Питання суспільно важливе. Фактично нове житло, завдяки позиції КМДА і ДІАМ, на незрозумілих підствах почали зводити в історичному ареалі Києва, в межах прибережно-захисної смуги Дніпра, без належного оформлення землевідводів і отримання усіх необхідних узгоджень і з ризиком для добудови Подільсько-Воскресенського мосту і однойменної лінії метро.
Прокуратура у минулому році через суд добилася арешту земельних ділянок, але далі в прокурорів справа поки що не рухається. При цьому, подавши свій позов до суду, “новий фронт” спротиву цьому будівництву відкрила ще й киянка, яка проживає поблизу.
Як стало відомо KВ, Касаційний адміністративний суд має розглянути справу №640/21892/21 щодо оскарження дозволу на будівництво житлового комплексу (ЖК) “Новий Поділ” на вул. Набережно-Хрещатицькій у Подільському районі Києва.
Позивачем у даному провадження виступає фізична особа Тетяна Роганова, що проживає в районі із заплановим об'єктом будівництва, відповідачами – Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) і Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ, після ліквідації ДАБІ у вересні 2021 року фактично виконує її функції. – KВ). Третіми особами на стороні відповідачів є замовники видачі дозволу ТОВ “Ріверсайд Девелопмент ЛТД”, ПрАТ “Київський річковий порт” і ТОВ “Торгрічтранс”, а також генеральний підрядник будівництва ТОВ “Спецмехбуд 21”.
В обґрунтування своїх вимог громадянка вказує на те, що при видачі ДАБІ спірного документу під №ІУ013210406973 від 15 квітня 2021 року було допущено порушення норм чинного законодавства. Зокрема, на переконання киянки, цільове призначення ділянок під майбутнім ЖК не відповідає намірам забудови; всупереч вимогам законодавства при видачі дозволу чиновники не отримали висновки щодо оцінку впливу забудови на довкілля; у складі проєктної документації на цю забудову відсутні відомості щодо погодження проєктних рішень із центральним органом влади у сфері охорони культурної спадщини, як того вимагає законодавство України; висотність майбутніх будинків перевищуватиме 27 метрів, які передбачені містобудівними умовами та обмеженнями (МУО) на проєктування цієї забудови, тощо.
Київський окружний адмінсуд (КОАС) 17 серпня 2023 року повністю відмовив Тетяні Рогановій у задоволенні її вимог. Після цього позивачка звернулася з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адмінсуду, але 6 грудня 2023 року той залишив у силі вердикт суду першої інстанції. Зокрема, суди вказували на те, що забудовникам не потрібні висновки щодо оцінки впливу на довкілля – мовляв, такі погодження треба отримувати тільки, якщо об'єкт будівництва не планується підключати до централізованої каналізації. Серед іншого, служителі Феміди зазначили, що, згідно з проєктом будівництва, на цій території забудовники мають наміри звести будівлі з поверховістю 6-7-8 поверхів з максимальною висотою 27 м, що “свідчить про недоведеність обставин стосовно перевищення гранично допустимої висоти”.
Надалі Тетяна Роганова подала касаційну скаргу на рішення судів перших двох інстанцій до касаційного суду, і 31 січня 2024 року ним було відкрито відповідне касаційне провадження. Коли саме планується перше засідання суду з розгляду скарги, в Держреєстрі судових рішень поки що не уточнюється.
Потуги прокуратури
Паралельно з цим Господарський суд Києва продовжує розгляд справи №910/11678/22, про яку раніше писала КВ і в рамках якої Київська міська прокуратура добивається скасування рішень про державну реєстрацію речового права на ділянки під майбутнім ЖК та їх державної реєстрації в Державному земельному кадастрі. Відповідачем у даній справі виступає ПрАТ “Київський річковий порт”, який є користувачем цих ділянок на праві постійного користування. Третьою особою на стороні прокуратури виступає Департамент земельних ресурсів КМДА, а третіми особами на стороні позивача – Головне управління Держгеокадастру у Києві, державний реєстратор КП “Реєстратор” Едуард Столяров (особа, що здійснювала реєстрацію землі в реєстрі речових прав) і вищезгадане ТОВ “Ріверсайд Девелопмент ЛТД”.
Нагадаємо, йдеться про ділянки з кадастровими номерами 8000000000:85:316:0069 і 8000000000:85:316:0072 площею 12,23 га та 0,21 га відповідно (цільове призначення – “для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отримання прибутку)”.
Дане провадження розглядається судами з листопада 2022 року, але служителі Феміди досі не винесли жодного рішення по ньому. Фактично вся боротьба сторін цієї справи протягом останнього року полягала в тому, що правоохоронці вимагали, щоб до моменту винесення кінцевого судового вердикту на цій землі не можна було “будуватися”, а землекористувач і забудовники добивалися зворотнього. 4 квітня 2022 року столичний госпсуд за клопотанням прокуратури все ж наклав арешт на ділянки в якості заходу забезпечення позову. Землекористувач безуспішно намагався оскаржити таке рішення – остаточно йому було відмовлено в задоволенні вимог постановою Касаційного господарського суду від 13 вересня 2023 року.
При цьому, 8 січня 2024 року Господарський суд Києва зупинив провадження по цій справі до одержання результатів комплексної судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, а також зобов'язав сторони цієї справи надати судовому експерту документи, що необхідні для проведення такого дослідження. Дана експертиза була призначена цим судом ще у травні 2023 року за клопотанням ПрАТ “Київський річковий порт” – отримавши її результати, компанія, зокрема, планувала довести, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж цих ділянок в натурі відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам. Але з різних причин за майже рік ця експертиза так і не була проведена.
Нюанси “за кадром”
До речі, такому затягуванню процесу може бути цікаве пояснення. На думку столичного адвоката і правозахисника Олександра Дядюка, в даному випадку забудовниками було використано “хитрий” спосіб реєстрації права користування на земельні ділянки – не на підставі рішення “сучасної Київради”, а на підставі акту на землю, виданому столичною мерією в далекому 1963 році. У зв'язку з цим, суду, ймовірно, ще треба розібратися, яку територію охоплює цей акт, які межі земельної ділянки, чи є “Київський річковий порт” правонаступником однойменного “радянського підприємства тощо. Тим паче, що вказаний документ навряд чи хтось бачив “вживу”. За словами Олександра Дядюка, не менш цікавим є і питання про те, яким чином, без затвердження відповідного Детального плану території колишня промзона за цільовим призначенням раптом “перетворилася” на землі “громадської та житлової забудови”.
“Моя точка зору. Прокуратура про цю історію знає давно. Але сутність української влади в тому, щоб грабувати і переграбовувати награбоване. Тому я сумніваюсь, що прокуратура хоче повернути столичній громаді ці землі – на мою суб'єктивну думку, мабуть, хтось хоче “віджати” даний бізнес. Тим паче, що вони (землекористувач і забудовники. – КВ) наразі не є такими впливовими, якими вони були декілька років тому, і вже не мають такого адмінресурсу, як раніше”, – заявив КВ Олександр Дядюк.
Коментарі