• {{ item.product_type }}

    {{ item.brand_name }}

    {{ item.product_name }}

    {{ item.old_price }} грн/кв.м

  • Список повідомлень порожній

Переяслав-Хмельницький район - район на південному сході Київської області

Читать статью на русском

Районні центри Київської області та міста обласного підпорядкування

Картинка: Герб Переяслав-Хмельницького районуПереяслав - Хмельницький район – давня історична земля, яка знаходиться у східній частині Київської області, у межах Придніпровської низовини. У нинішніх межах Переяслав-Хмельницький район було утворено у 1923 році.

Переяслав-Хмельницький район межує на півночі та сході із Бориспільським, Баришівським та Яготинським районами Київської області, на півдні – з Драбівським та Золотоніським районами Черкаської області. Відстань до Києва – 87 кілометрів.

Переяславська земля – складова частина Київщини – здавна була адміністративним центром певної округи, розміри і межі якої не раз змінювалися. За епохи Київської Русі це було Переяславське князівство, що охоплювало всю лівобережну частину Середньої Наддніпрянщини і землі на північний схід, у ХVІІ-ХVІІІ ст. – Переяславський полк. Із ліквідацією автономії України наприкінці ХVІІІ ст. Переяслав став повітовим центром Полтавської губернії.

З 1921 року Переяславський повіт входить до Київської губернії, а після утворення 27.02.1932 року Київської області Переяславський район увійшов до її складу. У 1943 році Переяславський район перейменовано на Переяслав-Хмельницький.

З 1962 по 1965 роки до складу Переяслав-Хмельницкого району входили сільські ради Баришівського району, селище Березань та три сільські ради Березанського району.

Населення Переяславщини брало активну участь у селянсько-козацьких повстаннях проти польсько-шляхетсього панування на Україні під проводом С.Наливайка, Ф.Трясила, Павлюка, Остряниці, у визвольній війні 1648-1654 рр. на чолі з Богданом Хмельницьким.

У Переяславському колегіумі викладав славетний Сковорода. Нині у приміщенні колегіуму розмістився меморіальний музей Г.С.Сковороди.

Ця земля стала батьківщиною Шевченкового “Заповіту”.
Картинка: Карта Переяслав-Хмельницького району
З перших місяців Великої Вітчизняної війни Переяславщина стала ареною запеклих боїв. Згодом у тилу ворога активно діяло партизанське з’єднання ім. Чапаєва, партизанський загін ім. Щорса.

Овіяв себе славою героїчний Букринський плацдарм, центр якого був на Переяславській землі. У цій битві за Дніпро 267 чоловік одержали звання Героя Радянського Союзу. Протягом вересня-жовтня 1943 року Переяславщина була визволена від німецько-фашистських загарбників.

З давніх-давен Переяславщину уславлювали люди, чиї імена відомі широкому світові – Богдан Хмельницький, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Шолом-Алейхем, академік В.Заболотний, письменниця-казкарка Л.Березіна-Василевська (Дніпрова Чайка). У селі Дем’янці народився відомий композитор П.Сениця. Відома своїм подвижництвом на Переяславщині родина Холодних. В їх сім’ї були державні діячі, академіки-лінгвісти, художники-вітражисти, а також відома письменниця Наталя Лівицька-Холодна та Віра Холодна – актриса.

Славиться Переяславщина й творчими доробками відомих далеко за межами України митців: Заслуженого майстра народної творчості України Марії Буряк, Ганни Самутіної, молодого художника, дипломанта фестивалю „Нові імена України” Івана Бабака .

У плеяді видатних людей , що народилися у Переяслав-Хмельницькому районі – Петро Петрович Толочко (народився 21.02.1938 року в с.Пристроми) – почесний доктор Києво-Могилянської академії, доктор історичних наук, професор, директор інституту археології, віце-президент АН України, член-кореспондент Центрального Німецького Інституту археології, дійсний член академії Європи (Лондон), член Постійного комітету Міжнародної унії слов’янської археології, автор 250 наукових робіт;

Іван Григорович Шпиталь (народився 23.08.1937 року в с.В’юнище) – член Національної Спілки письменників України, член Спілки журналістів України, автор численних публікацій, фейлетонів, памфлетів, гуморесок, публіцистичних творів;

Наталя Миколаївна Павлик (народилася 05.11.1964 року в с.Пологи-Вергуни) – член Спілки письменників України, автор поетичних збірок;

Володимир Федорович Шовкошитній ( народився 16.07.1956 року в премії ім. М.Островського, автор 4 поетичних збірок;

с.Світанок) – президент Міжнародного Фонду „Союз Чорнобиль”, лауреат республіканської Петро Харитонович Красюк (народився 01.11.1924 ітературної премії ім.Микити Годованця, автор 15 збірок байок;

року в с.Трахтемирів) – член Спілки письменників СРСР, лауреат третьої лСергій Сидорович Петрашенко (народився 06.09.1925 року в с.Харківці) – кандидат економічних наук, автор 5 збірок віршів та оповідань;

Родіонович Коломієць (02.11.1935) – працював головним Володимир редактором журналу „Дніпро”, автор 19 збірок поезії;

Олег Родіонович Коломієць (псевдонім – Олег Князенко, народився 06.09.1950 року в с.Велика Каратуль) – член Національної Спілки письменників України, дослідник фольклорного процесу, перекладач з іспанської та болгарської мови, поет громадянського звучання;

Петро Якович Ярмоленко ( народився 15.08.1931 року в с.Мала Каратуль) – автор 3 поетичних збірок;

Микола Луговик ( народився 1964 року в с.Дем’янці) – автор зорової поезії;

Микола Шевченко ( народився 14.03.1928 року в с.Ташань) – історик , краєзнавець, співавтор книги „Ташань на землі Переяславській”;

Віталій Краснюк ( народився 02.06.1969 в с.Ташань ) – літератор і актор, автор гумористичної збірки „Королівське весілля”.

Народне тріо „Криниченька” Переяслав-Хмельницького районного Будинку культури ім. Одинця ( керівник Анатолій Євсєвський) є лауреатом обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів вокального мистецтва, лауреатом 1-го Міжнародного конкурсу духовної пісні.

Переяславщина – край, в якому не переводяться трудівники, які протягом багатьох десятиліть примножували та примножують славу нашої історичної землі. Це – Герой Соціалістичної Праці Скляренко Надія Іванівна, Безугла Марія Петрівна, Євстаф’єва Валентина Семенівна, заслужені працівники сільського господарства України Клименко Василь Михайлович, Качкалда Григорій Микитович, Сахневич Валерій Степанович.

Переяславщина відгукується на всі нові починання, активно втілює основні пріоритети державної, економічної й соціальної політики.

Жителі району завжди відзначалися привітністю, гостинністю, бережливим ставленням до пам’яток історичної, культурної та архітектурної спадщини. Села нашого краю відомі своєю мальовничістю – охайними обійстями, садами і квітниками , господарі – схильністю берегти затишок рідної оселі.

Сучасна територія Переяславщини зберігає пам’ятки Трипільської, Зарубинецької та Черняхівської культур, багато цих пам’яток відкрито по обох берегах Дніпра, а також уздовж річок Трубежа і Супою.

Історико-культурну спадщину району представляють:

- 63 пам’ятки історії та культури

- 123 археологічні пам’ятки

- 29 пам’ятних знаків жертвам Голодомору

- 5 могил воїнів-інтернаціоналістів.

Особливу цінність мають пам’ятки Переяславщини: кургани, вали, поселення, поховання Черняхівської та Трипільської культури.

Парк князя Горчакова, створений у другій половині 18 століття на честь графа Румянцева, знаходиться у с.Ташань, є пам’яткою садового мистецтва загальнодержавного парку.


У районі проживає 31604 одиниць населення.

Усього на території району проживає населення 31-єї національності.

Чоловіків – 14761,

жінок – 16843 особи.

www.zagorodna.com/uk

НОВОБУДОВИ І ЖИТЛОВІ КОМПЛЕКСИ В ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ РАЙОНІ

КОТЕДЖНІ МІСТЕЧКА У ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ РАЙОНІ

Используя сервисы Zagorodna.com, вы соглашаетесь с Политикой использования файлов cookie. Мы используем файлы cookie, необходимые для аналитики, персонализации и рекламы.