Хто володіє будинками у Ялтинському заповіднику

Скільки коштує президентський указ? З канцелярської точки зору - копійки, а з комерційної - півмільярда доларів. Приблизно стільки, за підрахунками Фокусу, можна виручити за продаж 712 га прибережної землі Південного берега Криму, яку планують виключити зі складу Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника. Уже підготовлено відповідний проект указу президента, копією якого володіє Фокус, документ проходить останні погодження у профільних міністерствах і відомствах.

Позбавити статусу заповідника передбачається найбільш ліквідні ділянки в районі Великої Ялти, розташовані нижче автомобільної траси, тобто поруч з морем. Вартість сотки тут коливається від $3 тис. до $20 тис. в залежності від інфраструктури і близькості води.

За останнє десятиліття, за даними екологічної групи «Печеніги», в ялтинському заповідному лісі захоплено понад 100 га земель. За словами голови Громадського комітету Великої Ялти Григорія Тараненка, практично всі господарі безцінних ділянок узаконили статус власників, отримавши на руки держакт на землю. В судах понад сотні позовів, рахунок кримінальних справ, порушених за фактами захоплення та самовільного будівництва, давно пішов на десятки. Але землі не повертаються - то суди затягуються, то справи губляться.
Це не дивує колишнього директора ДП «Кримгеоінформатика» Головного управління картографії, геодезії та кадастру Галину Мінаєву, яка консультує СБУ з земельних питань. Причина пасивності відповідних органів криється в нових формальних власниках земель. За словами експерта, понад півсотні ділянок на території заповідника площею від 3 до 10 соток вже зареєстровані в кадастровому центрі, а в реєстрі власників значиться армія чиновників, народних депутатів, силовиків і працівників Генпрокуратури. На прибережних схилах Великої Ялти по сусідству спокійно уживаються представники влади і опозиції, члени чинного уряду і їх попередники.

Золота плутанина
Землі Ялтинського заповідника давно хвилюють політичну еліту. Ще в жовтні 2004 року, за два тижні до складання президентських повноважень, Леонід Кучма підписав указ про встановлення меж цього заповідника, у результаті його територія зменшилася на 350 га. За словами Галини Мінаєвої, 300 га з них віддали юридичним особам для інвестиційної діяльності, решта дісталася селищним радам. Через півроку новий президент Віктор Ющенко скасував указ, були порушені кримінальні справи, але винних так і не знайшли. Якщо вірити Мінаєвій, яку тоді залучали до земельної експертизи в рамках кримінального провадження, справедливість була відновлена тільки на папері. За фактом вилучені Кучмою території заповідника активно забудовували, а потім видавалися держакти, що підтверджують права власності.

За словами екс-спікера Верховної Ради Криму Леоніда Грача, всі селищні ради Великої Ялти займалися незаконним виділенням заповідних земель під приватні потреби.

Втім, у Михайла Эдельберга, директора ялтинського Інституту екології, землеустрою і проектування, своя версія забудови охоронюваних земель. Він стверджує, що відрізані Кучмою землі залишилися недоторканими. У 2003-2004 роках він розробляв документацію по встановленню меж заповідної території. «Ми інвентаризували фактично охоронювані межі заповідника і з'ясували, що в цих межах площа більша, ніж значиться за документами, на 600-700 га», - розповідає він. Тоді матеріали погодили з усіма службами, але вони так і не були остаточно затверджені, відповідно, заповідник залишився без держакту. Згодом багато служби, включаючи селищні ради, користувалися цими матеріалами при встановленні меж. Через якийсь час концепція змінилася, в хід пішли лісовпорядні карти, які перетворилися в аналог держакту. Плутанина з документами призвела до того, що заповідна територія, що примикає до населених пунктів, виділялася місцевими радами під забудову.

Земельна заробіток

Директор Ялтинського гірничо-лісового заповідника Володимир Капітонов не раз отримував непристойні пропозиції. Вони були пов'язані з виведенням природоохоронних земель з-під юрисдикції заповідника з подальшим перепродажем приватним особам. «Надходили пропозиції, але до обговорення сум не доходило. Я землею не торгую, особливо заповідною», - запевняє Капітонов.

Тим не менш, особняки, готелі і закриті котеджні містечка на заповідних землях ростуть як на дріжджах. Секрет простий: територія заповідника не має чітко встановлених меж. У лісників свої карти з контурами охоронюваної площі, у земельників - свої. На різниці між лісовими картами і схемами землекористування грають селищні та міські ради ПБК. Вони, маніпулюючи картографічними документами, своїми рішеннями розширюють межі за рахунок заповідних земель, хоча вилучення територій заповідників входить в компетенцію президента. Потім оформляється землевідведення приватним особам, і незабаром з'являються садиби та бази відпочинку. «Всі селищні ради Великої Ялти замарані в цьому. Немає жодної ради,  яка б незаконно виділила землі в заповіднику під приватні потреби», - говорить колишній голова Верховної Ради Криму Леонід Грач. За однією з версій слідства, вбивство мера Сімеїзу Кирила Костенка могло бути пов'язано з дерибаном земель загальнонаціонального заповідника, який межує з землями селищної ради.

У травні 2013-го 122 екологи направили відкрите звернення до президента, прем'єра і кримського прокурора з вимогою зупинити масштабне розкрадання земель. За їх даними, міськрада Алупки вже затвердила понад 50 проектів землевідведень приватним особам на території заповідника, 100 га землі передані у приватну власність (ринкова вартість, за підрахунками Фокуса, перевищує $50 млн). А Ялтинська міськрада наприкінці минулого року вирішила включити в свою територію 400 га заповідника (близько $200 млн. - Фокус), де обіцяють побудувати гірськолижний курорт. Завдяки таким схемам, говорить голова групи «Печеніги» Сергій Шапаренко, в районі гори Ай-Петрі вже виросло котеджне містечко. «Фактично незаконне затвердження міськими радами Ялти та Алупки «нових» меж заповідника закладає основу для остаточного вилучення з нього більше 1000 га», - йдеться у зверненні екологів.

Поки екологи помилилися на 300 гектарів. Згідно проекту президентського указу, забрати планують 712 га земель заповідника нібито для прокладки газопроводу. Натомість обіцяють додати 3,5 тис. га вглиб півострова за рахунок Куйбишевського лісгоспу. Іншими словами, передбачається розширити межі заповідника з 14,5 тис. га до 17,3 тис. га за рахунок дешевих земель, відрізавши високоліквідний шматок південної території. Григорій Тараненко стверджує, що проект прокладання газопроводу Ялта - Форос - Севастополь «з'їдає» лише 50 га заповідника, а решта території виводиться з природоохоронної зони для легалізації раніше незаконно відведених земель. І не тільки їх: голова Радміну Криму Анатолій Могильов зізнався, що ця територія може бути забудована готелями та пансіонатами, так як є «багато пропозицій від туроператорів і мереж готелів», а землі не вистачає.

Непрості люди

Кому раніше були відведені ділянки на території загальнонаціонального фонду, знає Михайло Едельберг. Він у рамках майбутніх змін меж (на що з держбюджету виділили 1,7 млн грн.) працював над створенням зведеної кадастрової карти власників землі на території заповідника. У бесіді з Фокусом Едельберг підтвердив, що інститут володіє даними по забудовникам на території заповідника. Але називати прізвища не зважився, посилаючись на чергове кримінальне провадження, відкрите на цей раз в серпні СБУ. У Службі безпеки підтвердили, що за фактами порушень, пов'язаних із заповідною землею, проводиться досудове слідство. Але розголошувати відомості не вважають доцільним.

Більш балакучою була Галина Мінаєва. За її словами, в процесі земельної інвентаризації, проведеної Інститутом екології, землеустрою і проектування, виявлено 670 об'єктів, побудованих на загальнодержавних землях заповідника.

«У цьому списку немає простих людей. Назвіть будь-яке відоме прізвище політика, і з великою часткою ймовірності воно виявиться в зведеному реєстрі. Більше половини членів діючого Кабміну володіють там будинками», - стверджує Мінаєва. Кримськими наділами запаслися глава Кабміну і його сім'я (три ділянки по 10 соток), народні депутати, які раніше працювали в Криму, а зараз представляють в парламенті опозицію. До списку VIP-власників Леонід Грач додає працівників прокуратури. «Поїдьте в гірничо-лісовий заповідник, там побачите дачі всіх генпрокурорів України. Всіх, до єдиного. Навіть Піскун володів дачею і встиг її продати», - говорить він Фокусу.

Місцеві жителі приписують особняк, що межує з нерухомістю прем'єр-міністра, колишньому генпрокурору. Кажуть, це не єдина його власність в Криму.

Генпрокурор Віктор Пшонка, до речі, не приховує, що любить відпочивати на півострові, а його колишній колега Святослав Піскун півроку тому в інтерв'ю Фокусу зізнався, що володіє будинком у Криму. До того ж прізвище Піскуна, за словами члена правління асоціації «Екологія і світ» Андрія Артова, значиться в матеріалах кримської філії держпідприємства «Центр заповідної справи Мінприроди». У 2006 році це підприємство проводило роботу по обгрунтуванню меж заповідника.

Детальна документація, пов'язана із забудовою заповідника і майбутньою зміною кордонів, засекречена. У відповіді Адміністрації президента на запит Фокуса лише сказано, що в профільних підрозділах зараз проводиться аналіз проекту президентського указу. У екологічної групи «Печеніги» таку секретність " пояснюють тим, що обґрунтувати необхідність проведення будь-яких робіт за рахунок земель заповідника практично неможливо. Не маючи законних підстав на власність, власники ділянок все ж намагаються узаконити свої володіння. Один із способів зміцнити позицію власника - позбавити землю статусу природно-заповідного фонду. Тому і потрібен саме президентський указ.

Через відсутність документів на землю Нікітський ботанічний сад позбувся до 8,5 га території , прилеглої до моря. У 2001 році Масандрівська селищна рада передала в оренду пляжні землі ботсаду нібито для реконструкції пляжних споруд. Через два роки ділянку продали приватній компанії «Консоль» , яку пов'язують з нинішнім головою Верховної Ради Криму Володимиром Константиновим . У підсумку , за даними програми «Гроші » , особняки там побудували колишній прем'єр Криму Сергій Куніцин , екс -прем'єр Валерій Пустовойтенко , колишній прокурор Криму Віктор Шемчук , а також опальний політик - мільйонер Валерій Хорошковський ,  який вже продав свій будинок . Часті гості в тих місцях екс -міністр оборони Олександр Кузьмук і депутат - опозиціонер Геннадій Москаль. Кримський політик Леонід Грач додає до цього списку народного депутата Віталіну Дзоз , а колишній директор ДП « Кримгеоінформатіка » Головного управління картографії , геодезії та кадастру Галина Мінаєва каже, що будинок там побудувала і дочка другого президента України Леоніда Кучми.
www.zagorodna.com