються і швидше куплять землю на вторинному ринку, ніж на аукціоні, тим більше що ринкова експертна ціна далеко не низька і не кожен здатний брати участь в таких торгах.

Тому я наполягаю, щоб і право оренди землі можна було продавати на відкритих торгах, коли торгуються більшою ставкою оренди для міста і в підсумку виходить велика вигода, ніж від скороминущої продажу!

Ростислав Кравець, старший партнер юридичної компанії Кравець та Партнери:

- Я оцінюю цю ініціативу позитивно. Що стосується захисту персональних даних, не бачу тут жодних порушень чи протиріч. Те, що будуть відкриті дані про те, кому належать ділянки, стане, з одного боку, величезним ударом по корупції (не буде сенсу красти гроші, оскільки їх стане нікуди вкладати), з іншого - значно спростить саму процедуру реалізації земель, а також збільшить надходження до бюджету, оскільки вже не буде "сірих" і "чорних" схем реалізації ділянок на закритих торгах за мінімальну вартість на користь держави. Будуть встановлені реальні ринкові ціни.

У багатьох розвинених країнах світу подібні дані відкриті і завжди є можливість прийти в будь-який реєстр і уточнити, кому належить ця земельна ділянка, а не здійснювати якісь акробатичні трюки, щоб знайти власника. Можливо, знадобиться внести відповідні поправки в цей закон (захисту персональних даних. - Ред.), Щоб дане питання не було спірним. Але в цілому ніякого збитку персональних даних наноситися не буде, як і у випадку з реєстрами прав на нерухоме майно. Це абсолютно нормальна практика для цивілізованого суспільства.

У нас давним-давно закінчилися 1990-ті, і якщо хтось поза правовим полем здійснює на когось тиск, то правоохоронні органи більш-менш успішно навчилися з цим боротися. Якщо ж говорити про тиск з боку держави, адміністративному тиску, то ми всі чудово знаємо, що ті особи, які здійснюють такий тиск, і так мають доступ до цих даних.

Наталія Доценко-Білоус, старший юрист, радник юридичної фірми Василь Кісіль і Партнери:

- Відкриття даних Земельного кадастру в будь-якому випадку буде обмежуватися дією Закону України "Про захист персональних даних", коли інформація про той чи інший земельній ділянці максимально знеособлена і подана приблизно по типу публічної кадастрової карти (межі земельної ділянки, кадастровий номер, форма власності, призначення , площа). Власне, частково подібні дані вже відкриті. У практиці країн ЄС майже немає подібного досвіду оприлюднення даних, сусід сусіда може не знати, вся інформація про права власності максимально конфіденційна і надається за запитом тільки в разі відкритого кримінального провадження стосовно власника або орендаря.

З позитивних прикладів повністю відкритих реєстрів та кадастрів сьогодні модно приводити Грузію, де максимум інформації про орендарів і власників відкрито громадськості.

Але у нас я вважаю такий крок передчасним. Така відкритість прийнятна і виправдана тільки для максимально цивілізованого суспільства, чого, на жаль, поки не скажеш про українське суспільство. В Україні подібна ініціатива може привести до багаторазового зростання ризику тиску на осіб, які володіють активами.

Смислове навантаження у цієї ініціативи, на мій погляд, дуже слабка і значно нижче глобальних витрат на розробку і впровадження відкритого електронного кадастру та постійне підтримання цілого ряду функцій цієї системи. Тут є сенс порівняти ефект на виході від подібної ініціативи з сумарними витратами коштів та інших ресурсів і зробити відповідні висновки про те, чи є зараз реальна необхідність в таких витратах.
www.zagorodna.com