• {{ item.product_type }}

    {{ item.brand_name }}

    {{ item.product_name }}

    {{ item.old_price }} грн/кв.м

  • Список повідомлень порожній

Чи потрібні ріелтори суспільству?

Читать статью на русском

Статті без теми

Україна

18.12.2010

Чи потрібні ріелтори суспільству? фото
Рієлтору доводиться працювати 12 годин на добу і, якщо це необхідно, виходити на роботу навіть пізно ввечері.
Читайте також: Щільна забудова новими ЖК та ТРЦ, нестійкий ґрунт: причини підтоплення метро у Києві

Він має розбиратися не лише в нерухомості, а ще й у піарі, юриспруденції, психології, комунальних тарифах, досконально знати місто, особливості його торгових та житлових кварталів та знати останні новини про життя політиків. З собою йому необхідно носити сумку-офіс, в яку міститься кілька мобільних телефонів і, як мінімум, дві записники. І виглядати при цьому він повинен бездоганно, з усмішкою на обличчі.

Такі висновки наш кореспондент зробив після одного дня, проведеного із ріелтором одного із столичних агентств нерухомості. До речі, провести цей день, працюючи в «неруху», спонукали нас наші читачі, які стверджують, що рієлтори – це дармоїди, які не потрібні нашій країні. Ось ми й вирішили перевірити, чим вони займаються на своїх робочих місцях.

Робота, яка на перший погляд видається «дармовою», насправді дуже клопітка, потребує багато знань не лише професійних, а й специфічних. Це не офісне протирання штанів, а гонитва за шматком хліба в буквальному значенні слова. Для цієї роботи потрібно бути фізично витривалим та психологічно стійким. Кожен ріелтор знає, що розраховувати йому слід лише за свої сили.

На перше завдання ми пішли з Іриною, яка працює у сфері нерухомості вже понад п'ять років. Я – новачок, вона – професіонал із хваткою. Мій ранок розпочався з чашки чаю і напівдрім в метро. Вона встигла до роботи сходити до спортзалу і вже о 9-й ранку провести перегляд.

«Перегляд» – у ріелторів так називається зустріч, на яку приходять «клієнти» та «господарі», щоб познайомитися один з одним, оглянути нерухомість для оренди чи продажу та обговорити всі питання, що хвилюють.

11.00 – наступний перегляд. Офісне приміщення на Позняках. Погода мерзенна, орендарі спізнюються на 10 хвилин, доводиться на них чекати – і нам, і господині приміщення. Під'їжджає «Мерседес», з нього виходять двоє чоловіків, коротке знайомство, побіжний погляд на приміщення і через 30 секунд потенційні орендарі віддаляються, залишивши після себе лише їдкий запах дорогих парфумів. Їм вистачило одного зверхнього погляду, щоби показати, що приміщення їм не підходить. Але ріелторові ніколи ображатись, йому треба в дорогу, борознити простори київської нерухомості.

12.00 – рієлтор може собі дозволити філіжанку чаю в офісі. Перегляд сайтів нерухомості, моніторинг сайтів конкурентів. Обговорення останніх новин, розміщення оголошень про нерухомість, що здається-продається та, звичайно ж, телефонні дзвінки. Але розслаблятися ніколи, вже час бігти.

13:30 – перегляд офісного приміщення на Печерському. Опен-спейс (відкритий простір) 150 грн. за квадратний метр. На перегляд прийшла жінка, яка шукає приміщення для зачиненого виставкового залу. Уточнює нюанси щодо оплати, розпитує про тарифи на комунальні послуги, робить фотографії, щоб показати своєму директору. Видаляється, обіцяючи: «я відзначу ваше приміщення як один із найкращих варіантів». Ми її проводжаємо, але не йдемо, бо на підході наступний бажаючий винайняти це приміщення. «Я здам цей офіс до кінця тижня», – каже Ірина.

14:10 – свататися до нашого офісу завітали молоді люди. Вони хочуть організувати тут тренінговий центр. «Хлопці непогані», але видно, що грошей у них мало. Подискутувавши з Іриною щодо ціни, вони розуміють, що знижку до 100 гривень за квадратний метр їм ніхто не зробить.

Ріелтор м'яко, але наполегливо відстоює «своє» – ціну знижувати не можна і цей офіс того вартий. Переговори пройшли швидко, мабуть, з цими клієнтами ми бачилися вперше та востаннє. Можемо вирушити в офіс, який розташований неподалік.

14:40 – кава-брейк, ділові переговори по телефону, відправка пошти та інші «паперові» справи. А я поки що знайомлюся з офісом, в якому мешкають гуру нерухомості. Будівля ще «совдепівського загартування», скромний офіс, кілька столів. Ріелторам зараз також доводиться заощаджувати. Це пов'язано з тією ж кризою, застоєм на ринку нерухомості, та й клієнти стали вибагливішими.

Директор компанії Людмила Сільченко стверджує, що її підопічні фанати своєї справи та з ринку нерухомості не збираються йти, навіть незважаючи на фінансові труднощі. У багатьох співробітників компанії бурхливе минуле роботи в піарі, юриспруденції.

Починаємо дискусію на тему «а навіщо потрібні рієлтори». Людмила погоджується з гнівом обурених, які нарікають на роботу ріелторів. На її думку, це пов'язано з тим, що на ринку багато некомпетентних аматорів. «На ринку нерухомості багато непрофесіоналів, які виконують свою роботу неякісно, а ще є компанії, які працюють із клієнтами на жорстких умовах.

Після роботи з ними природно залишиться одне розчарування та погані рекомендації», - зазначає вона. Ілюстрація сказаного не забарилася, до Людмили на співбесіду приходить молода дівчина. Хоче влаштуватися працювати рієлтором. Але досвіду роботи, ні мотивації немає. До цього вона працювала офіціанткою і ось вирішила податись у нерухомість, за «легкими» грошима.

15:30 – нам час на наступний перегляд. Як це не дивно, того ж приміщення. «Зараз небувале пожвавлення на ринку нерухомості, начебто на Новий рік усі хочуть осісти у нових приміщеннях», - зазначає Ірина. Чергового клієнта чекаємо на 20 хвилин, він спізнюється. Вже прийшов і господар помешкання, і брокер потенційного орендаря. Нам доводиться обговорювати новий Податковий кодекс, лаяти окремих політиків та владу загалом.

Зрештою приходить наш клієнт – корейський підприємець. Він оглядає приміщення скрупульозно. Його цікавить все – аж до того, яка вода тече у кранах та на який бік виходять вікна. Огляд закінчується, і кореєць йде, несучи із собою чергову надію. Чесно кажучи, по ньому було важко зрозуміти, чи сподобався йому офіс чи ні.

17:00 – ділові переговори з клієнтом щодо укладення договору про купівлю-продаж. Ріелтору необхідно знати всі тонкощі та можливі хитрощі. І в той же час потрібно порозумітися і з продавцем, і з покупцем. Від закінчення переговорів залежить власне заробіток. «Бує три місяці сидиш без угод і грошей, і вже хочеться все кинути.

Але потім опеньків настає пожвавлення, зустрічі, перегляди, і ти вже відмовляєшся від цієї ідеї. Насправді тому, хто не має фінансової підтримки, і хто годує себе сам, тому важко протриматися на цій роботі, місяцями просиджуючи без грошей», - каже Ірина.

18:00 – перегляд квартири. Зазвичай житлову нерухомість починають переглядати наприкінці робочого дня, тому ріелтору потрібно бути готовим до ненормованого робочого графіка, підлаштовуватись під клієнта. Поки ми переглядаємо квартиру, дзвонять такі охочі подивитися ці самі «апартаменти».

21.00 – ще один перегляд, який організував експромт. Клієнт дзвонить – кидаєш усе та їдеш до нього на зустріч. Для цього ріелтор повинен мати усі дані при собі – блокнот із усіма контактами, мобільний телефон. А ще він має вміти одночасно говорити телефоном, записувати інформацію в записник, вести переговори та пити каву. Все життя на ходу.

Однак це лише вершина айсберга, яку можна було побачити за день. Як пояснили в агентстві, щодня у них не схожий і ніколи не знаєш, що буде завтра. Однак Ірина налаштована позитивно, вона стверджує, що нерухомість продається і продаватиметься. І її професія потрібна – впевнена дівчина. «Насправді роботу ріелтора бачить лише орендодавець, який висуває вимоги.

Крім того, зайнятим людям, у яких свій бізнес, своя робота, ніколи займатися пошуком житла або приміщення для офісу, все це звалюється на плечі ріелтора, він повинен вести переговори, їздити містом і шукати відповідне приміщення. Окрема робота розпочинається під час оформлення угоди, довідки у БТІ та інші папери – усім цим займається рієлтор», - розповідає Ірина.

Звісно, ріелтори завжди розповідатимуть про важливість та незамінність своєї професії – основного джерела їхнього заробітку. Проте існує безліч «нюансів», пов'язаних із діяльністю агентів з нерухомості в Україні. Раніше «Багент» писав про проблеми, які можуть виникнути у ріелторів у разі ухвалення Закону «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом».

У разі його ухвалення агентства нерухомості можуть «піти в тінь». І, звичайно ж, не варто забувати про «чорні рієлтори». Усі ці проблеми пов'язані з відсутністю належного регулювання на законодавчому рівні діяльності агентств нерухомості в Україні.

https://www.zagorodna.com/uk

Теги:

нерухомість

Коментарі

До цієї новини немає коментарів

Читайте також

Используя сервисы Zagorodna.com, вы соглашаетесь с Политикой использования файлов cookie. Мы используем файлы cookie, необходимые для аналитики, персонализации и рекламы.