Значна частина гуртожитків ще в 90-х була приватизована разом з підприємствами, в комплексах яких вони входили. Інша ж залишилася на балансі держави. У той же час, щоб жителі отримали право на приватизацію кімнат, відповідно до закону гуртожитку потрібно передати у власність об'єднаних територіальних громад (ЗТВ).
Однак зробити це можна тільки компенсувавши втрати нинішнім власникам. Крім того, сьогодні в незадовільному стані залишається інфраструктура гуртожитків - без капітального ремонту її подальше удосконалення буде покладено на плечі мешканців.
З метою усунути вищезгадані проблеми 5 листопада Кабмін подав до Верховної Ради розроблений Мінрегіоном законопроект №4325 про загальнодержавну програму на 2021 рік за передачу гуртожитків у власність ОТО, яким передбачається фінансування необхідних для цього заходів в розмірі 1,271 млрд грн з місцевого та державного бюджетів.
З 1,271 млрд грн, передбачених програмою, велика частина (1 млрд 027 млн) виділена на оновлення документації і ремонтні роботи - дані витрати, згідно з проектом закону, повинні повністю взяти на себе місцева влада.
Вони включають оновлення документацій гуртожитків (комплексів або їх частин), визначення їх прибудинкових територій, капітальний ремонт прибудинкових територій і будівель, в тому числі ремонт дахів, внутрішньобудинкових мереж тепло- і водопостачання, водовідведення, електромереж та ліфтів. Сума заходів розрахована виходячи із загальної площі всіх гуртожитків (1,141 млн м2). На ремонт одного квадратного метра планується витратити 900 грн.
Разом:
507 млн. Грн піде на 271 гуртожиток, які перебувають в держвласності;
519,8 млн. Грн - на ремонт і оновлення документації 219 гуртожитків, які перебувають у власності комунальних підприємств.
Всього планується підготувати до передачі в ОТО і вдосконалити 490 гуртожитків. Вони знаходяться практично в кожній з областей України. 71 з них - в Києві (28 у державній власності, 43 - в статутних фондах підприємств), але найбільше число - в Харківській області (72 гуртожитки, з яких 44 в держвласності, 28 - у приватній).
Також значна кількість включених в програму гуртожитків розміщується в Запорізькій (49, в держвласності 16, у приватній - 33), Одеській (51, все належать державі) і Полтавській (41, з яких у держави 27, у підприємств - 14) областях. Точні обсяги коштів на кожну область вказані в додатку №2, прикріплених до проекту закону.
Решта 244,7 млн грн фінансування підуть на компенсацію комунальним підприємствам. Середня вартість компенсації таким чином становить 1 млн 117,5 тис. Грн ($ 39,4 тис.) на гуртожиток.
Такий обсяг коштів розрахований з вартості, в яку об'єкти були передані до статутних фондів підприємств. Сума при цьому зменшена на фізичний знос будівель і збільшена на витрати власників гуртожитків на попередні ремонтні роботи. Проектом враховується ймовірність наявності у держави частки в корпоративних правах підприємств - в такому випадку компенсація розраховується на пропорційній основі.
Наслідки
Влада визнає, що в короткостроковій перспективі (до 1 року) проект закону може погіршити житлові умови громадян, які проживають в гуртожитках на умовах надання їм ліжко-місця - реалізація проекту можлива тільки після розселення мешканців по окремих кімнатах.
Про невизначеності в застосуванні на практиці програми, двигуном якої, як і раніше, виступає закон 2017 року, говорять і експерти. Директор Недержавного експертного бюро (НЕП) Анатолій Топал відзначив, що чинний план приватизації не передбачає її для приміщень загального користування.
"Можна передати тільки кімнату, але що робити з кухнями, душовими, туалетами, коридорами? Існуюча система недосконала і застаріла", - констатує Топал, додаючи, що обслуговувати їх можна, створивши Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).
З іншого боку, передача житла можлива тільки за згодою балансоутримувача, в тому числі комунальних та приватних власників, яким за передачу будівель пропонується компенсація. Вона, як було вище зазначено, визначається виходячи з ряду факторів, але, як зауважив Анатолій Топал, не відповідає ринковій вартості ( "$ 39 тис. на підприємство - це ні про що").
Надалі, прогнозує директор НЕП Топал, приватизація кімнат може відкрити новий сегмент на ринку нерухомості, так як їх власники зможуть легально займатися продажем кімнат. З іншого боку, на думку Топала, держава таким кроком зможе скинути з себе частину "баласту" соціальних черг на поліпшення житла.
У будь-якому випадку умовою для реалізації програми залишається як добра воля нинішніх балансоутримувачів гуртожитків, так і територіальних громад і місцевих рад, які самі будуть приймати рішення про прийняття тих чи інших гуртожитків у власність, а також затверджувати відповідний список і графік.
"Реалізувати проект без згоди балансоутримувачів складно. З іншого боку, я не виключаю і початок судових процесів в разі, якщо громади не захочуть приймати на себе гуртожитку - якщо там інфраструктура буде в руїнах, то навіщо їм це потрібно? Однак, якщо проект буде реалізований так, як це прописано на папері (з ремонтом будівель і прибудинкових територій - прим. ред.), то це буде правильно і справедливо ", - висловив точку зору президент Асоціації фахівців з нерухомості (ріелторів) України Юрій Піта.
Відзначимо, що законопроект зобов'язує обласні адміністрації розробити програму передачі гуртожитків у власність територіальних громад протягом трьох місяців після набрання документом чинності.
www.zagorodna.com/uk
Коментарі