Автономність та багатофункціональність: як зміняться проєкти нерухомості через пандемію

20.05.2020 00:30
Світова пандемія вплинула абсолютно на всі сфери життя та діяльності людини. Вимушена самоізоляція, необхідність тримати соціальну дистанцію, карантинні обмеження у пересуванні через непрацюючий громадський транспорт — всі ці чинники спонукали замислитися над тим, як покращити оточуючий простір таким чином, аби такі запобіжні заходи завдавали якнайменше незручностей. Картинка: Автономність та багатофункціональністьProperty Times спробував розібратися, чи дійсно пандемія COVID 19 змінить принципи проектування будівель у майбутньому.

Чинники змін

Стаття по темі: Персоналізація роботи з клієнтом – майбутнє будівельного маркетингу

Експерти припускають, що певні зміни відбудуться, але якихось кардинальних трансформацій годі очікувати. Так, Олександр Попов, CEO, архітектор, співзасновник компанії Archimatika, сподівається, що архітектура і нерухомість через короновірус не зазнають суттєвих змін.

«На мій погляд вірусологи, які десятиліттями перебували поза фокусом суспільної уваги, демонструють зараз симптоми зіркової хвороби з месіанським загостреннями: ми вже виявляється і архітектуру повинні створювати не для людей, а проти поширення вірусів! Однак, варто нагадати, що епідемії і навіть пандемії — це аж ніяк не новина, це, на жаль, постійні супутники історичного шляху людської цивілізації. І той спосіб життя і та архітектура, які вироблені людством вже ввібрали в себе і врахували головні чинники, які важливі для боротьби з вірусами, причому значно більш небезпечними ніж сьогоднішній коронований ньюс-мейкер, — аргументує свою позицію Олександр Попов. — Позиція вірусологів: «заборонити всі види діяльності, які передбачають безпосереднє людське спілкування і отже ризик передачі вірусів» — типова для вузьких фахівців, які схильні гіпертрофувати чинники із зони своєї спеціалізації, і нівелювати всі що знаходиться поза цією зоною. Наприклад, транспортники в середині 20-го століття отримали можливість реалізації своєї вузькопрофесійної доктрини перетворили наші міста в міста для машин, і нам тепер десятиліттями і ціною величезних інвестицій в міський простір, доводиться повертати міста людям».

Масштаби змін будуть залежати від різних чинників. Архітектор і власник бюро Dmytro Aranchii Architects Дмитро Аранчій вважає, що все залежатиме від того, чи повториться подібна ситуація знову найближчим часом. «Якщо глобальна пандемія буде лише тимчасовою і єдиноразовою то вона не вплине на глобальну і далеку перспективу. Звичайно, проєктувальники будуть частіше згадувати про можливість зберігання дистанції між людьми, про гігієну і максимальну відсутність контакту людини до різних поверхонь (як то ручок дверей, і т. д.). Але людям властиво швидко забувати свою історію. Якщо ж подібні глобальні загрози будуть повторюватись, і строки карантинів будуть подовжуватись, то, звичайно, це сильно повпливає на спосіб мислення людей про простори, в яких вони існують. Країни приймуть нові будівельні норми для захисту населення і обмеження передачі вірусів. Стосовно відстаней між людьми у чергах, захисту працівників, наприклад, на касах і у банках, забезпечення робітників індивідуальними засобами захисту і тому подібне. Такі глобальні події мають підштовхнути більш неухильно дотримуватись норм, і серйозно до них відноситися», — коментує Дмитро Аранчій.

«Зміняться підходи й бачення організації пішохідного трафіку, застосовуваних матеріалів, інженерних систем. Зміняться підходи до планувань офісів, зміниться обличчя стріт-рітейла, громадський транспорт», —додає директор з розвитку холдингової девелоперської компанії ENSO Сергій Король.

Неминучі зміни

Певних змін уникнути таки не вдасться, це вже стало зрозуміло ще з появою перших хворих й до оголошення загального карантину, коли суспільство функціонувало у звичному режимі, але за нових умов. Розуміючи важливість дотримування дистанції в буденних справах, люди стикнулися з тим, що це не завжди можливо через певне обмеження простору або звички. До прикладу, великі продуктові магазини змушені були за допомогою наліпок та стрічок позначати місця в чергах, аби люди тримали дистанцію, менші крамнички, аптеки, поштові відділення обмежили кількість людей, що можуть одночасно перебувати в приміщенні до одного-двох. За тих умов, що в Україні початок карантину припав на доволі теплу весну, це не склало значних незручностей, але ж могло бути й інакше, коли доводилося б чекати своєї черги, приміром, до аптеки на морозі або під зливою.

«Де точно відбудуться зміни, за моїми прогнозами, якщо ми говоримо про громадські будівлі, — це зони очікування та вхідні зони. Із карантину ми будемо виходити поступово, уникаючи скупчень людей, у тому числі в закритих залах для очікування, де відстань між відвідувачами становить менше метру. Такі зони просто зникнуть і скоріш за все, не повернуться. Маркетинговий хід створення черг під ресторанами буде не дуже актуальним, адже такі черги стануть звичайною справою. Це може призвести, сподіваюсь, так і буде, до оформлення комфортних зон очікування поза межами будівлі: лавочки і столики, парасольки та тенти, клумби і дерева — а отже це позитивно позначиться на благоустрої міст в цілому. Може бути ситуація, що ми обиратимемо заклад за критерієм, де зручніше постояти в черзі, — коментує Сергій Махно, дизайнер, архітектор, засновник і керівник архітектурної майстерні Sergey Маkhno Architects. — У вхідних зонах назавжди оселяться дизинфектори для рук, нові заклади можуть облаштовувати тут умивальники, а з часом у більш преміальних закладах можуть з'явитися системи дезінфекції у вигляді рамок з дисперсним розпиленням антисептичних речовин, безпечних для шкіри обличчя, волосся та для одягу».

Архітектори відзначають, що поступові зміни вже почалися, адже замовники проєктів прагнуть, аби їхній об’єкт був максимально комфортним й відповідав сучасним реаліям. «Вже під час карантину ми отримуємо від наших замовників запити на зміну проектних рішень по будівлях, зведення котрих розпочато, чи планують розпочинати. Оскільки проти епідеміологічні заходи затягнулися на місяці, то ми розуміємо, що це закарбується в пам’яті та звичках людей на роки. Карантин прискорив розвиток низки технологій в комунікаційній та інфраструктурних сферах, також прискорилися зміни в підходах до організації праці в проектах різних сфер діяльності. Пандемія закінчиться, але активне використання технологій, що зараз «вибухнули» (для прикладу Zoom та Glovo) залишаться на роки. Відповідно змінюються технологічні вимоги до проектування цілої низки громадських закладів, в багатофункційних будівлях змінюються пропорції між площами, котрі займають ті чи інші функції», — говорить головний архітектор AVR Development Володимир Йосипчук.

Проєкти майбутнього

Архітектура знаходиться в процесі постійного розвитку, сучасні проекти відрізняються від тих, що будувалися 30-50 років тому, проекти майбутнього також будуть змінюватися, не залежно від пандемії, хоча «новий старий» досвід людства безумовно залишить свій відбиток.

«Архітектура майбутнього буде рухатись, адаптуватись. І в це я вірю і поза контекстом пандемії. Просто критерії захищеності будуть одними з параметрів, через які простір набуває певних трансформації і функціонує динамічно. Тобто, це буде однією з причин заради чого потрібно, щоб архітектура набула метаморфоз, а не лишалася статичною, — коментує Дмитро Аранчій. — Кожна криза спонукає до бурхливого розвитку. І ця криза також стане поштовхом до того, щоб шукати нові рішення. Архітектори будуть шукати нові шляхи проєктування так, щоб забезпечити захищеність, не обмежуючи прозорість і відкритість. Скоріше за все, у світлі того, з чим ми стикнулися, людство переходитиме до самодостатніх, автономниx господарств і спільнот. Це хороший привід подумати про організацію виробництва і життя таким чином, щоб оминати великих ланцюгів доставки продуктів і матеріалів, а виробляти все на місці і користуватися місцевими товарами і ресурсами. І це, звичайно, вплине на архітектуру».

У нових проєктах чільне місце посяде безпека, автономія, екологічність та практичність, буде трансформуватися набір базових функцій.

«Світ нам наочно продемонстрував, що може відбутися будь-що: він не такий безпечний і відкритий, як нам здавалося. І було б непогано бути готовим до цього. Тому усі, хто будуватимуть усвідомлено в майбутньому, намагатимуться бути максимально автономними: з власним водопостачанням, опаленням, альтернативними джерелами енергії, можливість самостійно вирощувати для себе їжу тощо, — пояснює Сергій Махно. — Стилістично тяжітимуть до природи: прості натуральні матеріали, виробництво яких не вчиняє шкоду природі. Зелені стане більше скрізь: на кухнях, балконах, вітальнях тощо. Вертикальні зелені стіни, міні-грядки, вазони — усе живе і справжнє знову матиме значення. Ну, і практичність. Якщо раніше могли час від часу закривати очі і жертвувати функціоналом заради естетики, то зараз естетика просто не розглядатиметься у розриві з функцією. Я думаю, що люди стануть більш відкриті та щирі, а от приміщення і будівлі — навпаки. Щоб у критичний момент вони дійсно могли захистити. Новий виток розвитку отримають бункерні системи — як індивідуальні повноцінні будинки під землею, так і модульні блоки для більш доступного використання в місті».

Очікує появі нових типів проєктів і Володимир Йосипчук: «Це можуть бути проєкти з нестандартним раніше набором функцій, наприклад, будівлі мікро-міста, в котрих люди зможуть проживати, працювати, відпочивати та віддалено навчатись. Якщо рід діяльності людини дозволить їй виконувати свої обов’язки віддалено з втратою ефективності меншою, за витрату часу на добирання до місця праці, то однозначно такі люди шукатимуть комфортні та привабливі для себе місця проживання з забезпеченим побутом. Інші проекти можуть ставати популярнішими за рахунок забезпечення особливих можливостей для рекреації та оздоровлюючого відпочинку».

Ще один тренд майбутнього, як зазначає Сергій Король, — автоматизація: «Громадські місця і будівлі зажадають більшої автоматизації — автоматичні двері, ліфти, які активізують рух голосом, або мобільним додатком, вхідні двері в готелі, що відкриваються за допомогою мобільних телефонів, вимикачі й датчики температури, що активізуються без дотику рук, автоматична система прийому багажу і прискорена реєстрація та сек'юріті процедури в аеропортах. Якщо я можу запропонувати SIRI зробити дзвінок, чому не можна буде направити ліфт на будь-якій поверх голосом».

Житло

Загальні тенденції будуть характерні для всіх житлових проєктів, не залежно багатоквартирний це будинок, таунхаус чи приватний котедж. Максимальна автономність і функціональність — основні засади, на яких будуть базуватися нові проєкти.

Пріоритети кінцевого споживача житлової нерухомості змістилися, вважає Ольга Соловей, співзасновниця і керуюча партнерка Українського клубу нерухомості (URE Club), видавчиня профільних видань про нерухомість Property Times і 3m2: «Два з половиною місяця карантину показали потребу у таких речах, які раніше стояли у кінці списку переваг приватного житла: це відкриті балкони та тераси, міжкімнатна шумоізоляція та якісна вентиляція, можливість організації робочого місця. Але в першу чергу, безпечність загальних зон користування. Також пожильці оцінили якість інфраструктури житлових комплексів та озеленення дворів. Це й тренд вже не перший рік впливає на вартість житла та зростання попиту саме у сегменті більш комфортних житлових проектів. Тепер він набирає нові оберти».

На думку Володимира Йосипчука, у житловому будівництві принципи passive house та active house можуть отримати нові критерії для визначення відповідності їм будівлі.

«Якщо говорити про приватні будинки, їх будуть вдосконалювати з точки зору автономності. Буріння свердловин, встановлення сонячних батарей, облаштування теплиць та городів тощо. Окрім того, перепланують робочі місця — у провідних виробників офісних меблів навіть з'являться спеціальні офісно-домашні колекції», — зазначає Сергій Махно.

«Окрім автономності життєзабезпечення, ми очікуємо зміну векторів соціальних контактів. Якщо раніше для багатьох було достатньо спілкування з друзями в офісі, то зі збільшенням кількості дистанційної роботи виникне потреба для живого спілкування поруч з місцем проживання», — додає Володимир Йосипчук.

Комерційна нерухомість

В цій сфері найбільш помітні зміни відбудуться в частині організації внутрішнього простору. «Якихось глобальних змін тут не очікується, адже ці публічні споруди, де більшість норм по комфортному перебуванню вже виконуються, особливо якщо проект нового будівництва. Але певно, що деякі зміни відбудуться у внутрішніх плануваннях та дизайні офісних приміщень. Потреба у безпечному просторі та соціальне дистанціювання скоріше змінять організаційні підходи в управлінні, ніж в конструктиві будівель, — говорить Ольга Соловей. — Ми побачимо активні зміни організації офісного простору та перегляду планувань».

У сферах розваг, туризму та святкувань Володимир Йосипчук не відкидає, на перший погляд фантастичні теорії, наприклад запуск використання технологій virtual reality та advanced reality.

«Торгові центри можуть втратити гамір фудкортів, зате з’являться заклади з більш закритими, чи навіть індивідуальними зонами харчування»,— додає Володимир Йосипчук.

Власники офісних центрів, керівники компаній і керуючі нерухомістю вже зараз працюють над тим, щоб до моменту повернення співробітників в офіси вони відповідали новим вимогам і новим реаліям. «У лобі повинні будуть з'явитися станції по дезінфекції. Прибиральникам доведеться приділяти більше увагу очищенню дверних ручок. Ймовірно, зменшиться кількість людей, дозволених для перевезення в ліфті, — коментує Сергій Король. — Якийсь час будуть необхідні вивіски, що нагадуватимуть про необхідність мити руки. Традиційні рукостискання та обнімашкі, поступляться дотику ліктів».

«Я дуже сподіваюсь, що нинішня пандемія тільки підкреслить прагнення професійної спільноти до створення більш екологічних та безпечних будівель, що зможуть забезпечити комфортне перебування пожильців та користувачів комерційних площ. А також змістить фокус на проектування не окремої будівлі, а комплексу, що взаємодіє з навколишнім оточенням та пропонує не лише комфорт в середині приміщення, але й поруч з ним», — резюмує Ольга Соловей.

propertytimes.com.ua
Теги до контенту: нерухомість девелопмент
Сподобався матеріал?Підпишись на розсилку
Ваші коментарі:
Ваша думка буде першою. Дякую Вам за прочитання статті. Бажаю щастя! Прошу в коментарі нижче поділитися Вашою думкою.
 
 
Увійти