Також пропонується вдвічі збільшити строк подання заперечення апеляційній комісії — з 5 до 10 днів; забезпечити можливість здійснювати моніторинг за ініціативою енергоаудитора; додати деякі вимоги щодо форми і заповнення сертифікату (такі критерії як повнота заповнення сертифікату, відповідність даних, вказаних у сертифікаті, даним, які енергоаудитори подають у Додатку 1, повнота заповнення Додатку 1, тощо).
Планується також видалити зайві процедури, як, наприклад, перевірку 1 з 50 сертифікатів для аудитора, в якого скасовано атестаційний сертифікат; забезпечити надання енергоаудитору грунтовних і чітких роз’яснень причин не проходження моніторингу сертифікатом.
«Концептуально сама процедура моніторингу залишається без змін, — каже державний експерт експертної групи енергозбереження в сфері житлово-комунального господарства Директорату енергоефективності Артур Обідник. — Точково внесено уточнення і додано певні критерії, які дозволять вдосконалити саму процедуру, спростити відносини енергоаудитора і Держенергоефективності та зробити весь цей процес більш зрозумілим».
За словами директора департаменту технічного регулювання Держенергоефективності Романа Марецького, при розробці та поданні сертифікату енергоефективності зазвичай не дотримуються форми сертифіката: невірно обирають шкалу енергоефективності, заповняють не в повному обсязі, змінюють форму таблиці, назви параметрів; дані в енергетичному сертифікаті, у витязі і Додатку 1 не узгоджуються між собою; Додаток 1 заповнений не повністю; не надають необхідну додаткову інформацію і, як результат сертифікат визнають недійсним на моніторингу.
Запропоновані Держефективності та Асоціацією енергоаудиторів зміни стосуються таких нормативних актів: постанова КМУ No605 «Порядок проведення професійної атестації осіб, які мають намір проводити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності та обстеження інженерних систем»; постанова КМУ No602 «Порядок обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади, атестаційними комісіями в процесі проведення незалежного моніторингу, професійної атестації та ведення без даних сертифікатів, фахівців та звітів, що затверджений»; наказ Мінрегіону No172 «Порядок проведення сертифікації енергетичної ефективності та форми енергетичного сертифіката»; наказ Мінрегіону No276 «Порядок незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів»; наказ Мінрегіону No169 «Методика визначення енергетичної ефективності будівель».
Нагадаємо, згідно з Законом України «Про енергетичну ефективність будівель», з 1 липня 2019 року в Україні запроваджена обов’язкова сертифікація енергетичної ефективності, яка є обов’язковою для об’єктів будівництва з середнім або значним класом наслідків, будівель, в яких здійснюється термомодернізація, будівель державної власності з опалюваною площею понад 250 квадратних метрів (якщо у всіх приміщеннях будівлі розташовані органи місцевого самоврядування, то сертифікація обов’язкова тільки у разі здійснення ними термомодернізації таких будівель).
www.zagorodna.com/uk
Коментарі