Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного значення





Класифікація, типи, види земельних ділянок на ринку нерухомості в Україні
Землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, рекреаційну та іншу цінність, які відповідно до закону наділені статусом територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 43 Земельного кодексу).

Ключовими характеристиками при визначенні земель і віднесення їх до категорії земель природно-заповідного фонду є наступні якості:
  • Об'єкти (або комплекс об'єктів), що знаходяться на земельній ділянці, мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, рекреаційну цінність і пр.
  • Земельні ділянки під об'єктами з особливою цінністю мають статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.


Основним документом, що регулює правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів і об'єктів, є Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.92 р, № 2456-ХН, із змінами та доповненнями (далі - Закон про природно-заповідний фонд).

Землі природно-заповідного фонду класифікують за трьома групами:

1) природні території та об'єкти: природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища (ст. 44 Земельного кодексу)

2) землі зі штучно створеними об'єктами: ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва (ст. 44 Земельного кодексу)

3) землі іншого природоохоронного призначення. До них належать земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність (ст. 46 Земельного кодексу)

У той же час, законодавство передбачає можливість встановлення Автономною Республікою Крим додаткових категорій територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (ст. 46 Земельного кодексу). Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається Законом про природно-заповідний фонд. Окремо слід відзначити об'єкти, приватизація яких заборонена. До них відносяться: ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки, які були створені і існували ще до 5 серпня 1992 *, - вони не підлягають приватизації.

Зауважимо, що на право використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Встановлення будь-якого такого обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом терміну, встановленого законом або договором. Якщо внаслідок встановленого обмеження (обтяження) щодо землекористування був заподіяний збиток, то витрати, пов'язані з його усуненням, підлягають відшкодуванню згідно з нормами Земельного кодексу

Згідно зі ст. 9 Закону про природно-заповідний фонд території та об'єкти природно-заповідного фонду використовуються в наступних цілях: природоохоронна, науково-дослідна, оздоровча, рекреаційна, освітньо-виховна, моніторингу навколишнього природного середовища, а також: заготівля деревини, заготівля лікарських та інших цінних рослин , їх плодів, заготівля сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство. Проте використання земельних ділянок у таких цілях може здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, вимоги щодо яких встановлені для кожного природного (штучного) комплексу окремо.
zagorodna.com
Увійти

Наша кнопка

Zagorodna