Іпотечний аграрний банк буде видавати кредити під заставу земельних ділянок

До кінця 2011 р. в Україні буде створено земельний банк, головне завдання якого - кредитування селян та фермерів під заставу землі. До створення такого банку закликав Президент України Віктор Янукович.
Минулого тижня він побував з візитом у Херсонській області. І за підсумками поїздки заявив, що слід активізувати земельну реформу: "Треба, щоб на землі був ефективний господар, були правила користування землею, і власники їх виконували".


Більш детально про ініціативу створення земельного банку повідомив Микола Калюжний, заступник голови Державного агентства земельних ресурсів.

За його словами, мова йде про створення іпотечного аграрного банку, який буде видавати кредити під заставу земельних ділянок: "Банк буде відкрито вже цього року, але до роботи приступить в наступному. Орієнтовна ставка по таких кредитах складе 10% річних".

Живі перекази

На думку експертів та учасників аграрного ринку, створення земельного банку аж ніяк не гарантує запуск ринку землі сільськогосподарського призначення. Не варто забувати, що до 2012 р. в Україні діє мораторій на торгівлю землею цього виду, і не виключено, що він буде продовжений.

На думку Володимира Жмуцького, провідного експерта Центру ім.О.Разумкова (м.Київ; з 1994 р.; 35 чол.), Скасування мораторію можлива тільки в тому випадку, якщо Верховна Рада затвердить закони про ринок землі і про земельний кадастр.

Перший з них встановить правила продажу землі, другий дозволить створити кадастр земель сільгосппризначення. Обидва закони необхідні для повноцінного функціонування ринку.

Втім з огляду на оперативність, з якою парламент останнім часом розглядає законопроекти, можна не сумніватися, що якщо депутати отримають відповідні вказівки з Адміністрації Президента, то необхідні закони будуть прийняті в найкоротші терміни.

Набагато більш суттєвою проблемою виглядає те, що для створення земельного банку знадобляться чималі гроші. Для початку уряду доведеться знайти, як мінімум, 75 млн грн. для формування статутного фонду банку. Але це дрібниця в порівнянні з тією сумою, яка справді необхідна для повноцінної роботи фінустанови.

За оцінками Володимира Лапи, керівника групи експертів асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (м.Київ; громадське об'єднання в сфері агробізнесу; з 2007 р.; 10 чол.), Якщо ця установа буде видавати кредити під анонсовані 10%, то для його нормального функціонування буде необхідно не менше 20 млрд грн.

"Із урахуванням проблем з наповненням держбюджету виділення цих коштів у нинішньому році виглядає нереальним", - сказав пан Лапа Бізнесу.

У свою чергу, пан Жмуцький звертає увагу на те, що державі доведеться створити мережу відділень банку, на що потрібен час: "Вважаю, що для початку можна було б перевірити ефективність роботи банку на прикладі земель несільськогосподарського призначення, які сьогодні спокійно продаються" .

Вісті з полів

У свою чергу, аграрії запевняють, що для підтримки фермерів і власників землі створення земельного банку аж ніяк не обов'язково.

"Складнощів у створенні банку немає. Питання в іншому. На яких умовах цей банк буде надавати кредити. Якщо його умови не будуть відрізнятися від умов, на яких надають кредити комерційні банки, то сенсу в його створенні я не бачу", - сказав Бізнесу Аркадій Корнацький, голова ради директорів ТОВ "Агрофірма Корнацьких" (з 1999 р.; більше 30 тис.га ріллі в Миколаївській обл.).

За його словами, якщо держава реально хоче кредитувати фермерів, вона може робити це і через мережу державних комерційних банків, наприклад Ощадбанку та Укрексімбанку.

З ним згоден і Ярослав Кардаш, перший віце-президент Асоціації фермерів і приватних землевласників (м.Київ; з 1996 р.; представляє інтереси 43 тис. фермерських і 4 млн індивідуальних селянських господарств). На його думку, в першу чергу держава повинна уточнити терміни, на які будуть надаватися кредити.

"Зважаючи на нинішнього положення фермерів і селян, необхідно, щоб кредити надавалися на тривалі терміни - до 20 років", - сказав пан Кардаш Бізнесу.

У свою чергу, Віталій Ваврищук, аналітик компанії BG Capital (м.Київ; з 2000 р., до вересня 2008 р. Galt & Taggart Securities), відзначає, що немає ніяких гарантій того, що грошові вливання держави в єдине спеціалізоване фінустанова будуть більш ефективними, ніж компенсація кредитних ставок для інших комерційних банків: "Не виключено, що ефективність буде аналогічною результатами більшості програм державної підтримки, коли преференції та доступ до ресурсів одержують окремі, близькі до влади підприємства".

На думку старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень (м.Київ; з 1994 р.; 25 чол.) Олександра Жолудя, ефективність нового банку буде залежати від "правил гри", які спочатку будуть прописані на земельному ринку, і від того, наскільки вони будуть дотримуватися, адже у будь-якого уряду завжди є спокуса не за призначенням використовувати кошти держбанків.

Варто відзначити, що в 2005 р. влада вже намагалася створити земельний банк. Тоді парламент навіть розглянув відповідний законопроект, але до його прийняття справа не дійшла. У той же час досвід країн Східної Європи свідчить, що створення єдиного земельного банку призводить до проблем при інтеграції в Євросоюз. Показовим у цьому зв'язку є Латвія.

У 1990-х роках в цій країні було створено земельний банк, але в ході переговорів щодо вступу цієї країни в ЄС однією з умов була ліквідація цієї фінустанови і надання права кредитувати аграріїв всім банкам.

Якщо для аграріїв створення земельного банку аж ніяк не обов'язкова умова нормального функціонування ринку землі, то для влади це прекрасна можливість контролювати новий ринок.

Якщо земельний банк отримає монопольне право кредитувати дрібних землевласників, то під його контролем незабаром опиняться істотні земельні ресурси.

Крім того, цей банк буде підпорядковуватися Нацбанку, керівництво якого близько до Президента Віктора Януковича. Таким чином, монополія земельного банку може бути використана для маніпуляцій на ринку землі.

www.zagorodna.com