Ставищенський район - район на південному заході Київської області





Районні центри Київської області та міста обласного підпорядкування | Інформація про районні центри
Ставищенський район - один із південних районів Київської області з адміністративним центром у смт Ставище. Територію району перетинають автомобільні шляхи: державного значення Київ - Одеса, обласного значення - в напрямку Тетієва, Володарки, Таращі.

На території району знаходяться 34 пам’ятки археології, в тому числі:

19 поселень періоду ІІ – І тис. до н.е. – VII ст. н.е.; доба середньої бронзи, скіфський час, доба черняхівської та пеньківської культур, 2 кургани в селах Гостра Могила та Попружна

( ІІІ тис. до н е. – І тис. н.е. ), 13 курганних груп ( ІІІ тис. до н.е. – І тис. н.е. ).

Ставищенщина має давню історію. Про це свідчать знахідки знарядь праці періоду неоліту (VI-IV тис. до н.е.), а численні кургани, курганні групи розповідають про культуру та життєдіяльність в давньоруські часи.

За часів Київської Русі поряд із слов’янами тут проживали племена тюрків, берендеїв, чорних клобуків, які охороняли південні рубежі Київської держави.

В літописах ІХ-ХШ ст. згадується найдавніші поселення району, на території яких знаходяться сучасні села Торчиця, Винарівка, Стрижавка.

На початку XVI ст. на землях, які належали польському королеві Сігізмунду І (1507-1548), існувало місто Любомир. З грамот польського короля відомо, що місто було пограбоване кримськими татарами (можливо Менглі - Гіреєм в 1482р.) і довгий час залишалося безлюдним. Згодом місто почали заселяти і відтоді воно дістало сучасне найменування.

Ставище розташоване на березі річки Гнилий Тікич, поблизу його витоків. Місто здавна славилося великою кількістю води, адже через велику кількість ставів або ставищ, яких на 20 верств було 100 і отримало назву Ставище. На Україні “став”, “стависько”, “ставище” означає не тільки невеликі загачувані озера, а й місця, де вони раніше знаходилися.

Перша письмова згадка про існування селища Ставище датується початком Х\/ІІ ст. В 1635 році Ставищенський районСтавище згадується вже як містечко, яке мало оборонні укріплення та військовий гарнізон.

Доба козаччини справила великий вплив на життя Київщини. Перші козацькі виступи в Україні проти польського засилля не обминули і нашу землю. Повстання Криштофа Косинського 1595 року, Северина Наливайка 1594 та 1596 років, які підняли визвольний дух народу і пізніш вилились у козацько-селянську визвольну війну 1648-1657 років під проводом Богдана Хмельницького проти польського гніту. Центром цих подій стали міста сучасної Київщини, серед них і сотенне містечко Ставище, яке неодноразово відвідував сам Богдан Хмельницький, збираючи тут військо та обози.. За народними переказами, у с. Сухий Яр побував Іван Гонта, а криниця, викопана ним, існує сьогодні і зветься Гостиною.

Роз’єднання в 1659 році на дві частини – Лівобережжя (лояльне до Москви) та Правобережжя (де були пропольські настрої) - ще більше погіршило життя українців, що спричинило повстання Семена Палія 1702-1704 років та повстання 1768 р., відоме під назвою “Коліївщина” під керівництвом Максима Залізняка, Івана Гонти та Якова Швачки.

У 1750 році в районі діяв загін гайдамацького ватажка М. Теслі. Польський сейм у 1774 році передав Ставище у володіння коронному гетьману К. Браницькому. Після воз’єднання Правобережної України з Лівобережною у складі Росії Ставищенський край ввійшов до Таращанського повіту Київської губернії. Малоземелля спричинило до селянських виступів, які особливого розмаху набули в роки Кримської війни під час Київської козаччини 1855р.

У важких трудах і грізних ратях століття за століттям проживав наш край – вікодавня Київська земля. Свій слід залишила на цій землі й новітня історія. Важким і жертовним випало їй і ХХ століття. Тут відбувалися активні селянські виступи проти свавілля Браницьких в першому десятилітті ХХ ст., масова мобілізації на фронти Першої світової війни 1914-1916 рр., бурхливі події Громадянської війни, коли за період 1918-1920 рр. влада змінювалася чотири рази, акції непокори проти свавілля поміщиків та російського царизму в цілому.

Під час адмінстративно-територіальної реформи 1923 року 7 березня було утворено Ставищенський район.

Від тоді розпочався його часовий відлік життя і діяльності. Багато випробувань випало на його долю .

Згубно позначилася на економічному становищі жителів ставищенщини масова колективізація 1927-1932 років та штучний голодомор 1932 –33 років, який забрав життя майже 20% жителів району. Великих збитків завдали району розкуркулення та репресії 1937-1938 рр., в результаті яких сотні жителів було розкуркулено і репресовано.

Трагедією для жителів Ставищенської землі стала Велика Вітчизняна війна. Більше 5 тис. жителів Ставищенщини з перших днів війни пішли на фронт, 3939 чоловік не повернулися з війни. В роки війни на території району діяв партизанський загін ім. Чкалова. Ставищенщина виховала 4-х Героїв Радянського Союзу, які були удостоєні цього високого звання за участь у Великій Вітчизняній війні: Олександра Степановича Паланського, Галину Іванівну Джунківську, Олексія Гордійовича Фесенка, Юрія Головатого. Довгий час після Великої Вітчизняної війни в с. Розкішна проживав Герой Радянського Союзу Василь Никифорович Завгородній.

В січні 1944 року на території району ( в с. Бесідка) була сформована 6-та танкова Армія, яка невдовзі отримала звання "Гвардійська”. Командувачем Армії було призначено генерал-лейтенанта, Героя Радянського Союзу Андрія Григоровича Кравченка, ім’я якого носить одна із вулиць нашого райцентру.

За час фашистського “господарювання” в районі було знищено та вивезено в Німеччину 100 тракторів, 90 автомобілів, 72 комбайни, інших с/г машин 6 тис. одиниць, різного поголів’я худоби 38 тис. голів, різної птиці 41 тис.голів, зерна та продуктів понад 15 тис. тон. Знищено фруктових дерев на площі 544 га. Загальна сума збитків по району склала 683 млн. крб. За даними Київського обласного державного архіву під час окупації із Ставищенського району було вивезено на примусові роботи до Німеччини 2449 чоловік, розстріляно 224 людини.

Зруйноване господарство відбудовувало повоєнне покоління.

З перших днів визволення Ставищенської землі жителі з величезним ентузіазмом взялися за відбудову народного господарства та надавали допомогу Червоній Армії. У 1944 році робітники, службовці та селяни району перерахували на потреби армії 2 млн. 662 тис. крб., аналогічне перерахування було і в 1945 році.

Напередодні нового 1945 року, перед першою річницею визволення від фашистських загарбників Ставищанського району, юнаки-допризивники 1926-1927 рр. народження проходили військовий всеобуч при райвійськкоматі. Молодь прийняла рішення зібрати серед допризивників кошти на будівництво персонального літака. Зібрано було 39927 крб. Цей літак був побудований на одному з авіазаводів і переданий військам Першого Українського фронту, які визволяли Ставищенський край.

У 1944 році почали випускати продукцію маслозаводу, промартіль “Нове життя”, ряд цехів харчокомбінату. Велика робота була здійснена щодо відбудови та налагодження роботи МТС, підготовлено 97 трактористів.

Перший післявоєнний врожай було зібрано вчасно та без втрат, хоча більшість робіт довелося виконувати вручну. Трудівники за короткий проміжок часу підняли з руїн та відновили роботу всіх колгоспів району. Їх у 1947 році нараховувалось 54.

Запрацювала освітня система, галузь культури та медицини району. У 1948 році 1643 юнаків та дівчат здобули семирічну освіту, з них – 428 продовжили навчання у технікумах і вищих навчальних закладах. Було відкрито вечірні школи для трудової молоді. На Ставищенщині відкривались бібліотеки, деякі села придбали стаціонарні кіноустановки.

13 березня 1954 року виїхала перша група молоді на освоєння нових цілинних земель.

В 60-х роках район ліквідовували, але знову відроджували.

Валикі перспективи відкрилися перед районом у зв’язку з трансформацією економічної системи..

На території району працює 5 промислових підприємств (із них 4 відкриті акціонерні товариства та одне приватне підприємство) з річним обсягом виробництва близько 4 мільйонів гривень.Основні види продукції, що виробляються на підприємствах району – масло тваринне, казеїн, цільномолочна продукція, горілчані вироби, олія, крупи, борошно, а також цегла керамічна, комплектуючі прилади.

Виробництвом сільськогосподарської продукції займаються 11 велико товарних сільськогосподарських підприємств, 8 – мало товарних, 87 селянсько-фермерських господарств, 333 одноосібників та 12,5 тисяч присадибних господарств.

Основний вид діяльності сільськогосподарських підприємств – це вирощування зернових та технічних культур, в т. ч. цукрових буряків, а також картоплі, овочів, кормових культур, заняття тваринництвом, садівництвом та іншими видами діяльності. По результатах роботи АПК район щорічно входить в десятку, а по деяких видах виробництва продукції – в п’ятірку серед кращих районів в області. Ось і цього, 2008 року селяни добилися значних показників. Якщо минулий рік через надскладні природні умови, засуху, був не зовсім благополучним, то цього року зібрано небувалі врожаї ранніх зернових культур. Так, валовий збір зерна вдвічі більший минулого року і становить більше 120 тис. тон. Середня врожайність ранніх зернових становить більше 50 ц/га, а врожайність озимої пшениці в окремих господарствах на окремих полях становить більше 100 ц / га.

В районі налічується 109 малих підприємств, чисельність працюючих на яких 636 чол. З року в рік змінюється напрямок розвитку малого підприємництва, розширяється перелік видів діяльності суб’єктів господарювання малого та середнього бізнесу, зокрема у галузі сільського господарства, транспорту та зв’язку. Станом на 1 січня 2008 року зареєстровано 323суб’єктів підприємницької діяльності юридичних осіб та 957 фізичних осіб. З початку 2008 року зареєстровано 14 юридичних та 206 фізичних осіб.

Транспортні перевезення здійснює одне спеціалізоване автотранспортне підприємство та 23 суб’єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Число господарств по району – 12407, кількість квартир з гуртожитками –895. Житловий фонд району становить 833 тис. м ². Середня забезпеченість житлом на одного мешканця району становить 33 кв. метрів

Рівень газифікації по району в середньому становить 70%. Із 30 населених пунктів підведено природний газ до 24 по яких: в 11 газифікацію завершено; в 12 рівень газифікації становить від 55% до 90 %; в селищі Ставище рівень газифікації – 98%. Із шести не газифікованих населених пунктів 5 малонаселених (з чисельністю населення до 100 чол.).

Газопостачанням в районі займається Ставищенська філія експлуатації газового господарства ВАТ “Київоблгаз”. На її обслуговуванні знаходиться 441,3 км підземних розподільчих газопроводів, дворових вводів – 218 км. Територією району проходить магістральний газопровід тиском 72 кг сили на см²., розміщені 2 великі газорозподільчі станції.

До складу району входять 22 сільських та одна селищна рада, що об'єднують 30 населених пунктів з районним центром у селищі міського типу Ставище, яке розташоване за 126 кілометрів від Києва.

Соціально - культурна сфера району - це 23 загальноосвітні школи (3459 учнів), 23 будинки культури і клуби, 26 бібліотек, дитяча школа мистецтв, народний краєзнавчий музей. Сфера охорони здоров’я - це центральна районна лікарня (на 170 ліжок) в селищі Ставище, дві дільничні лікарні, тубвідділення, дві медичні амбулаторії, 19 фельдшерсько-акушерських та 2 фельдшерських пункти.

Населення району налічує 25, 237 тисячі чоловік: Із них – 11, 178 тис. чоловіків та 14, 059 тис. жінок. 7,199 тисячі мешкають в селищі; 18,038 тисяч - в селах. Національний склад: українці, росіяни, білоруси, поляки, євреї, цигани, вірмени, буряти, молдавани, казахи, татари, узбеки, чуваші. Трудові ресурси становлять 11,53 тисяч працівників. У районі проживають 9,472 тис. пенсіонерів та 5,0 тисяч дітей. Трудовою діяльністю в районі охоплено 6,5 тис. чол..

В заказниках і гідрологічних парках, які є на території району, ростуть дерева і рослини, які занесені до Червоної Книги України. Місцевість здебільшого рівнинна, ґрунти переважно чорноземні і каштанові. Із корисних копалин на території району є запаси піску, торфу, глини, придатної для виробництва керамічної цегли та використання в гончарстві. В селі Торчиця є джерело мінеральної столової води.

Близьке розміщення населених пунктів району до автомагістралі Київ-Одеса дає можливість розвивати мережу готельного та кемпінгового господарства. Район привабливий для розвитку зеленого та сільського туризму, екскурсій по визначних історико – культурних місцях.

Район виховав багато видатних людей, які є його славою і гордістю. Серед них Зленко Анатолій Максимович, професійний дипломат, колишній міністр закордонних справ України.

Народився в смт Ставище Київської обл. Все своє життя присвятив дипломатичній роботі. Працюючи на високих відповідальних посадах, багато зробив для розвитку та зміцнення української незалежної держави в перші роки її становлення.,

Мельник Микола Миколайович, льотчик, Герой Радянського Союзу.

Народився в 1954 р. в смт. Ставище Київської обл. Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році. За самовідданість, мужність та героїзм, проявлений під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції Мельника Миколу Миколайовича було нагороджено найвищою нагородою, званням Героя Радянського Союзу. Мельник провів операцію "Голка" – 18-метрову сталеву трубку, начинену різною апаратурою необхідно було всадити в саме серце реактора. І йому це вдалося зробити.



Район розташований в південно-західній частині Київщини у межах Придніпровської височини правобережного Лісостепу України. Він межує на півдні з Жашківським районом Черкаської області; на заході - з Тетіївським, Володарським; на півночі - з Білоцерківським і на південному сході - з Таращанським районом Київської області. З півночі на південь територію району пересікають малі річки Торч та Тарган, із заходу на схід – Гнилий Тікич.

Не дивлячись на всі негаразди, які були в минулі роки в районі збережено об”єкти соціальної сфери. Надійно працюють заклади освіти, медицини, культури.

В цьому році (2008) район відсвяткував своє 85—річчя.

Населення району становить 25, 237 тисячі чоловік:

- чоловіків -11, 178 тисс. чол.

- жінок - 14, 059 тис. чол.

zagorodna.com
 

НОВОБУДОВИ І ЖИТЛОВІ КОМПЛЕКСИ В Ставищенському районі


КОТЕДЖНІ МІСТЕЧКА В Ставищенському районі
Увійти

Наша кнопка

Zagorodna
Яндекс.Метрика