Буча - місто обласного значення в Київській області





Районні центри Київської області та міста обласного підпорядкування | Інформація про районні центри
Буча — до 2007 року, одне з найбільших селищ України. Воно розташоване між невеликими річками Бучанкою та Рокачем, за 30 км на захід від Києва.

Територія Бучанської міської ради - 2657 га.

Населення міста Буча (станом на 12.02.2007 року) – 29986 чол., з них: чоловіків – 13710 тис., жінок – 16276 тис.)
Вік місцевого населення :
1 року до 14 років – 4277 ;
15 до 19 р. – 1873 ;
20 до 49 р. – 13500 ;
50 до 59 р. – 4053 ;
60 до 85 р. і старше – 6260.

У 2001 році Буча відзначила свій 100-літній ювілей.

Постановою Верховної ради України (№3434-IV від 9 лютого 2006року) селищу міського типу Буча надано статус міста обласного значення.

Вперше в письмових джерелах Буча згадується в 1630 році як село Яблунька, що розташувалось на лівому березі річки Буча. Належало воно польському шляхтичеві Ю.Лясоті, який отримав ці землі від графа Потоцького за героїзм на військовій службі. Землі обробляли місцеві селяни: вирощували жито, пшеницю, гречку, овочі. Наприкінці XIX століття землі перейшли у володіння поміщиків Красовсь-кого, Пиховськогота Сагатовського.

У 1868 році син Северина Сагатовського побудував неподалік від села Яблунька цегельний завод, який свого часу був найбільшим підприємством цього краю. Цеглу виробляли дуже високої якості з особистим клеймом "Яблунька". Вона була відома не тільки в Україні, а й за кордоном. А ще на власні кошти він побудував для дітей селян школу, де зараз знаходиться міжшкільний навчально-виробничий комбінат.

Пан Красовський побудував на території Бучі крохмально-паточний завод, а поряд облаштував два водоймища, з'єднані шлюзом. Підприємство працює і нині, а на мальовничих озерах залюбки відпочивають жителі селища.

Саме селище виникло як полустанок Буча під час будівництва Києво-Ковельської залізниці в 1898 році і швидко розбудовувалось, завдячуючи мальовничій місцевості навколо. Тут любили відпочивати столичні міщани та інтелігенція. До наших днів збереглася споруда в стилі лицарського замку — дача радника правління Києво-Ковельської залізниці Штамма. Не менш вишуканою була й дача відомого київського адвоката Неметті та його дружини, актриси Інсарової: серед розкішного саду було створене озеро, де граціозно плавали білі та чорні лебеді.

У 1900-му році батько видатного письменника Михайла Булгакова, Афанасій, доцент кафедри Київської духовної академії, купив у пана Красовського дві десятини землі і спорудив дачу для своєї родини, яка щоліта приїздила до Бучі. Неподалік від них оселився відомий український художник, засновник Київської школи живопису, Микола Іванович Мурашко. На великій веранді митця збиралися друзі, сусіди, влаштовувались театральні вистави.

З вдячністю згадують бучанці лікаря-гідропата, Вітольда Камінського, який усе своє життя присвятив лікуванню хворих водними процедурами. Сьогодні багатьом відома його збірка "Друг здравія", де зібрані рецепти лікування водою від різних захворювань.

З 1904 року в Бучі щоліта відпочивали родини академіка Євгена Патона, видатного українського композитора Левка Ревуцького. Сьогодні місцева дитяча школа мистецтв носить його ім'я.

У різні часи до Бучі приїздили Марія Заньковецьката Максим Рильський, Володимир Сосюра та Ігор Шамо, інші видатні люди.

Сьогодні Буча — це не тільки курортне містечко. Неповторний ландшафт і чудові краєвиди, історичні та пам'ятні місця, розвинена промисловість і багатоповерхові житлові масиви створюють своєрідний синтез далекого минулого і сьогодення.

Буча оспівана у віршах і піснях, змальована на полотнах митців. Вона є місцем, де у людини народжується бажання творчості і самореалізації не за наказом, а за покликом душі.


Увійти

Наша кнопка

Zagorodna
Яндекс.Метрика