Таращанський район - район на півдні Київської області





Районні центри Київської області та міста обласного підпорядкування | Інформація про районні центри
Таращанський район розташований у південній частині Київської області. Як адміністративна одиниця був утворений в 1923 році.

Район межує на заході зі Ставищенським та Білоцерківським районами. На півночі з Рокитнянським, на сході з Богуславським районом і на півдні з Лисянським районом Черкаської області.

Відстань до м. Києва 115 км. до автостради Київ-Одеса – 30 км., до найближчого аеропорту м.Бориспіль 156 км.

Територія району складає 75,8 тис.га., водні ресурси – 2 тис.га.. Район розташований у зоні лісостепу, залісено 34% території району. Природні ресурси – глина, будівельні піски.

Чисельність постійного населення Таращанського району становить 31973 особи, з них чоловіки 14751, жінки 17222 особи.

Центр району – місто Тараща, розміщене в лісистій місцевості вздовж річок Котлуй та Глибочиця, що впадають в річку Рось.

Кількатисячолітню історію має Таращанський район. Витоки її лежать у часах Скіфської держави, про що говорять древні кургани біля сіл Бовкун, Чернин. Кирдани. Неабияку наукову і культурну цінність становлять археологічні знахідки – кіммерійський клепаний бронзовий казан та бронзова сокира доби пізньої бронзи. Численними є памняхівської, пеньківської культур, ранньодержавного утворення Київської Русі. На території села Ківшовата знайдено два кургани скіфських часів – Безіменники та Подолянка (У-ІУ ст. до н.е.)Таращанський район

Історія сіл Ківшовати, Станишівки, Буда-Кошеватської тісно пов’язана з історією Козаччини.

У найближчій до наших днів минувшині, край був центром адміністративних утворень Речі Посполитої та Російської імперії. В 1722 році Тараща отримала привілеї містечка, а 1791 році Магдебурське право. У 1800 році повітовий центр перенесено із П’ятигір у Таращу і перейменовано у Таращанський.

Перший повітовий з’їзд Рад відбувся у лютому 1918 року в м. Таращі. А вже в березні проведено мобілізацію до партизанського загону, який брав участь у партизанському русі і в червні переріс у найбільше на Україні Таращанське повстання, загони якого склали ядро легендарного Таращанського полку.

Промисловість і комунальне господарство району в наслідок війни і інтервенції були зруйновані.

У 1930 році в Таращі організовано першу в Білоцерківському окрузі МТС. В 1929-1930 роках виникли промартілі „Більшовицька праця”, „Швейкоп”, та сільськогосподарські артілі в усіх селах району.

В 1932-1933 роках чорною косою пройшов по району голодомор. За даними Державного архіву Київської області та свідчень очевидців тих страшних подій в районі голодною смертю померло понад 10 тисяч жителів. Найбільше людей померло у селах Чапаєвка, Лісовичі, Северинівна, Велика Березянка.

Мужньо відстоювали таращанці рідну землю у борні з ворогом у період Великої Вітчизняної війни. Тисячі їх воювали на фронтах, більше 700 жителів взяли участь у партизанському русі та підпільній роботі проти німецько-фашистських загарбників. За мужність і героїзм понад 7 тис. воїнів-таращанців удостоєні нагород, 4 - стали Героями Радянського Союзу – Вернигора П.Л. (м.Тараща), Навроцький М.К. (м.Тараща), Пилипченко Д.О. (м. Тараща), Штельмах Д.Л. ( В.Вовнянка ), 2 – повними кавалерами ордена Слави.

Земля Таращанська з прадавніх часів була краєм, що народжував невтомних трудівників та воїнів звитяжців. Тут щедро врожаяться хліб і любов, добро і пісні, легенди і перекази. Із Таращанського краю родом багато талановитих, працьовитих, знаних в Україні та за її межами людей: Президент Академії наук СРСР, тричі герой Соціалістичної праці А. Александров, генерал армії Української Народної Республіки В.Сікевич, знаменитий конструктор авіадвигунів А.Люлька, Голова Верховної Ради України кількох скликань О.Мороз, доктор істоичних наук В.Жебокрицький. Кілька років у Таращі жив і творив відомий композитор М.Лисенко та інші.

На Таращанщині збереглося чимало пам’яток історії та мистецтва: каланча пожежного депо (середина ХІХ ст. М. Тараща), Костел ( кінець ХІХ ст. М.Тараща), церква Олександра Невського (1748р. с.Дубівка) та інші.

Сьогодні на території району працюють 6 промислових підприємств, 63 сільськогосподарських агроформувань різних форм власності, за якими закріплено 41912 га сільськогосподарських угідь з яких площа орної землі – 40547 га. Господарства спеціалізуються на вирощуванні зернових та кормових культур. Галузь тваринництва – мясо-молочного напрямку. Серед тих, що найбільшефективно працюють: СП „Дубівське” та „Петрівське” ці господарства діють, як єдиний господарський механізм на основі прогресивних технологій підготовки грунту, ретельного обробітку посівів та догляду за рослинами, тому і вирощують одні з найвищих у районі врожаї сільськогосподарських культур. Тут у відмінному стані поля, на машинних дворах – потужна і сучасна техніка, на тваринницьких фермах – високопродуктивне доглянуте поголів’я худоби. Все це переконує у тому, що успіх даних господарств неможливий без талановитих, умілих організаторів виробництва. Саме таким є засновник і керівник М.Фурдичка, депутат Київської обласної ради, нагороджений у 2002 році орденом „За заслуги” третього ступеня.

Надається підтримка розвитку малого бізнесу та об’єктів ринкової інфраструктури – працюють 84 малих підприємства, 7 банківських установ. Індивідуальною підприємницькою діяльністю займається 1339 чоловік.

Заклади освіти налічують 13 шкіл, 12 НВК, 1 гімназію „Ерудит”, спеціальна школа-інтернат, дитячий будинок змішаного типу “Надія”. До позашкільних закладів освіти належать Таращанська дитяча музична школа, районний центр творчості дітей та юнацтва „Веселка”, дитячо-юнацька спортивна школа та станція юних натуралістів. Підтвердженням високого рівня роботи позашкільних закладів є перемоги їх вихованців в обласних фестивалях та конкурсах „З народного джерела”, „Калиновий дзвін”, „Дебют” та інших.

Гордістю району є Таращанський агротехнічний коледж ім. Героя Радянського Союзу О.Шевченка. Цей заклад постійно утримує високі рейтинги в освітянському світі, дає міцні знання понад 1,5 тисячі студентів, які навчаються за спеціальностями „Механізація сільського господарства”, „Електрифікація і автоматизація сільського господарства”, „Бухгалтерський облік”, „Правознавство”, „Організація виробництва (аграрний менеджмент)”, „Комерційна діяльність”.

Медичне обслуговування здійснює центральна районна лікарня, районна поліклініка, 2 дільничі лікарні, 4 амбулаторії, 25 фельдшерсько-акушерських пункти.

Мережа закладів культури району включає 29 будинків культури і клубів, 30 бібліотек ЦБС, історико-краєзнавчий музей, кінотеатр. 9 колективів художньої самодіяльності мають почесне звання „народний”. Добре знані в районі та за його межами самодіяльні гурти „Козацький курінь” РБК. Володар Гран-прі міжнародного фольклорного фестивалю „Словянское подворье” та богатьох обласних фестивалів та конкурсів, а також гурт „Козацькі розваги” Ківшоватського СБК.

Шанобливо ставлячись до минулого, зберігаючи та примножуючи попередні надбання. З надією та оптимізмом дивиться Таращанщина в майбутнє, адже таращанці – велика, працьовита, дружна родина. Наполеглива праця, сумління і мудрість кожного зробить наш рідний край квітучим, а таращанців – заможними і щасливими людьми.

zagoronda.com

НОВОБУДОВИ І ЖИТЛОВІ КОМПЛЕКСИ в Таращанському районі

КУПИТИ-ПРОДАТИ КВАРТИРУ, БУДИНОК, ДІЛЯНКУ В Таращанському районі
   
КОТЕДЖНІ МІСТЕЧКА в Таращанському районі

 
Увійти

Наша кнопка

Zagorodna
Яндекс.Метрика