Чому закрилися торгові мережі Пакко і Вопак в 9 областях

Один з найбільших ритейлерів на заході країни — Пакко холдинг закрив всі свої магазини. Постачальники подали близько 500 позовів з вимогами повернути сотні мільйонів гривень, а вакантні майданчики швидко займають конкуренти. Великі торгові мережі на Західній Україні — Пакко і Вопак — закрилися. Про це розповіли НВ Бізнес три джерела — директори компаній-постачальників продуктів харчування. Сайти мереж і контактні номери телефонів магазинів компанії Пакко Холдинг не відповідають, а в судовому реєстрі — близько 500 позовів від постачальників. Магазини двох мереж довгий час трималися на плаву без додаткових інвестицій, але, очевидно, не впоралися з посиленням конкуренції.

З чого все почалося

Пакко Холдинг — волинська компанія, заснована в 1996 році. Спочатку підприємство займалося розфасовкою круп під ТМ «Хочу ще», а також дистрибуцією власної продукції і товарів інших виробників — Славутич, Світоч, Чумак та ін. Перші магазини центрів оптової торгівлі Пакко відкрилися на початку 2000-х в Рівному, а пізніше в Луцьку з’явилися супермаркети і «магазини біля дому» Вопак. Торгові точки користувалися популярністю у покупців — в них відкривалися власні пекарні, відділи кулінарії, кондитерські цехи. На піку свого розвитку Пакко Холдинг керував мережею з більш ніж 80 магазинів у дев’яти областях України.

Потім розвиток припинився. В кінці 2019 року мережа Вопак налічувала вже 56 магазинів, а Пакко — 10. Деякі з них працювали за франчайзингом, як, наприклад, в Ужгороді. У столиці Закарпаття зараз працює п’ять магазинів Вопак, і найближчим часом вони пройдуть ребрендинг у супермаркети Spar. Майданчиками інших торгових точок цікавляться конкуренти. Наприклад, на місці одного з магазинів Вопак у Рівному відкрився супермаркет Сільпо.

Великий боржник

Справи у Пакко Холдинг погіршувалися останні кілька років, розповідає інвестиційний банкір, який побажав залишитися неназваним. «Магазини мережі були переведені на самоокупність, інвестор не вкладав кошти в розвиток», — уточнює він. Останніми роками конкуренція на заході України справді посилювалася: свої магазини в цьому регіоні стали відкривати АТБ і Сільпо. Це один з найбільш перспективних регіонів для розвитку, з урахуванням воєнних дій на сході країни.

Власником мереж є кіпрський офшор Сі Бі Рітейл Інвестментс Паблік Лімітед — але інвестиційні банкіри, ритейлери і постачальники багато років пов’язують Пакко з ім'ям засновника аграрного холдингу Ukrlandfarming Олегом Бахматюком.

Олег Бахматюк вже кілька років перебуває в сфері уваги правоохоронних органів. У листопаді 2019 року НАБУ повідомило про підозру в заволодінні стабкредитом понад 10 особам, зокрема ексвласнику банку Олегу Бахматюку і голові правління Райффайзен Банку Аваль, колишньому першому заступнику голови НБУ Олександру Писаруку.

У жовтні 2014 року належний Бахматюку VAB Банк, який був віднесений до категорії проблемних банків, звернувся до НБУ з проханням надати йому стабілізаційний кредит під заставу нерухомого майна, раніше писав НВ Бізнес. Правління НБУ видало банку стабкредит у розмірі 1,2 млрд грн, а через 40 днів визнало VAB Банк неплатоспроможним. Стабкредит банк не повернув.

НАБУ проводило розслідування з жовтня 2016 року. За даними слідства, VAB Банк отримав кредит, не подавши всіх необхідних для цього документів. За версією НАБУ, вартість нерухомості, що передається в заставу Нацбанку, завищили майже в 25 разів шляхом складання підроблених звітів про оцінку. Олег Бахматюк був оголошений у розшук, а Офіс генпрокурора заявив про готовність направити до Австрії клопотання про екстрадицію бізнесмена.

Сам Бахматюк заперечував, що є власником або співвласником Пакко Холдингу.

У реєстрі судових рішень можна знайти близько 500 позовів від постачальників до компанії Гіппо (мережі Пакко і Вопак) на сотні мільйонів гривень. Наприклад, Глобинському комбінату (м'ясні вироби) мережі винні близько 3,6 млн грн, фірмі Дісна (імпортер алкогольних напоїв під ТМ Kartuli Vazi, Sarajishvili та ін.) — 617 тис. грн, а молочній компанії Галичина — 4,7 млн грн.

«Як показує досвід, повернути борги за поставлену продукцію практично нереально», — говорить операційний директор компанії з випуску кондитерських виробів під ТМ Delicia Юрій Євенко. Практично всі мережі в Україні, які продаються або закриваються, не розплачуються з постачальниками. Майна мережі — торгівельного обладнання та залишків, як правило, не вистачає для оплати всіх боргів.

nv.ua/