Верховна Рада 21 серпня ухвалила закон, який обмежує доступ до частини даних із державних реєстрів. Йдеться про інформацію про нерухомість та кадастрові номери земельних ділянок, що належать юридичним особам. За рішення проголосував 231 народний депутат.
Автори закону пояснюють: відкриті дані становлять загрозу національній безпеці. За словами ініціатора законопроєкту Ігоря Фріса («Слуга народу»), ворог може відслідковувати розташування оборонних заводів, складів чи об’єктів критичної інфраструктури й завдавати по них ударів. Тому доступ до реєстрів обмежать на весь період воєнного стану та ще рік після його завершення.
Заборона торкнеться не лише нерухомості компаній, а й відомостей про винаходи, промислові зразки, інтелектуальну власність, а також деяких судових рішень.
Для фізичних осіб доступ нібито залишається відкритим, але журналісти й експерти попереджають: на практиці це суттєво ускладнить антикорупційні розслідування.
Що змінюється для суспільства
Журналісти більше не матимуть швидкого доступу до даних про компанії, їхнє майно та власників. Тепер доведеться надсилати запити й чекати офіційних відповідей.
Звичайні громадяни теж втратять інструмент перевірки забудовників: купуючи квартиру чи будинок, покупець не зможе оперативно переконатися, що нерухомість дійсно належить компанії-продавцю.
Це створює нові ризики шахрайських схем.
У Центрі протидії корупції рішення назвали подарунком для чиновників і бізнесменів, які приховують статки за підконтрольними компаніями. У DEJURE додають: кількість схем лише зростатиме, а суспільство ризикує втратити прозорість у сфері нерухомості.
Таким чином, закон ухвалили між двома крайнощами: з одного боку — війна та безпекові ризики, з іншого — загроза непрозорості та нових корупційних практик.
Хочете отримувати актуальні новини про ринок нерухомості першими?
Підписуйтесь на наш Telegram-канал.
Коментарі