Миронівський район - район на південному сході Київської області





Районні центри Київської області та міста обласного підпорядкування | Інформація про районні центри
Миронівський район створений 7 березня 1923 року.
Миронівський район розташований в північно-східній частині Київської області, за 106 км від столиці України – міста Києва.

На півночі він межує з Кагарлицьким, на заході - з Рокитнянським районами Київської області, на північному сході – з Канівським районом Черкаської області, на півдні - з Богуславським Київської області і Корсунь-Шевченківським Черкаської області.

Територія району 90,4 кв. км і в основному знаходиться в басейні р. Росава. В північній його частині протікає р. Дніпро.

На території району проходить Південно-Західна залізниця, автомагістраль Київ – Дніпропетровськ.

Автомобільні шляхи з твердим покриттям складають в районі 700 км. Земельний фонд району становить 90,424 тис. га, в тому числі 72,322 тис. га сільськогосподарські угіддя. Орна земля складає 62,6 тис. га. Багаторічні насадження - 913 га, в т.ч. сади - 710 га, пасовиська - 7152 га, сінокоси –

1687,7 га. Із загальної площі угідь 1600 га – зрошувальні землі. Розорюваність складає 70 відсотків до загальної площі району.

Візиткою району є Миронівський інститут пшениці імені В.М.Ремесла, який своєю багаторіч­ною історією пошуків та відкриттів у аграрній науці, селекції нових сортів зернових культур став відомим у багатьох країнах світу. Сорти Миронівської селекції сьогодні займають значні площі у господарствах району, Київщини, України і багатьох інших країн.

Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів із невеликого крупозаводу виріс у флагман харчової промисловості області, навіть України.

Нарощуються потужності Миронівського м’ясопереробного заводу торгової марки „Легко” товари якого відомі у всьому світі. І сьогодні вони гідно тримають честь Миронівської марки.

Перлиною Миронівщини є обласна лікарня відновного лікування.

В районі нараховується 45 населених пунктів, на території яких діє 1 міська і 23 сільських громади, 19 населених пунктів віднесені до зони посиленого радіологічного контролю.

Чисельність населення району складає 36,7 тис. чол., в тому числі: в сільській місцевості проживає 24,6 тис. чоловік, в місті Миронівка – 12,1 тис. чоловік.

У національному складі переважають українці (95%). Проживають також росіяни, білоруси, поляки, молдавани, угорці та представники інших націй і національностей.

В геоструктурному відношенні територія району розташована на межі Українського щита і його північно-східного схилу. Докембрійські породи кристалічного фундаменту Українського щита залягають поблизу земної поверхні під малопотужним чохлом антропогенових відкладів, у зниженнях поверхні фундаменту розвинута також кора вивітрювання та палеогенові і неогенові піщано-глинисті породи. Центральна і північна частина району лежить в межах північно-східного схилу Українського щита, для неї характерне різке ступінчасте занурення фундаменту в північного-східному напрямі і наявності осадочної товщі від пермського до неогенового віку, потужність якої наростає у напрямі занурення фундаменту. Антропогенові континентальні відклади утворюють суцільний чохол, на основній території району - леси, у річкових долинах - алювіальні піски і глини.

За характером рельєфу територію поділяють на дві частини: підвищена пологово-хвиляста лесова рівнина розчленована річковими прохідними долинами з абсолютними висотами 100-190 м (більше 85% території) та Канівські гори, що протягаються у вигляді смуги густо-розчленованого підняття біля сіл Грушів, М.Букрин, Ведмедівка, Ходорів, Ромашки; абсолютні висоти 90-220 м, де внаслідок великої різниці відносних висот і значного розчленування (глибиною 50-120 м) поверхня набуває вигляду горбисто-пасмових підвищень (до 15% території району). В Канівських горах характерні яри, балки, зсуви, скиди, розломи.

З корисних копалин найбільше значення мають будівельні піски, глини та граніти. Є джерела радонових мінеральних вод.

Район розташований в межах Центрально-лісостепової підвищеної агрогрунтової провінції. Ґрунти в районі – чорноземи, типові мало гумусні та слабо гумусні на лесових породах (80%), чорноземи опідзолені і темно-сірі опідзолені ґрунти на лесових породах (10%), темно-сірі опідзолені ґрунти на лесових породах (7%), лучні та лучні солонцюваті ґрунти на делювіальних відкладах (3%). Більше 68% території розорано. Площа лісів та лісонасаджень понад 10.000 гектарів, переважають широколисті (дубово-грабові, осикові, вільхові з домішкою клена, берези і липи). На схилах балок збереглися ділянки лугових степів.

Державну виконавчу владу представляє районна державна адміністрація. Голова районної державної адміністрації В.І. Роговий.

Місцеве самоврядування представляє районна рада в кількості 72 депутатів. Голова районної ради М.Г. Бондаренко

zagorodna.com
 
Увійти

Наша кнопка

Zagorodna
Яндекс.Метрика