Читайте також:
ТОП популярних та необхідних приладів для сучасної кухні
Коли людина купує квартиру, він рідко заздалегідь замислюється про такі «дрібниці», як різноманітність пропозицій послуг зв'язку в своєму будинку: інтернету, телефонії, а іноді і більш просунутих систем «розумного будинку» - відеоспостереження, датчиків безпеки і пр.Звичайно, якщо після декількох місяців роботи провайдера стає ясно, що зв'язок дається якісна, із серії «жодного розриву», а служба сервісу оператора мила і привітна, питань не виникає. Однак якщо ситуація не настільки райдужна та робота інтернету викликає нарікання, у будь-якої людини, що цінує час, гроші і, нарешті, спокійну атмосферу в будинку, з'являється думка - підключитися до оператора, якому довіряєш. Найчастіше ж виявляється, що зробити це непросто, без важкого узгодження з ТСЖ. Непросто, але можливо.
Здавалося б, «щільність» провайдерів, «населяють» будинок, залежить від принципів ринкової економіки. І, чим більше їх число, тим сильніше конкуренція і, як наслідок, дешевше послуги зв'язку. Однак за фактом найчастіше кількість операторів, що працюють в будинку, прямо залежить від бажання голови ТСЖ або від глави КК. Трапляється, що в будинку є лише один провайдер, і пускати решти адміністрація будинку не збирається. Проте є способи, як додати провайдера в «пул», навіть якщо «головний» проти.
Чому так?
Особисті відносини операторів зв'язку та адміністрації ТСЖ порию повні таємниць і недомовок. Виключно тому, що час від часу обидві сторони вважають один одного «третім зайвим». Провайдери, борючись за клієнта, всіма силами намагаються охопити своєю присутністю більшу частину багатоквартирних будинків. Керуючим будинками, в свою чергу, не хочеться присвячувати більшу частину свого часу розплутування проводів і рішенням інших організаційних проблем, пов'язаних з установкою і обслуговуванням операторського обладнання. Адже кожен провайдер прокладає в будинку свій кабель, таким чином дублюючи інтернет-інфраструктуру, яка є у працюючих вже в будинку компаній. Крім того, представникам всіх провайдерів необхідно «в будь-який час дня і ночі» забезпечувати доступ до технічних приміщень. Не дивно, що голови воліють обмежене коло операторів, вибираючи їх за різними принципами, в тому числі і за принципом «хто більше дасть».
Гравці телекомунікаційного ринку на умовах анонімності розповідають, що для «входження в будинок» десь досить ноутбука в подарунок, а десь потрібні і перерахування на особистий рахунок голови ТСЖ. За їх словами, суми, виплачувані провайдерами главам ТСЖ, можуть доходити до тисячі рублів за квартиру одноразово і близько 10-20% від виручки щомісяця, якщо мова йде про право бути першим і єдиним провайдером в будинку. Хоча буває і так, що голови ТСЖ просто не укладають договір з новим оператором, мотивуючи відмову тим, що в будинку вистачає і одного оператора. Трапляються, звичайно, і зовсім абсурдні ситуації. «Не казка, а бувальщина» - коли голова ТСЖ не давав підключати будинок до інтернету, так як вважав, що від цього «трапляється» радіація, від якої швидко вмирають.
Всі ці «національні особливості» виникають тому, що в російських юридичних нормах немає закону, який зобов'язує ТСЖ надавати місця для розміщення обладнання усім бажаючим операторам. Хоча, справедливості заради, за законом же дозвіл на прокладку кабелю в будинку оператор може отримати лише після того, як йому дозволить це зробити більшість власників. Адже з Житлового кодексу РФ стіни будинку є спільним майном власників квартир. Як часто такі «формальності» дотримуються, напевно, можна не уточнювати.
Саме з цієї причини у «глав» будинків є великі можливості навести свої інтернет-порядки. Бували випадки, коли, наприклад, один керуючий ТСЖ розклеював по будинку оголошення, що оператор X, що працював у будинку, припинив своє існування і послуги зв'язку більше не робить, а перепідключатися треба до оператора Y. Передбачувано оператор X був не в курсі свого «банкрутства».
Спроби все виправити
З боку зв'язківців кілька років тому в Петербурзі зароджувались проекти, які передбачають будівництво хоча б в нових будівлях загальної інфраструктури, яку на рівних потім могли б орендувати всі бажаючі провайдери послуг. Однак ця схема в сучасних реаліях не отримала широкого розповсюдження, представники ТСЖ на неї не «підписалися».
Пару років тому депутати Держдуми також намагалися «узаконити» інтернет-територію будинків. Той законопроект, зокрема, зазначено, що при наявності заяви хоча б від одного мешканця багатоквартирного будинку оператор зв'язку може отримати доступ до місць загального користування для монтажу свого обладнання. Провайдери в масі своїй підтримали цю думку, однак представники ТСЖ порахували, що в даному випадку виникне «домова анархія», мовляв, порядку не буде. Почасти вони праві, однак у разі «свободи входу», швидше за все, кількість операторів буде регулюватися рентабельністю входження в той чи інший будинок. Тим не менше цей закон так і залишився проектом.
Самі оператори періодично судяться з представниками ТСЖ, однак найчастіше зізнаються, що вплинути на спірні ситуації можуть тільки самі мешканці будинку.
Що можна зробити?
Через складність входу нових операторів в багатоквартирні будинки ущемляються права в першу чергу самих мешканців. Якщо в будинку працює один або два провайдера, вартість послуг, швидше за все, буде вище, ніж в інших будинках, де зв'язок пропонують чотири-п'ять операторів. В останньому випадку часто влаштовуються акції і знижки, які дозволяють значно зекономити на зв'язку. Крім того, якість обслуговування абонентів у випадку, якщо є проста можливість піти до іншого провайдера, завжди вище. Обриви на лінії ремонтуються швидше, а в колл-центр оператора можна додзвонитися протягом лічених секунд і отримати там зрозумілу відповідь на своє питання.
Мабуть, найреальніший на сьогоднішній день шлях відновити ринкову справедливість, збільшивши число інтернет-провайдерів в будинку до оптимального для мешканців кількості, - поскаржитися в антимонопольну службу. Підставою для такого звернення може стати впевненість мешканця будинку, що ТСЖ працює «в зв'язці» з яким-небудь оператором. У разі якщо антимонопольники встановлять факт порушення Закону «Про захист конкуренції», винні особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності.
Так сталося з поволзьким філією оператора «Транстелеком». Мешканець одного будинку в Саратові захотів переключитися до іншого провайдера і виявив, що це неможливо, так як «добровільно-примусово» всі власники користуються послугами ТТК. ФАС викрила провайдера в змові з керуючою компанією вдома, з'ясувавши, що при «заході» оператора в будинок не проводилося загальних зборів власників житла. Правда, це розгляд тривав вісім місяців, та й не завжди подібні справи успішні, тому що довести факт змови буває нелегко.
Другий варіант - переобрати голову ТСЖ або змінити КК. Зробити це можна через загальні збори членів ТСЖ. Звичайно, на ділі зібрати більше 50% голосів, щоб рішення було законним, не надто реально. Тим більше якщо мова йде про будинки з сотнями квартир. Однак, схоже, якраз інтернет може допомогти мешканцям виправити цю ситуацію. На ринку поступово з'являються різні онлайн-системи управління багатоквартирними будинками. Приміром, є сервіс domosite.ru і йому подібні, що пропонують перевести спілкування зі структурами ЖКГ на технологічні електронні рейки. Такі системи мають на увазі, в числі іншого, електронний документообіг при проведенні заочних голосувань, що дозволяє забезпечити участь більшого числа власників у процесі прийняття рішень по будинку. А значить, зібрати заповітні голоси для зміни правил входу операторів в будинок, та й багатьох інших управлінських питань, буде простіше. Правда ... спочатку все одно необхідна воля керуючого, щоб почати працювати по онлайн-принципом.
Коментарі