Білоцерківський район

Білоцерківський район розміщений на півдні Київської області в зоні лісостепу. Утворений в 1930 році. Територія району становить 127,6 тис. га, водні ресурси - 2897 га, загальна площа сільгоспугідь 84,8 тис. га, в тому числі ріллі - 80,2 тис. га. На території району 60 населених пунктів: місто Узин районного підпорядкування, селище Терезине та 58 сільських населених пунктів.

В районі функціонують 36 місцевих рад: Узинська міська, Терезинська селищна та 34 сільські ради.

Населення району складає 54, тис. чол. (із них міського 13,2 тис. чол.). В районі проживає 19800 пенсіонерів.
Білоцерківщина - це назва землі, чия історія сягає корінням у сиву давнину, нараховуючи понад 5 тисяч років.

Як свідчать археологічні знахідки, і донині на територіях багатьох сіл -Мазепинець, Шкарівки, Яблунівки та інших залишились пам’ятки різних епох: городища черняхівської та древньоруської культур, поховання бронзового періоду, стародавній земляний Зміїв вал уздовж Росі, споруджений за наказом Київського князя Ярослава Мудрого.

Ціла галерея історичних подій виникає під уважним поглядом у минуле: будівництво на берегах Росі величного оплоту проти монголо-татар – міста Юр’єва (попередня назва м. Біла Церква), підписання Білоцерківської угоди між Богданом Хмельницьким і польською шляхтою під час Визвольної війни 1651-1654 років.

Сторінки героїчної слави Білоцерківщина тісно пов’язані з гайдамацьким рухом - Коліївщиною, рухом декабристів. Саме тут члени Васильківської управи Південного товариства на чолі з П. І. Пестелем обговорювали долю майбутньої держави, розробляли плани вбивства царя та повстання Чернігівського полку.

В період капіталістичного розвитку Білоцерківщини стає одним з найрозвинутіших сільськогосподарських, промислових, торгівельних осередків Київської губернії.
Певний вплив на соціально-економічний та культурний розвиток краю мали графи Браницькі - володарі білоцерківських земель кінця ХУІІІ - початку XX століття.

Жителі району бережуть добру пам’ять про відомих людей, які побували в краї - О.В.Суворов, Т.Г.Шевченко, О. С. Пушкін, Г. Р. Державін, К. Г. Стеценко.
Видатні полководці І.Р.Якір, Г.І.Котовський звільняли територію району від білогвардійців.

XX століття - надзвичайно насичений подіями відтинок історії, шлях, який пройшли білоцерківці від Біла Церкваукраїнської революції до незалежності України.

На Білоцерківщині сформувалося військо Директорії, яке відновило Українську Народну Республіку, а через невеликий відрізок часу свою владу встановили більшовики.

Радянська влада - це індустріалізація та колективізація, які не дали обіцяних результатів, голодомор 1932-33 років, коли при доброму врожаї, без війни, від голоду на Білоцерківщині померло близько 20 тисяч жителів.

Тяжкі випробування лягли на долю жителів району і в роки Великої Вітчизняної війни. 16 липня 1941 року наш край був окупований фашистами. В серпні цього ж року на околиці села Блощинці прийняв криваве хрещення студентський батальйон, в якому був майбутній видатний письменник України Олесь Гончар. Цей страшенний бій описаний ним в романі "Людина і зброя", про подвиг студбатівців нагадує бронзова постать юного червоноармійця з гвинтівкою в руці, встановлена при в"їзді в село на березі річки Красна.

Визволена Білоцерківщина на початку січня 1944 року військами 50 і 51 корпусів 40 армії Першого Українського фронту під командуванням генерал-майорів, Героїв Радянського Союзу С. Мартиросяна та П. Авдієнка.

До складу 50-го корпусу входила Перша окрема Чехословацька бригада під командуванням полковника Людвіка Свободи. Більше 12 тисяч синів і дочок Білоцерківщини воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, а близько 7 тисяч не повернулися до рідних домівок, вісьмох з них удостоєно високого звання - Героя Радянського Союзу.
Білоцерківщина - це колиска, яка виплекала багатьох видатних людей минулого. Село Мазепинці - батьківщина українського гетьмана Івана Мазепи, тут йому зведено пам’ятник. У селі Пилипча дитинство провів відомий російський письменник К. Паустовський.

Надросся - це життєдайне джерело, з якого черпав свою творчу наснагу І. Нечуй - Левицький. Узинська земля стала першим стартовим майданчиком у житті для льотчика-космонавта, двічі Героя Радянського Союзу П. Р. Поповича.

5-тисячна історія нашої землі несе в собі велику мудрість, мужність і працю тих, кого вона зростила серед них 21 Герой Соціалістичної Праці.

До Золотого фонду району віднесено 48 чоловік. Більше 450 жителів Білоцерківщини відзначені державними нагородами.

zagorodna.com

 
Увійти

Наша кнопка

Яндекс.Метрика