Проект Містобудівного кодексу розроблений





Google+
20.07.2010 20:19
Найближчим часом будівельна галузь отримає єдиний звід правил роботи. 30 червня парламент у першому читанні затвердив проект Містобудівного кодексу. Його автори впевнені, що обумовлене документом спрощення дозвільних процедур і чітка регламентація будівельної діяльності підвищать інвестиційну привабливість галузі. Втім, головний ефект від дії нового кодексу може опинитися в іншому.

Великі забудовники отримають можливість ліквідувати дрібних конкурентів, а чиновники, прикриваючись державними інтересами, зможуть ще активніше забудовувати рекреаційні зони.

Один на всіх
Проект Містобудівного кодексу розроблений Володимиром Рибаком (ПР), Юрієм Сербіним, Арнольда Радовця (обидва - БЮТ), Володимиром Поляченко (НУНС), Адамом Мартинюком (КПУ) та Валерієм Барановим (блок Литвина). Він повинен замінити собою тисячі нормативів, що регулюють зараз будівельну діяльність. Однак запропонована кодифікація має ряд недоліків. Документ не дає розшифровки ряду ключових визначень.

Незрозуміло, наприклад, кого вважати генеральним проектувальником, що таке архітектурний проект, науково-дослідницька організація, архітектурна діяльність, проектна документація, генеральний підрядник. Якщо ці поняття будуть трактуватися підзаконними актами, то в них можуть потрапити об`єкти і особи, які взагалі не мають жодного відношення до будівництва , - пояснив ДС перший заступник голови Ради асоціації Українське об`єднання проектних організацій Олександр Лугань.

Втім, позитивним моментом можна вважати зникнення з будівельних норм поняття містобудівне обгрунтування. Зараз, маючи потрібні зв`язки у владі, можна, наприклад, отримати дозвіл на будівництво будинку або іншого об`єкта, не передбаченого генеральним планом. При наявності вагомих аргументів містобудівні комісії місцевих рад доведуть необхідність його зведення, що часто стає підставою для отримання всіх необхідних дозволів. Містобудівна кодекс ліквідує цю корупційну схему забудови в обхід генплану.

Експерти нарікають, що в проекті не відображені багато ключові питання, наприклад, розміщення підприємств та інших промислових об`єктів на території міст та інших населених пунктів. Кодекс повинен встановлювати пряма заборона, наприклад, на будівництво в межах міста нових металургійних заводів або інших шкідливих виробництв, - уточнив пан Лугань. Втім, всі ці моменти можуть бути враховані при підготовці документа до другого читання.
Будівельний міжсобойчик

Однією з головних новацій проекту Містобудівного кодексу є наділення повноваженнями ліцензійними саморегулюючих організацій. Цю норму активно лобіювали вітчизняні будівельники, зокрема члени Української будівельної асоціації, яка однією з перших може скористатися такими повноваженнями. Згідно з законопроектом статус саморегульованої організації може отримати асоціація або об`єднання, які мають представництва у всіх регіонах країни і що налічують не менше 150 членів.

Сьогодні проблема полягає в тому, що ліцензії на будівельні роботи надаються за формальними ознаками - на підставі поданих документів. Рівень реальних знань і професіоналізму ніхто не перевіряє ні на момент видачі ліцензії, ні під час її дії, що неправильно. Скажімо, зараз ліцензії мають 37 тис. компаній, що займаються проектуванням. У кризу багато хто з них призупинили свою діяльність.

І ніхто не знає, наскільки якісно вони зможуть готувати нові проекти після відновлення будівельної галузі. Саморегулюючі ж організації будуть видавати ліцензії тільки на підставі успішно складених іспитів, що підтверджують професійний рівень потенційного власника ліцензії. У свою чергу, вони повинні нести відповідальність за ліцензійну діяльність, в тому числі кримінальну , - говорить Олександр Лугань.

Втім, депутати задовольнили далеко не всі апетити будівельних лобістів. Зокрема, проект кодексу вводить ліцензування саморегульованими організаціями, але при цьому не скасовує державного ліцензування, чого домагаються професійні об`єднання. Крім того, лобісти вважають невиправданим вимога до саморегулівної організації, яка хоче отримати ліцензійні повноваження, мати у своєму складі не менше 150 членів.

Ця норма під копірку переписана з російського Містобудівного кодексу. Для РФ, з огляду на розміри держави, це невелика кількість. У нас же далеко не всі вузькопрофільні об`єднання можуть похвалитися такою кількістю учасників. Втім, виторгувавши ліцензійні повноваження для саморегулюючих організацій, великі компанії, представники яких, як правило, входять до їх керівні органи, отримали можливість прибирати з ринку дрібних і більш слабких конкурентів (для цього буде достатньо не видати їм ліцензії).

Олігархи вирішили житлове питання
Проект Містобудівного кодексу відкриває широкі можливості поліпшити житлові умови високопоставленим чиновникам і наближеним до влади заможним українцям, які віддають перевагу зводити будинки в заповідних куточках. Документ передбачає, що у випадках, коли при забудові неможливо збалансувати інтереси держави, громади і приватних осіб, режим будівництва може регулюватися не нормами кодексу, а спеціальними нормативними актами Кабміну.

Мова йде про будівництво на землях оздоровчого призначення, оборони, територіях історичних ареалів, заповідників та перспективного розвитку транспортної, інженерної інфраструктури, в прикордонних, а також в зонах надзвичайних ситуацій. Прикриваючись державними інтересами, уряд може приймати спеціальні процедури забудови заповідних територій, спрощуючи для наближених до влади компаній або приватних осіб отримання дозвільних документів, - вважає адвокат адвокатської контори Коннов і Созановський Дмитро Січкар.

Щоб присікти можливі зловживання при спорудженні великих об`єктів, затвердження генплану і концепції забудови населених пунктів, відповідні проекти повинні будуть проходити громадські слухання. Проте, як запевняють правознавці, відповідна норма внесена в законопроект для галочки. Сама процедура проведення громадських слухань прописана розмито. Крім того, як і зараз, вирішальне слово в утвердженні того чи іншого проекту залишиться за уповноваженими органами місцевого самоврядування , - пояснює пан Січкар.

Необмежені можливості для корупціонерів у владі відкриває і процедура розміщення тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності (лотків, кіосків і інших тимчасових будівель без фундаменту). Згідно з документом, щоб отримати право на розміщення такого об`єкта, спочатку необхідно буде укласти право оренди або придбати земельну ділянку під нього. Тобто всіх нинішніх дрібних підприємців, як тільки у них закінчаться дозволу на розміщення кіосків, змусять оформляти права оренди в місцевих органах влади. І, щоб отримати їх, бізнесменам доведеться розщедритися на неофіційну подяку чиновникам , - припускають правознавці.

Безумовно, позитивним моментом є спеціально обумовлений у проекті кодексу правило: законно встановлені тимчасові об`єкти можна буде зняти тільки за рішенням суду. А ось як зноситися самовільно встановлені споруди - незрозуміло. Це відкриває можливості для порушення прав власності підприємців, які з тих чи інших причин не отримали дозволу на встановлення кіоску. На думку юристів, як мінімум такі бізнесмени можуть виграти позов за нанесення шкоди власності.

Можливість отримувати мзду з підприємців відкриває чиновникам і інша норма проекту Містобудівного кодексу, що допускає можливість перенесення тимчасових споруд у разі реконструкції інженерних мереж, доріг, будівель і споруд. На жаль, документ не містить положень про те, куди саме може бути перенесений тимчасовий технічний об`єкт і чи можливий його повернення на колишнє місце після закінчення робіт. Адже очевидно, що перенесення такої споруди з центру Києва на околицю може істотно відбитися на прибутку підприємця. Цими недомовленості у законопроекті можуть скористатися чиновники, щоб забезпечити собі неофіційні заробітки за рахунок прийняття правильних рішень , - додає Дмитро Січкар.

У цілому ж експерти характеризують проект кодексу як досить сирий. Головне науково-експертне управління Верховної Ради навіть порекомендувало відправити його на повторне перше читання. Але оскільки він містить занадто багато приємних для чиновників і галузевих лобістів норм, його остаточне твердження не будуть відкладати в довгий ящик.

Олексій Набожняк Деловая Столица
Теги до контенту:
Сподобався матеріал?Підпишись на розсилку
Ваші коментарі:
Ваша думка буде першою
 
 
Увійти